Локалізація у закупівлях 2026: норми, порядок і практика застосування

Законодавець тимчасово, строком на 10 років, встановив вимогу, за якою закупівля окремих категорій товарів має здійснюватися з підтвердженням ступеня локалізації їх виробництва. Простими словами, виробники окремих товарів повинні підтвердити показник місцевої складової, що визначається як питома вага вартості сировини, матеріалів, деталей, складових частин тощо вітчизняного виробництва у собівартості товару, який закуповує замовник. Підтвердження ступеня локалізації здійснюється відповідно до порядку, розробленого Кабміном, яким також визначено інші особливості, зокрема вимоги до формування тендерної документації щодо локалізації товарів.

Окремими законодавчими нормами встановлено відсотки ступеня локалізації, які має підтвердити виробник, а також визначено, що відповідна інформація повинна відображатися в електронній системі закупівель Prozorro. Крім того, законодавством передбачено перелік товарів, що підлягають локалізації, вимоги до таких товарів, а також особливості застосування локалізації у разі, якщо предметом закупівлі є послуги або роботи. Таких нюансів у практиці закупівель є чимало.

Свої особливості має і розгляд тендерних пропозицій учасників у частині виконання вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва, що включає дотримання вимог тендерної документації та врахування практики Органу оскарження та ДАСУ з цього питання.

Отже, даний відеоурок охоплює ключові питання, пов’язані з підтвердженням ступеня локалізації виробництва товарів — від порядку підтвердження до звітування про виконання договору про закупівлю.

Про що ви дізнаєтесь

Відеоурок читає

Марія Бречко адвокат, експерт з публічних закупівель. Адвокат, практик закупівель. З 2002 року працювала в Рівнеоблененрго, досвід у галузі електроенергетиці більше 20 років. Здійснювала правовий супровід закупівель згідно з вимогами національного законодавства. Незалежний експерт з публічних закупівель.

Питання, розглянуті в уроці

• Що таке локалізація та які нормативно-правові акти регулюють локалізацію у публічних закупівлях;
• Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товару та суб’єкти, які здійснюють таке підтвердження;
• Розмір ступеня локалізації виробництва товарів у 2026 році та вартісні межі застосування локалізації;
• Які предмети закупівлі підпадають під вимоги локалізації виробництва та які особливості слід врахувати;
• Види закупівель, у яких застосовується ступінь локалізації виробництва;
• Перелік товарів, до яких застосовується ступінь локалізації виробництва;
• Чи потрібно підтверджувати ступінь локалізації щодо «вживаних» товарів;
• Приклади встановлення вимог у тендерній документації під час закупівлі товарів, робіт і послуг;
• Чи допускається невстановлення вимог щодо локалізації у разі закупівлі товарів іноземного виробництва;
• Укладання «прямих» договорів: чи потрібно підтверджувати ступінь локалізації виробництва;
• Застосування локалізації під час здійснення закупівель шляхом оголошення ЗПП: що має врахувати замовник;
• Випадки, у яких ступінь локалізації виробництва не застосовується;
• Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації;
• (Не)надання 24 годин на усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що стосуються локалізації;
• Що має врахувати замовник під час звітування про виконання договору про закупівлю із застосуванням локалізації;
• Виключення товару з переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації на етапі виконання договору: чи є це порушенням;
• Чи можливо застосовувати локалізацію під час закупівлі товарів, відсутніх у відповідному переліку;
• Дії замовника у разі, якщо локалізований товар у системі Prozorro має статус «неактивний»;
• Практика ДАСУ, АМКУ та суду щодо локалізації;

В кінці розбирались питання закупівельників по темі.

Тривалість відеоуроку: 2 години 00 хвилин

Відеоукрок та матеріали до нього