Укладення договору про закупівлю необхідна частина закупівельного процесу, яка допомагає погодити та затвердити відповідний перелік умов, які напряму впливатимуть на виконання сторонами їх обов’язків. В той же час законодавство подбало про можливість внесення змін до умов договору про закупівлю на етапі його виконання. 

Слід відзначити, що процес внесення змін до умов договору про закупівлю, в тому числі й до істотних умов такого договору, повинен відбуватися не лише з урахуванням законодавчих норм, але й відповідно до порядку, передбаченого самим договором. Тож пропонуємо проаналізувати алгоритм дій замовника при виникненні потреби у внесенні змін до істотних умов договору про закупівлю. 

Що таке договір про закупівлю у розумінні Закону з урахуванням Особливостей? 

У відповідності до положень пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2-5, 7-9 статті 41 Закону, та цих особливостей. 

При цьому частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 

У частині 1 статті 174 ГКУ зазначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.