Статті

Аналіз закупівлі водопостачання та водовідведення на 2024 рік та приклад додатку до договору з уточненням істотних умов закупівлі

0
566

Закупівля водопостачання та водовідведення є однією із комунальних послуг, яку замовник проводить кожного року. Але в умовах постійних змін законодавства замовнику доволі складно відслідкувати всі ключові аспекти. Тож, у статті з’ясуємо головне: закуповуємо послугу чи товар, чи закупівлі водопостачання та водовідведення є конкурентними, як визначити очікувану вартість, як укласти договір про закупівлю та чи можна змінювати умови типового договору з урахуванням норм Особливостей?

Замовник як споживач

Одним із важливих питань для розуміння порядку закупівлі послуг з водопостачання та водовідведення є визначення категорії замовника в розумінні нормативних документів, які регулюють порядок надання послуг з водопостачання та / або водовідведення. Визначення та поняття категорій споживачів наводяться у різних нормативно–правових актах, а  саме: Законі України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі Закон про ЖКП), Правилах надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (надалі – Правила) та Законі України «Про питну воду та питне водопостачання» (надалі – Закон про питну воду) та Законі України “Про водовідведення та очищення стічних вод” (далі - Закон про водовідведення) 

Зокрема, Правила регулюють відносини між суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.

Тобто, Правилами визначені два види споживачів: індивідуальний та колективний споживач. А от визначення вказаних видів споживачів наведено у статті 1 Закону про ЖКП:

  • індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
  • колективний споживач - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Із наведених визначень, вбачається, що замовник на якого поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» підпадає під визначення індивідуальний споживач.

Разом з тим,  аналізуючи Правила та форми типових договорів, затверджених постановою Кабміну № 690 від 05.07.2019 можна зробити висновок, що є ще один вид споживача це власник (користувач) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Оскільки спеціальним нормативними документами не наведено визначення цієї категорії споживача, варто звернутися до загальних норм права. Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд (статті 317, 319 ЦКУ). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦКУ).

Так, власником є особа, яка володіє майном (річчю), яке набуте на підставах, не заборонених законом. Користувачем є фізична чи юридична особа, яка користується майном (річчю) на підставах не заборонених законом та в межах, які надані такій особі умовами правочинів або чинним законодавством. Користування може виникати в особи на підставі договорів оренди, позички, управлінням майном, сервітуту нерухомого майна тощо.

У чому ж полягає відмінність та на що впливає вид споживача? Вид споживача насамперед впливає на правильне врегулювання договірних відносин, а саме яку форму типового договору замовник та виконавець послуги має використати при укладанні такого договору та у подальшому на визначення оплати послуг та їх розмір.

Основна відмінність виду споживача полягає у тому, що  індивідуальний споживач – власник (співвласник, користувач) житлових та нежитлових приміщень в житловому будинку (багатоквартирному або індивідуальному), інших об’єктів нерухомого майна або водопостачання та / або водовідведення в житловому будинку, приєднаних до внутрішньобудинкових мереж, які отримують послуги для задоволення власних потреб, а також для забезпечення господарських, технологічних (власних) потреб багатоквартирного будинку в цілому.

Тоді як, власник (користувач) будівлі (приміщення у будівлі) при наданні послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення – це споживач, який володіє або користується будівлею (приміщенням у будівлі) функціонального призначення такої будівлі (приміщення) відмінного від житлового (багатоквартирного / індивідуального) будинку.

Отже,

  • у разі якщо об’єкт замовника є частиною багатоквартирного / індивідуального житлового будинку такий замовник є індивідуальним споживачем;
  • у разі якщо об’єкт замовника в цілому або його частин, які перебувають у його власності чи користування іншого призначення такий замовник є власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі).

Визначаємо предмет закупівлі водопостачання та водовідведення

Поняття централізованого водопостачання ми знайдемо безпосередньо у Законі про питну воду, яким і регулюються питання пов'язані з даною послугою: 

  • централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Тут же доречно і вказати, що в розумінні Закону про питну воду є  питною вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води.

