Статті

Чи можна оголошувати закупівлю на очікувану вартість, яка більша ніж сума по кошторису

2
511

Щороку замовники формують свої кошторисні видатки виходячи із своїх потреб у закупівлі товарів, робіт і послуг. Але на практиці трапляється випадки, коли замовники отримують затверджений кошторис, а по окремих статтях витрат кошторису сума бюджетних асигнувань (видатків) є меншою ніж наявна потреба. І ось, коли замовнику потрібно оголошувати закупівлю у нього виникає питання, оголошувати закупівлю на всю потребу, чи лише на потребу, яка по обсягах буде відповідати сумі затвердженого кошторису? Чому виникають такі питання у замовника? 

Тому що, нормами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Також пунктом 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Тобто, згідно наведених норм вбачається, що замовник як розпорядник бюджетних коштів може зареєструвати бюджетні зобов'язання лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Таким чином, у разі якщо замовник оголосить закупівлю на очікувану вартість, яка дорівнює річній потребі, при цьому сума бюджетних асигнувань за  кошторисом є меншою, замовник не зможе зареєструвати такий договір в органах Казначейства.

Який вихід для замовника у такій ситуації, оголошувати закупівлю на річну потребу чи оголошувати закупівлю лише на обсяг, який дорівнює сумі затверджених кошторисних призначень?

Відповідь для кожного окремого замовника може бути різною та залежатиме від наступних факторів, а  саме:

  • чи у замовника для закупівлі визначене одне джерело фінансування чи є інші джерела фінансування такі як власні кошти або кошти, які будуть компенсуватися за рахунок орендарів тощо;
  • чи планується найближчим часом довиділення коштів для закупівлі, яка має оголошуватися чи ні.

Тому, відповіді на питання «Чи можна оголошувати закупівлю на очікувану вартість, яка більша ніж сума по кошторису?» варто надавати враховуючи наведені фактори.  

Відповідь № 1. Замовник може оголосити закупівлю на очікувану вартість, яка дорівнює річній потребі у закупівлі товарів, робіт чи послуг у разі якщо у замовника є інші джерел фінансування.

У даному варіанті розглядається випадок часткового виділення кошторисних видатків, тобто не в повному обсязі, проте замовник також має інші джерела фінансування та залучає їх з метою оплати за товар, роботи чи послуги, наприклад: власні кошти, кошти, які надходять із як компенсація від інших осіб тощо.

Дії замовника – прописати в умовах проєкту договору джерела фінансування та їх розмір.

До прикладу, якщо предметом закупівлі є товар, то в такому випадку за результатами закупівлі буде укладатися договір поставки. Вимоги щодо умов такого виду договору визначенні Цивільним та Господарським кодексами України, а також в інших спеціальних нормативно- правових актах, які встановлюють перелік істотних умов договору. Тому, у разі якщо умови договору – джерело фінансування не визначенні істотними, то замовник може доповнити умови проєкту договору поставки, які будуть визначати вид та розмір фінансування на дату укладання договору.

Таким чином, замовник на дату укладання договору зможе в умовах договору прописати суму бюджетних зобов’язань, які передбачені затвердженим кошторисом та зареєструвати договір за результатами закупівлі.

Відповідь № 2. Замовник може оголосити закупівлю на очікувану вартість, яка дорівнює річній потребі у закупівлі товарів, робіт чи послуг у разі якщо у замовника є відомості, що найближчим часом будуть виділені додаткові кошти.

Тобто, замовник під час внесення закупівлі до річного плану закупівлі вказує інформацію щодо розміру бюджетних видатків у сумі, яка дорівнює очікуваній вартості (хоч і сума затверджених бюджетних видатків не відповідає річній потребі, тобто кошти виділені не в повному розмірі). І в даному випадку звичайно потрібно розмежовувати дії замовника виходячи із виду закупівлі, тобто якщо закупівля є «допороговою» - замовник укладає «прямий» договір, то звичайно замовнику варто зачекати поки не буде виділена вся сума видатків для закупівлі, так як замовник не зможе здійснити реєстрації зобов’язань на всю суму договору.

У разі якщо замовник оголошує відкриті торги та на дату укладання договору про закупівлю (протягом строку визначеного у абзацах 3, 4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), а саме  не раніше ніж через 5 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю) коштів так і не буде довиділено в необхідному обсязі, то замовник може прийняти рішення про продовження строку для укладання договору про закупівлю до 60 днів (абзац 4 пункту 49 Особливостей).

