Наближається новий закупівельний рік і відповідно замовникам, які є розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів корисно з’ясувати чи можуть вони укласти у 2024 році прямий договір / договір про закупівлю на 2025 рік. Дане запитання проаналізуємо у цьому матеріалі.
Чи дозволяє закупівельне та бюджетне законодавство здійснювати закупівлі в поточному році для потреб наступного року?
Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) встановлює, що замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Як бачимо закупівельне законодавство дозволяє здійснювати закупівлі в поточному році для потреб наступного року. Що необхідно врахувати замовнику під час здійснення закупівель для потреб наступного року рекомендуємо ознайомитися в матеріалах: Яким чином зазначити рік здійснення закупівлі в річному плані для потреб наступного року під час закупівлі в попередньому році, Правильно вказуємо строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг при здійсненні закупівель на 2025 рік .
В свою чергу бюджетне законодавство також не обмежує замовників у праві розпочати проведення закупівель на очікувану вартість та для потреб наступного бюджетного періоду, але замовникам, які є розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів слід пам’ятати про вимоги бюджетного законодавства щодо їх повноважень на взяття бюджетних зобов’язань (укладання договорів) під кошторисні призначення.
Загальні вимоги бюджетного законодавства до взяття та реєстрації бюджетних зобов’язань
Пунктом 7 частини 1 статті Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) визначено, що бюджетним зобов’язанням вважається будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів необхідно пам’ятати, що відповідно до частини 1 статті 23 БКУ, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з частиною 1 статті 48 БКУ визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Водночас відповідно до частини 4 статті 48 БКУ зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), також передбачено, що замовники беруть та подають на реєстрацію до органів Казначейства бюджетні зобов’язання лише в межах кошторисних призначень. Також Порядок № 309 визначає вимоги до замовників, зокрема, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, на підставі яких вони подають до органів Казначейства укладені договори для реєстрації бюджетних зобов’язань.
Вимоги щодо порядку та термінів реєстрації бюджетних зобов’язань, відповідно до Порядку № 309, різняться залежно від виду закупівлі, який було застосовано для укладення договору. Тому далі розглянемо терміни реєстрації бюджетних зобов’язань в залежності від виду закупівлі, за якою укладено договір.
Терміни реєстрації бюджетних зобов’язань залежно від виду закупівлі, за якою укладено договір
Строк подання до органів Казначейства підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, відповідно до Порядку № 309, становить 7 робочих днів, однак від якої події їх відраховувати – залежить від виду закупівлі та наявності (або відсутності) зареєстрованого в органах Казначейства кошторису установи:
| Найменування закупівлі | Термін реєстрації зобов’язань | |
| Умова щодо кошторису: за наявності зареєстрованого в органах Казначейства кошторису | Умова щодо кошторису: при відсутності зареєстрованого в органах Казначейства кошторису | |
| 1) абз. 1 п. 2.2 Порядку № 309: на загальних умовах | протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання | - |
| 2) абз. 2 п. 2.2 Порядку № 309: за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі / спрощена закупівля товарів, робіт і послуг | протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель | протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) |
| 3) абз. 3 п. 2.2 Порядку № 309: за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг з урахуванням особливостей, визначених законодавством, без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель / електронних каталогів для закупівлі товарів | протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання | протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) |
| 4) абз. 4 п. 2.2 Порядку № 309: за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким здійснюється закупівля товарів з урахуванням особливостей, визначених законодавством у сфері закупівель, шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару | протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання | протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) |
Що передбачає кожний абзац пункту 2.2 Порядку № 309? Конкретних додаткових роз’яснень щодо того під який пункт які саме договори підпадають – немає, але ж, проаналізувавши законодавство, можна дійти наступного:
1. абзац 1 пункту 2.2 Порядку № 309 не уточнює яких договорів про закупівлю вона стосується, тому можна вважати, що сюди підпадають усі договори, які не зазначені у наступних абзацах - «допорогові» прямі договори, тобто договори, укладені без використання електронної системи закупівель. Такими є договори укладені на підставі пункту 11 Особливостей, за результатами яких оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
2. абзац 2 пункту 2.2 Порядку № 309 – чітко прописано, що вона стосується договорів, укладених за результатами процедур закупівель та спрощених закупівель.
