Згідно з частиною 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Відповідно до положень зазначеної норми можна зробити висновок, що протокол є тим документом, в якому уповноважена особа відображає рішення, які приймаються нею під час здійснення закупівель.
Тому в уповноваженої особи присутній обов’язок складати протокол задля відображення своїх рішень, які вона приймає при здійсненні закупівель.
Проте, кожна уповноважена особа здійснюючи закупівлі задумується про можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, уповноваженим особам потрібно враховувати, що за певні порушення їх може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Однак чи може уповноважену особу бути притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність протоколу уповноваженої особи у випадках, коли складення такого протоколу є обов’язком уповноваженої особи?
Щоб з’ясувати це питання потрібно насамперед звернутися до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), в якій передбачені випадки, у яких службових (посадових), уповноважених осіб замовника може бути притягнуто за порушення законодавства про закупівлі.
Як бачимо, зазначені норми КУпАП безпосередньо не передбачають адміністративної відповідальності за відсутність складення протоколу уповноваженою особою.
Однак тут потрібно звернути увагу на наступні можливі випадки притягнення уповноваженої особи до адміністративної відповідальності:
- не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
- ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом.
Не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі
Уповноважена особа окрім складення протоколів, які приймаються нею під час проведення закупівель, повинна оприлюднювати такі протоколи в електронній системі закупівель.
Дізнатись, які протоколи уповноваженої особи потрібно публікувати в електронній системі закупівель, а які ні можна в статті «Рішення уповноваженої особи: які публікуємо, а які ні».
В свою чергу, з аналізу розглядуваної підстави притягнення до адміністративної відповідальності - не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, та враховуючи обов’язок публікувати, до прикладу, протокол уповноваженої особи про визначення переможця процедури закупівлі та прийняття рішення про укладення договору про закупівлю, можна зробити висновок, що не оприлюднення в електронній системі зазначеного протоколу може бути трактовано як - не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі.
Відповідно в такому випадку уповноважену особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.
Ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом
Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Частина 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Керуючись даною нормою замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі повинен надати Держаудитслужбі відповідні пояснення, зокрема документи, які запитує Держаудитслужба.
Так, таким документом може бути протокол уповноваженої особи, який уповноважена особа не зможе завантажити в електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту в разі, якщо такий протокол не був складеним уповноваженою особою, що може бути підставою для притягнення уповноваженої особи до адміністративної відповідальності як - ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом.
Підсумки
Таким чином, законодавство з публічних закупівель безпосередньо не передбачає адміністративної відповідальності за не складення протоколу уповноваженої особи у випадках, коли така обов’язковість передбачена законодавчими нормами. Однак наступити адміністративна відповідальність за відсутність протоколу може при настанні інших обставин – не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі та не надання інформації, документів у випадках, передбачених законом.
Тому уповноваженим особам слід дотримуватися законодавства з публічних закупівель, зокрема в частині обов’язку складення протоколів уповноваженої особи, задля уникнення можливості притягнення до адміністративної відповідальності.