А поняття водовідведення знаходимо в Законі про водовідведення, яким окремо регулюються питання пов'язані з даною послугою: 

  • централізоване водовідведення - господарська діяльність у сфері збирання, транспортування, очищення та скидання стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Аналізуючи положення Закону про питну воду, Закону про водовідведення та Правил вбачається, що законодавець розділив господарську діяльність з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, та визначив, що водопостачання та / або водовідведення є послугою та може надаватися як одночасно так і окремо для споживача. 

Окремо звертаємо увагу на те, що пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону про ЖКП визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг  або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг  (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання  інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та  поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Замовник, який має на меті здійснити закупівлю послуг з водопостачання та / або водовідведення для правильного планування та проведення закупівлі має врахувати вимоги Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі  - Особливості).

Тож, далі визначаємо предмет закупівлі, згідно порядку визначеного Законом. Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Важливо чітко та правильно визначити предмет закупівлі та код ЄЗС, оскільки інформація щодо предмета закупівлі зазначається замовником протягом усього закупівельного процесу: від річного плану закупівлі до звіту про виконання договору про закупівлю, згідно ряду статей визначених Законом з урахуванням Особливостей.

Крім того, стаття 164-14 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі у вигляді штрафу 1700 гривень.

Що ж визначаємо коди ДК, згідно з положеннями Єдиного закупівельного словника:

  • централізоване водопостачання відповідає коду ДК 021:2015 — 65110000-7: Розподіл води;
  • централізоване водовідведення відповідає коду ДК 021:2015 — 90430000-0: Послуги з відведення стічних вод;
  • централізоване водопостачання з абонентським обслуговуванням  відповідає коду ДК 021:2015 — 65110000-7: Розподіл води;
  • централізоване водовідведення з абонентським обслуговуванням відповідає коду ДК 021:2015 — 90430000-0: Послуги з відведення стічних вод.

Визначаємо необхідні обсяги закупівлі

Відповідно до пункту 19 Правил одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр. 

Далі аналізуючи положення Правил, які визначають порядок обліку послуг, дійдемо до висновку, що для визначення обсягів водопостачання або водовідведення має значення наявність чи відсутність вузла комерційного обліку (лічильника) (пункти 20-22 Правил).

У разі якщо встановлений вузол комерційного обліку замовником в такому випадку облік послуги визначається згідно його показників, як у випадку обліку послуги з водопостачання та і у випадку обліку послуги водовідведення. У разі відсутності встановленого вузла комерційного обліку розрахунки проводяться за Методикою розподілу.

Тому, замовнику потрібно проаналізувати своє споживання послуг за попередній та поточний календарний рік, врахувати за можливості зміни які можуть настати в майбутньому (для прикладу передача будівлі відповідно у такого замовника збільшиться обсяг послуг, який потрібно закупити на наступний рік) та здійснити розрахунок обсягу окремо для послуги з водопостачання та окремо для послуги водовідведення.

Визначаємо очікувану вартість предмету закупівлі

З наведеного вище матеріалу вбачається, що закупівля послуг з водопостачання та водовідведення планується і проводиться окремо по кожній послузі.

Тому наступний крок - з’ясовуємо ціну (тариф) за послуги. Згідно з Правилами вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.

Такі тарифи виконавець зобов'язаний оприлюднити на своєму офіційному веб сайті, в тому числі і у разі зміни таких тарифів.

Пам’ятаєте, на початку статті ми звертали увагу на визначення категорії споживача послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, так як від правильного визначення залежить плата за послугу як з централізованого водопостачання та і з централізованого водовідведення. Розберемося на прикладах.

Пункт 34 Правил, визначає, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

  • плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;
  • плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
  • плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно розміри платежів, які сплачуватимуть споживачі за індивідуальними договорами про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) будуть складатися з:

  • плати за послуги централізованого водопостачання та / або централізованого водовідведення;
  • плати за абонентське обслуговування.

Тобто, з наведених норми вбачається, що плата за індивідуальними договорами про надання послуг  водопостачання та / або водовідведення розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів  та обсягу спожитих послуг, а також враховує плату за абонентське обслуговування.

Щодо визначення плати для споживачів за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для власників (користувачів) будівлі (приміщення у будівлі).

В даному випадку аналізуємо типову форму договору. Згідно умов типової форми, визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до Правил  та Методики розподілу.

У разі коли споживач є власником (користувачем) приміщення у будівлі, а розподіл спожитих послуг здійснюється виконавцем, такому споживачу нараховується плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, враховуючи що на вартість послуг як водопостачання так і водовідведення можуть впливати інші фактори, індекси тощо, тому для визначення реальної плати за послуги на 2024 рік варто звернутися до надавача послуг з водопостачання або водовідведення до мереж якого приєднаний об’єкт замовника та отримати відповідну інформацію.   

Далі для визначення очікуваної вартості замовники можуть скористатися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (надалі - Методика).

Відповідно до положень Методики, при закупівлі послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів (відповідно до постанов, наказів, інших нормативно-правових актів органів державної влади, уповноважених на здійснення державного регулювання цін у відповідній сфері), очікувана вартість визначається як добуток необхідного обсягу послуг та ціни (тарифу), затвердженої відповідним нормативно-правовим актом, що розраховується за такою формулою:

ОВрег = V * Цтар, де:

ОВрег - очікувана вартість закупівлі товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів;

V - кількість (обсяг) товару/послуги, що закуповується;

Цтар - ціна (тариф) за одиницю товару/послуги, затверджена відповідним нормативно-правовим актом.

Приклад 1. Визначення очікуваної вартості водопостачання для індивідуального споживача з урахуванням абонентської плати

Для прикладу наводимо розрахунок визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, враховуючи затверджені тарифи для РОВКП ВКГ “РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ”.

Тарифи на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення встановлені  постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2869 та становлять:

  • на послугу централізованого водопостачання – 13,90 грн за 1 метр кубічний (без ПДВ), з ПДВ - 16,68 грн;
  • на послугу централізованого водовідведення – 13,26 грн за 1 метр кубічний (без ПДВ), з ПДВ - 15,912  грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів від 05.07.2019 №690,  Постанови Кабінету Міністрів від 21.08.2019 №808 та відповідно до умов Публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, опублікованого на сайті підприємства повідомлення від 30.09.2022р., плата за абонентське обслуговування за кожен об’єкт нерухомого майна становить:

  • для споживачів, у будинках яких відсутній вузол комерційного обліку - 8,80 грн на місяць (з ПДВ);
  • для споживачів, у будинках яких встановлений вузол комерційного обліку - 29,80 грн  на місяць (з ПДВ).

Плата за абонентське обслуговування з централізованого водовідведення становить – 8,80 грн на місяць (з ПДВ).

Приклад 2. Визначення очікуваної вартості водопостачання для власника (користувача) будівлі (приміщення у будівлі)

В даному випадку має значення чи виконавець послуг здійснює розподіл спожитих послуг. Якщо споживач є власником (користувачем) приміщення у будівлі, а розподіл спожитих послуг здійснюється виконавцем, такому споживачу нараховується плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Для прикладу наводимо розрахунку визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, враховуючи затверджені тарифи для РОВКП ВКГ "РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ".

Важливо. Обидві закупівлі обов’язково потрібно включити до річного плану закупівель замовника за різними кодами ДК (окремо річний  на водопостачання та окремо річний план на водовідведення).

(Не)конкурента закупівля: як обрати?

Закон про питну воду визначає, що господарська діяльність із централізованого водопостачання підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом.

Закон України про водовідведення визначає, що державна політика у сфері водовідведення будується на принципі, зокрема, ліцензування господарської діяльності з централізованого водовідведення.

Якщо ж звернутися до Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” централізоване водопостачання та централізоване водовідведення є видами господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Тож, суб’єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в області, в якій провадить таку діяльність відповідно до отриманої ліцензії. 

Ліцензія видається  НКРЕКП, якщо системи централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення суб’єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення - більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік (пункту 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та  централізованого водовідведення,  затверджених Постановою НКРЕКП від 22.03.2017  № 307 (далі - Ліцензійні умови)) 

Ліцензія видається органом місцевого самоврядування для суб’єктів господарювання, що не підпадають під критерії регулювання НКРЕКП (пункт 1.5 Ліцензійних умов).

Відповідно орган, який видав ліцензію затверджує тарифи для суб'єкта господарювання (виконавця послуги за договором).

Також, враховуючи вимоги статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антимонопольний комітет України встановлює монопольне (домінуюче) становище на вказаному ринку у територіальних межах та визначає перелік суб’єктів природних монополій. Аналізуючи Зведений перелік суб’єктів природних монополій, який оприлюднений на офіційному веб сайті АМКУ у розділі Напрями -Конкуренція - Зведений перелік природних монополій - Зведений перелік природних монополій 2023 можна сміливо стверджувати, що господарська діяльність із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення таких суб’єктів господарювання включена у згаданий перелік.

Тому, вбачається що надання послуг із водопостачання та / або водовідведення є монопольними послугами, яка може надаватися виключно певним суб'єктом господарювання у зв’язку із відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.

Тобто, закупівля послуг з централізованого водопостачання та / або централізованого водовідведення є не конкурентними з точки зору Закону та Особливостей. 

Скеровуємо до положень Закону та Особливостей з метою визначення обрання способу закупівлі та укладання договору про закупівлю послуг.

Відповідно до підпункт 5 пункту 13 Особливостей придбання замовниками, зокрема, послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли  послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі  відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

Окремо зазначаємо, що пунктом 5 частини 6 статті 3 Закону визначено, що Закон не застосовується у випадку, якщо замовники в окремих сферах господарювання здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Ціна (тариф) на послугу з централізованого водопостачання та / або централізованого водовідведення встановлюється Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) або органами місцевого самоврядування, а тому замовники в окремих сферах господарювання у випадку укладення договору споживача про надання зазначених послуги не оприлюднюють річний план або зміни до нього та іншу інформацію про таку закупівлю (абзац 2 пункту 3 Особливостей).

Документи, які підтверджують «відсутність конкуренції з технічних причин»:

  • витяг із Зведеного переліку природних монополій;
  • документ, що підтверджує право на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та / або централізованого водовідведення  -  Ліцензія, або постанова НКРЕКП, або Рішення органу місцевого самоврядування на право провадити / здійснювати діяльність з водопостачання та / або водовідведення;
  • обґрунтування замовника щодо приєднання його об’єктів до мереж суб’єкта господарювання, який провадить діяльність із водопостачання та / або водовідведення.

Оприлюднення інформації про закупівлю

Нагадаємо зміст вимоги, який викладений у абзаці 29 пункту 13 Особливостей, та яким встановлено, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовнику необхідно оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ та разом з ним:

  • договір про закупівлю та додатки до нього,
  • обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту.

При цьому чіткої форми, в які має бути складено обґрунтування, законодавством не встановлено, а лише зазначено, що такий документ має бути:

  1. у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, підготовленого уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника;
  2. погодженим (затвердженим) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.

З метою роз’яснення замовникам питань щодо оновлених вимог Особливостей Міністерство економіки України оприлюднило листа від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, в якому наголошено, що зміст такого обґрунтування визначається замовником самостійно та може містити, зокрема посилання на законодавство, нормативні акти, умови або обставини, причини, що виникають у замовника стосовно необхідності закупівлі у такий спосіб тощо.

У якому вигляді має готуватися обґрунтування? Законодавець визначив два варіанти з яких має обрати замовник:

  • розпорядче рішення замовника 

або

  • інший документ.

Якщо уповноважена особа вирішила підготувати обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника, варто звернути увагу на відсутність визначення в законодавстві як такого поняття «розпорядчого рішення». Разом з тим, відповідно до  пункту 3 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, визначено, що організаційно-розпорядча документація, що є одним з класів управлінської документації, поділяється, зокрема, на розпорядчу, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових (особового складу) питань (постанови, рішення, накази, розпорядження).

Проте не варто забувати про конструкцію «або іншого документа», адже саме вона надає право обирати замовнику у вигляді якого саме документа буде обґрунтовано застосування підстави, визначеної пунктом 13 Особливостей.

Тож таким документом може бути й протокольне рішення уповноваженої особи. 

У якому б вигляді не готувалося обґрунтуванням, воно має бути погоджене (затверджене) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Повноваження щодо погодження (затвердження) обґрунтувань варто покласти відповідним розпорядчим рішенням, наприклад наказом.

Особливості укладання договору на водопостачання та / або водовідведення

Правилами затверджено форми типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення залежно враховуючи категорію споживача.

Відповідно замовники при укладанні договорів про надання послуг з водопостачання та послуг водовідведення має використовувати затверджену форма такого Типового договору. Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Тож замовникам при укладанні договорів про надання послуг централізованого водопостачання та / або централізованого водовідведення мають використовувати типову форму договору затвердженою постановою Кабміном від 05.07.2019 № 690, але за потребою мають право уточнити його умови.

Потреба в уточненні умов договору про закупівлю послуг централізованого водопостачання та / або договору про надання послуг централізованого водовідведення є, адже типові договори не містять інформації про:

  • назву послуги - предмет закупівлі;
  • строк надання послуги;
  • тип джерела фінансування;
  • очікувану вартість та тариф на послугу на дату укладання договору про закупівлю;
  • умови зміни ціни за послугу та інші зміни істотних умов договору про закупівлю з врахуванням вимог Закону з урахуванням Особливостей;
  • порядок оплати за послугу.

Важливо! У зв’язку з цим водоканали розробили додаток до договорів про закупівлю послуг централізованого водопостачання та послуг централізованого водовідведення під назвою «Уточнення істотних умов закупівлі», але він не відповідає чинному законодавству з публічних закупівель.

У даній статті ми попередньо з’ясували, що замовники з урахуванням спеціальних норм поділяються на дві категорії

  • індивідуальний споживач (у разі якщо об’єкт замовника є частиною багатоквартирного/ індивідуального житлового будинку такий замовник);
  • власник (користувач) будівлі (приміщення у будівлі) (у разі якщо об’єкт замовника в цілому або  його частин, які перебувають у його власності чи користування іншого призначення такий замовник).

Отже, враховуючи затвердженні постановою Кабміну від 05.07.2019 № 690 типові форми, замовники укладають:

  • або типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем / типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем);
  • або типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

У разі укладення таких договорів рекомендуємо скористатися прикладом Додатку «Уточнення істотних умов закупівлі» за посиланням.

Щодо укладання договору замовнику, який підпадає під визначення індивідуального споживача, то відповідна типова форма договору не містить додатку із уточненням істотних умов. Разом з тим враховуючи, що самим законодавцем розмежовуються послуги окремо водопостачання та окремо водовідведення, замовник може застосувати аналогію законодавства та конкретизувати умови договору шляхом використання змісту додатку «Уточнення істотних умов закупівлі», який запропонований до договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Тобто, замовник, який є індивідуальним споживачем укладає:

  • типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем / типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) окремо на кожну послугу;
  • додаток «Уточнення істотних умов закупівлі» до договору, в якою конкретизує умови кожної закупівлі.

Приклад Додатку «Уточнення істотних умов закупівлі» за посиланням.

пов'язані статті