Перелік процедур закупівель визначено статтею 13 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). В свою чергу згідно пункту 3 Особливостей замовники проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники можуть здійснювати закупівлі за такими процедурами закупівель як відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями та відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 Особливостей (євроторги).
3. абзац 3 пункту 2.2 Порядку № 309 стосується договорів, укладених з урахуванням Особливостей, визначених законодавством, без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель / електронних каталогів для закупівлі товарів.
Тобто до цієї умови згідно Особливостей можуть належати випадки укладання прямих договорів про закупівлю, укладених відповідно до пункту 13 Особливостей, а саме: шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу для закупівлі товару та прямих договорів згідно пункту 9 Особливостей: без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.
4. абзац 4 пункту 2.2 Порядку № 309 стосується договорів укладених за результатами використання електронного каталогу для закупівлі товарів з урахуванням Особливостей. Відповідно згідно пунктів 10 та 11, 11-1, 11-2 Особливостей замовник може здійснити закупівлі товарів з використанням електронного каталогу.
Чи можна укладати в 2024 році прямий договір / договір про закупівлю на 2025 рік?
З аналізу вище викладеного можемо зробити такий висновок, що «допорогові» прямі договори потрібно подавати в органи Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання (з дати його укладення), а прямі договори про закупівлю, укладені з урахуванням Особливостей без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель / електронних каталогів, - можна подавати протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Щодо «допорогових» прямих договорів згідно пункту 11 Особливостей: не варто укладати такий договір в поточному 2024 році, оскільки для реєстрації такого договору надається 7 робочих днів з дати його укладення, а бюджетні призначення на новий бюджетний період затверджуються замовникам на початку нового року. Тому відповідно укладати його доцільно на початку 2025 року, нового бюджетного року, після реєстрації в органах Казначейства кошторису.
Тобто на початку 2025 року замовник, орієнтуючись на планові терміни затвердження кошторису на новий бюджетний період, повинен спланувати укладення «допорогового» прямого договору, а вже після дати затвердження кошторису подати його в органи Казначейства не пізніше 7 робочих днів з дати укладення договору, щоб не допустити порушення бюджетного законодавства.
А також звертаємо увагу на можливість застосування в «допорогових» прямих договорах частини 3 статті 631 ЦКУ в разі необхідності. Розібратися із (не)можливістю застосування частини 3 статті 631 ЦКУ у публічних закупівлях рекомендуємо в відеоуроці Застосування частини 3 статті 631 ЦКУ у публічних закупівлях: як, коли та у яких випадках застосовуємо.
Щодо прямого договору про закупівлю, укладеного згідно пункту 13 Особливостей: при укладенні прямих договорів про закупівлю без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу для закупівлі товару законодавець дозволяє зареєструвати бюджетні зобов’язання протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів). Це в свою чергу дозволяє укласти такий договір про закупівлю згідно пункту 13 Особливостей у 2024 році та подати його для реєстрації бюджетних зобов’язань у наступному, 2025 році, протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису. При цьому органи Казначейства повинні прийняти та зареєструвати такий договір за умови дотримання замовником всіх вимог до оформлення та подання підтвердних документів.
Підсумки
- Замовникам доцільно укладати «допорогові» прямі договори на 2025 рік на початку 2025 року, тому що для реєстрації такого договору надається 7 робочих днів з дати його укладення, а бюджетні призначення та на новий бюджетний період затверджуються на початку нового року. Тобто замовнику варто на початку 2025 року, орієнтуючись на планові терміни затвердження кошторису на новий бюджетний період, спланувати укладення «допорогового» прямого договору, а вже після дати затвердження кошторису подати його в органи Казначейства не пізніше 7 робочих днів з дати укладення договору, щоб не допустити порушення бюджетного законодавства.
- Замовники можуть укласти в 2024 році прямий договір про закупівлю, укладений згідно пункту 13 Особливостей на 2025 рік та подати його для реєстрації бюджетних зобов’язань у 2025 році протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису.