Чи може учасник прийти на відкриті торги з ціною, більшою ніж та, що подана в комерційній пропозиції, отриманій до моменту проведення закупівлі

Кожен із замовників під час своєї діяльності так чи інакше стикався із поняттями «очікувана вартість» та «комерційна (цінова) пропозиція». Отримання певної кількості комерційних пропозицій надає уповноваженій особі можливість здійснити аналіз актуальних ринкових цін на конкретний товар і визначити очікувану вартість майбутньої закупівлі.

Звісно ж учасники, які подають такі комерційні пропозиції, мають змогу взяти участь у даній закупівлі на рівні з іншими. Проте чи зобов’язані вони відображати у тендерних пропозиціях ті ж ціни, які зазначали у власних комерційних пропозиціях? Пошук відповіді на дане питання варто розпочати із розуміння що ж являє собою комерційна (цінова) пропозиція.

Що таке комерційна (цінова) пропозиція та у яких випадках її використовують?

Однією із складностей, з якими стикається замовник під час планування закупівлі, це визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. І в даному випадку замовник може скористатися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275  (далі – Примірна методика). Необхідність використання даної методики носить рекомендаційний характер, та звертаємо увагу, що контролюючі органи доволі часто посилаються на неї, як на основний «гайд» для замовників щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. У даній методиці пропонується на вибір три методи визначення очікуваної вартості, але лише один з них має відношення до комерційних пропозицій, тож його і розглянемо.

Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін – це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни та інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.

Використання даного методу передбачає, що замовник повинен направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг.

У запитах цінових пропозицій рекомендується зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо. Зазначати, що збір інформації не тягне за собою ніяких зобов'язань замовника. Також рекомендується зазначати щодо відповідності якості товарів та послуг вимогам чинних нормативних документів та документів на їх виготовлення. Відповідно запит цінових пропозицій – документ, лист-звернення замовника до учасників ринку з проханням надати свої комерційні пропозиції на зазначений товар або послугу.

Також пропонуємо ознайомитись із прикладом запиту цінових (комерційних) пропозицій для визначення очікуваної вартості та інших необхідних для замовника документів на нашій платформі у матеріалі Пакет прикладів документів для проведення відкритих торгів.

Чи зобов’язаний учасник зазначати в тендерній пропозиції ту ж ціну, що і в ціновій (комерційній) пропозиції?

Отже метод збору комерційних пропозицій та розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі на основі отриманої інформації є найбільш актуальним та допомагає максимально пристосуватись до умов, які на момент здійснення закупівлі встановлює ринок.

Важливо відмітити, що ні Закон України «Про публічні закупівлі», ні Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, не містять окремих вимог щодо формування запитів, збору та оброблення інформації отриманих цінових пропозицій. Так само, як і немає прямих вимог щодо необхідності для учасників, котрі надали такі пропозиції, дотримуватись виключно відображеної у них цінової політики.

Більше того на період воєнного стану ринок товарів, робіт та послуг є доволі нестабільним. А тому навіть найкоротший період, необхідний для збору та обробки комерційних пропозицій, для учасника може відігравати критичну роль у аспекті формування ціни. Тож в силу відсутності конкретних вимог чи заборон у законодавстві сфери публічних закупівель, учасник має право та можливість подати тендерну пропозицію із ціною, відмінною від тієї, яка була подана на момент формування комерційної пропозиції у відповідь на запит замовника.