Відповідно, у разі якщо протягом строку на який продовжено замовником укладання договору про закупівлю замовнику:

  • буде виділена необхідна сума бюджетних асигнувань (видатків), у такому разі замовник здійснює реєстрацію у органах Казначейства та розмір бюджетних видатків  буде відповідати сумі договору про закупівлю;
  • не буде виділено додаткових коштів у такому випадку замовнику потрібно зменшити обсяг закупівлі та загальну вартість договору. Тобто, замовнику паралельно із підписанням договору про закупівлю потрібно укласти додаткову угоду до договору про закупівлю, згідно з підпунктом 1 пункту 19 Особливостей - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, задля приведення суми договору до обсягу видатків, який був фактично затверджений кошторисом (планом використання бюджетних коштів);
  • кошти виділені, але не у повному розмірі, то замовник буде фактично діяти як і в попередньому випадку, зменшувати обсяг закупівлі та загальну вартість договору про закупівлю до обсягу видатків, який був затверджений на дату оголошення закупівлі та з урахуванням коштів, які були довиділені. Тобто, замовнику паралельно із підписанням договору про закупівлю укладає додаткову угоду до договору, згідно з підпунктом 1 пункту 19 Особливостей враховуючи розмір бюджетних видатків.

Чому такі дії рекомендуємо замовнику? Тому, що пунктом 2.9 Порядку № 309 хоч і визначено, що у разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та / або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань, водночас на сьогоднішній день внести зміни в частині розміру бюджетних асигнувань, тобто дореєструвати бюджетні зобов’язання замовник немає можливості, а зобов’язання по договору замовник може зареєструвати лише на суму бюджетних видатків, які передбачені кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Відповідь №3. Оголосити закупівлю на очікувану вартість, яка дорівнює сумі затверджених бюджетних призначень.

Якщо затвердженим кошторисом сума бюджетних асигнувань менша ніж сума, яка дорівнює річній потребі у закупівлі товару, роботи чи послуги, то замовник звичайно може здійснити закупівлі лише обсягу, який буде дорівнювати сумі затверджених бюджетних видатків.

Такі дії замовник може здійснити лише у разі якщо предметом закупівлі є товари або послуги. У разі якщо предметом закупівлі є роботи, які виконуються, згідно проєктної документації, замовник не зможе поділити обсяг закупівлі, така закупівля має відбуватися на весь обсяг робіт, що визначений у проєктній документації, окрім випадку коли будівництво поділено на черги. Закупівля робіт у такому випадку та за умови, що замовнику будуть виділенні кошти у наступні періоди може здійснюватися, але в умовах договору, які стосуються джерела та порядку фінансування робіт (будівництва об'єкта) можна передбачити фінансування на декілька років. 

Важливо: під час вибору виду закупівлі замовник має керуватися не сумою видатків, яка затверджена кошторисом, а має визначатися вид закупівлі виходячи із річної потреби та вартісних меж предмету закупівлі.

До прикладу: у замовника є річна потреба у закупівлі пального обсяг, якого становить 180 тис. грн. Затвердженим кошторисом виділено лише 90 тис. грн, враховуючи що річна потреба заданим предметом закупівлі перевищує 100 тис. грн, тому у відповідності до пункту 10 Особливостей замовник здійснює закупівлю пального на суму 90 тис. грн шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та / або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених Особливостями.

У випадку, виділення додаткового обсягу бюджетних асигнувань для закупівлі пального замовник повинен провести знову ж таки закупівлю за видом закупівлі, який визначений в пункті 10 Особливостей, а саме шляхом застосування відкритих торгів та / або шляхом використання електронного каталогу.

Підсумки

У разі якщо замовнику бюджетні видатки затверджені не у повному розмірі, то замовник може:

  • оголосити закупівлю на очікувану вартість виходячи із річної потреби закупівлі, за умови, що у замовника є інші джерела фінансування, при цьому в проєкті договору передбачити умови, які будуть надавати право визначати джерела фінансування та їх розмір;
  • оголосити закупівлю на очікувану вартість виходячи із річної потреби закупівлі та у разі якщо у замовника є відомості про те, що найближчим часом буде довиділена необхідна сума асигнувань, тобто під час проведення процедури закупівлі. Та у разі якщо на дату укладання договору (або протягом часу на який продовжено строк укладання договору про закупівлю) додатково виділених коштів не буде, то замовнику слід після підписання договору укласти додаткову угоду до нього, згідно з підпунктом 1 пункту 19 Особливостей та зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, задля приведення суми договору у відповідність до обсягу видатків, який був затверджений;
  • оголосити закупівлю на обсяг потреби, яка дорівнює сумі затверджених на дату закупівлю бюджетних видатків, при цьому обираючи вид закупівлі враховуючи річну потребу у закупівлі товару, робіт чи послуг та вартісні межі предмету закупівлі.

пов'язані статті