Чи може замовник з огляду на ч.5 ст. 254 ЦКУ укласти договір у перший робочий день тижня, якщо кінцевий строк укладення договору припадає на вихідний
Відповідно до абзаців 3-4 пункту 49 Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
У відповідності до даних норм в замовника присутній обов’язок укласти договір про закупівлю не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Однак при укладенні договору трапляються різні ситуації та замовники не завжди встигають вчасно укласти договір, або ж досить часто буває, що останній день (дні) для укладення договору про закупівлю припадають на вихідний день.
І в такому випадку замовник постає перед вибором, щодо варіантів ймовірних дій, приміром, чи може він скориставшись положеннями частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) укласти такий договір в перший день робочий день?
Щоб з’ясувати це питання проаналізуємо норми законодавства з публічних закупівель та ЦКУ.
Згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Як уже було з’ясовано, у відповідності до абзацу 4 пункту 49 Особливостей замовник повинен укласти договір про закупівлю не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому, з’ясовуючи можливість перенесення кінцевої дати строку для укладення договору про закупівлю потрібно звернутись до положень ЦКУ, які визначають особливості обчислення строків.
Відповідно до статті 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно зі статтею 253 ЦКУ перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частина 4 статті 254 визначає, що строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
Відповідно до частини 5 статті 254 ЦКУ якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отож, зазначені норми ЦКУ дозволяють переносити останній день строку на наступний робочий день, якщо такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.
Водночас розглядаючи дане питання потрібно зауважити, що розглянуті норми цивільного законодавства є нормами загальними, на відміну від норм законодавства з публічних закупівель, які визначають вимоги до строків укладення договору про закупівлю та які є відповідно нормами спеціального законодавства.
Відповідно у випадку, суперечності загальних та спеціальних норм замовникам потрібно керуватися саме нормами спеціального законодавства, та відповідно в разі, якщо останній день строку для укладення договору про закупівлю припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день укласти такий договір на наступний робочий день замовник не може, оскільки до таких правовідносин не може бути застосована частина 5 статті 254 ЦКУ.
Тож суди дотримуються позиції, що частина 5 статті 254 ЦКУ не підлягає застосуванню при вчиненні дій в публічних закупівлях, зокрема при укладенні договору про закупівлю, адже норми законодавства з публічних закупівель є нормами спеціальними.
Що робити замовнику, якщо останній день для укладення договору про закупівлю припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день та замовник не встигає укласти договір?
В даному випадку замовник може у відповідності до абзацу 3 пункту 49 Особливостей продовжити до 60 днів строк для укладення договору, зокрема у випадку обґрунтованої необхідності.
Більше про продовження строку для укладення договору знайдете в статті «Продовження строків розгляду тендерної пропозиції та укладення договору про закупівлю: важливе для замовників».
пов'язані статті
09 груд.
Замовник відмінив відкриті торги після визначення переможця: чи може переможець стягнути із замовника суму збитків у вигляді упущеної вигоди09 груд.
Продовження строку дії договору про закупівлю до 20 %: аналіз умов застосування підстави06 груд.
Чи можуть сторони договору про закупівлю продовжити його дію на 20 %, якщо така підстава не передбачена умовами договору05 груд.
Як використати кошти, що залишились в кінці року04 груд.
Використання субвенцій для закупівлі послуг з харчування учнів 1-4 класів. Які зміни необхідно внести в раніше укладений договір на харчування дітей