Чи можна здійснити закупівлю частини робіт з проєктної документації в рамках поточного фінансування

Особливістю договорів будівельного підряду є те, що укладати та виконувати такі договори сторони договору повинні у відповідності до загальних норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також враховуючи приписи закупівельного та будівельного законодавства. 

Так, законодавчі норми визначають, що договір будівельного підряду виконується у відповідності до проектно-кошторисної документації. І відповідно закупівлю будівельних робіт замовники повинні проводити на підставі проектно-кошторисної документації. 

Проте, переважна більшість замовників фінансується з державного чи місцевого бюджетів. 

Разом з тим, досить часто фінансування на виконання таких договорів для замовників виділяється не в повному обсязі, зокрема в певному бюджетному періоді, що призводить до неможливості зареєструвати бюджетні зобов’язання на всю суму договору. 

Тому замовники при виділенні часткового фінансування для виконання договору будівельного підряду з'ясовують чи можливо провести закупівлю / укласти договір для певної частини робіт, визначених в проектно-кошторисній документації, а не на весь їх обсяг. 

Та чи дозволяє законодавство здійснити закупівлю / укласти договір не на весь обсяг робіт, який визначений в проектно-кошторисній документації, а тільки на якусь частину? 

Особливості формування проектно-кошторисної документації та виконання договору будівельного підряду 

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». 

Стаття 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.   

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.  

Згідно пункту 4 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правил та нормативних документів, обов’язковість використання яких встановлено законодавством. 

Пункт 4.1 а ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначає, що проектна документація на реконструкцію, капітальний ремонт існуючого об’єкта або його частини розробляється в обсязі, необхідному для реалізації передбачених проектних рішень. 

При цьому склад та зміст проектної документації, проектні рішення та графічна частина виконуються в межах відповідної частини об’єкта. 

Відповідно до пункту 4.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»  проектування може виконуватись за чергами будівництва, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі стадія, яка затверджується або схвалюється, розробляється у цілому на об'єкт будівництва, окрім випадків, передбачених законодавством. Проектна документація стадії (П) або (РП) може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: (ТЕО, ТЕР) або (ЕП). Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації. 

З огляду на викладене, вбачається, що законодавство зобов’язує виконувати умови договору будівельного підряду у відповідності до проектно-кошторисної документації. 

Водночас наведені норми не містять прямої заборони закупівлі частини робіт, які передбачені в проектно-кошторисній документації. 

Однак при здійсненні закупівлі частини робіт, які передбачені в проектно-кошторисній документації, а не всього обсягу, замовник може стикнутися з певними складнощами. 

До прикладу, щоб здійснити закупівлю частини робіт необхідна наявність фахівця, який зможе правильно виокремити роботи, матеріали та інші складові для формування технічного завдання та розрахунку очікуваної вартості такої закупівлі. 

Окрім цього, варто зазначити, що зміна підрядника на одному об’єкті може нести негативні технологічні наслідки - вибіркове виконання робіт може призвести до несумісності між завершеними та незавершеними етапами тощо. 

Тому, з огляду на ймовірні складності при здійсненні частини робіт, які передбачені в проектній документації, замовнику доцільно здійснювати закупівлю на весь обсяг, який визначений в проектній документації. 

Водночас видається, що можливим, в даному випадку, здійсненням закупівлі частини робіт, які визначені в проектній документації, є у випадку, якщо проектування виконувалось за чергами будівництва, оскільки кожна черга будівництва є технічно та функціонально завершеною. 

Так, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначає, що черга будівництва – це визначена проектною документацією частина комплексу (будови) – будівлі та/або споруди, введення в експлуатацію якої частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, її безпечну експлуатацію та автономне функціонування. 

Тобто черги будівництва мають самостійне значення й можливість введення в експлуатацію, що суттєво може полегшити формуванню технічного завдання та контролю виконання робіт. 

Що робити, якщо фінансування для проведення робіт виділено не в повному обсязі? 

Згідно з частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Водночас відповідно до частини 4 статті 48 БКУ, забороняється взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень. 

Згідно викладеного, здійснювати закупівлі / укладати договори замовники повинні у відповідності до затверджених кошторисних призначень. 

Проте, при відсутності достатнього фінансування для укладення та виконання договору будівельного підряду, зокрема в межах певного бюджетного періоду, замовник та переможець можуть укласти так званий довгостроковий договір. 

Так, пунктом 1.4 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309) визначено, що довгострокове зобов'язання – це зобов’язання розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, строк дії якого перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року) та відповідно до якого необхідно здійснити платежі протягом поточного та майбутніх бюджетних періодів, узяте на облік органами Казначейства в межах бюджетних асигнувань з урахуванням календарного плану до довгострокового договору. 

У відповідності до наведеного визначення вбачається, що довгостроковий договір характеризується тим, що термін його дії перевищує один бюджетний рік та окрім загальної суми у договорі визначено в тому числі суму, яка відповідає річним плановим показникам поточного бюджетного періоду. 

Окрім цього, укладаючи такий договір замовникам слід пам’ятати, що довгостроковий договір обов’язково повинен містити додаток, в якому буде визначено календарний план та додаток з планом фінансування робіт. 

Водночас більше про довгостроковий договір читайте в статті Довгострокові зобов’язання: в яких випадках можливе. 

Підсумки 

1. Законодавство зобов’язує виконувати умови договору будівельного підряду у відповідності до проектно-кошторисної документації, однак не містять прямої заборони закупівлі частини робіт, які передбачені в проектно-кошторисній документації. 

Проте, з огляду на ймовірні складності при здійсненні частини робіт, які передбачені в проектній документації, замовнику доцільно здійснювати закупівлю на весь обсяг, який визначений в проектній документації. 

2. У випадку відсутності достатнього фінансування для укладення та виконання договору будівельного підряду  замовник та переможець можуть укласти довгостроковий договір з обов’язковим передбаченням в договорі додатків календарного плану та плану фінансування робіт.