Чи можна укласти договір про закупівлю електричної енергії та зареєструвати в казні на суму, меншу ніж кошторисні призначення, з урахуванням того, що кошти надійдуть протягом року?
Чи можна укласти договір про закупівлю е/е та зареєструвати в казні на суму, меншу ніж кошторисні призначення, з урахуванням того, що кошти надійдуть протягом року?
Віта

приблизно за 1 годину
Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України (далі-БКУ) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Згідно пункту 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
У відповідності до наведених норм зареєструвати бюджетні зобов’язання замовники можуть виключно у межах бюджетних зобов’язань, встановлених кошторисами.
Окрім цього, частини 3 та 4 статті 48 Бюджетного кодексу України визначають, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.
За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.
Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
І тому з огляду на викладене замовник не може укласти договір при відсутності достатнього обсягу бюджетних асигнувань.
Тому в даному випадку замовник може вчинити наступні дії.
Варіант № 1. Зменшення суми договору
Одним із можливих варіантів дій у разі недостатності бюджетних асигнувань є зменшення обсягів закупівлі та відповідне зменшення суми договору до рівня фактично передбачених кошторисом асигнувань.
Проте, одразу зменшити суму договору про закупівлю не дозволяє пункт 18 Особливостей.
Тому, щоб виконати вимоги пункту 18 Особливостей, замовникові та переможцеві закупівлі спочатку слід укласти договір тих умовах, які були визначені при проведенні закупівлі, зокрема на ту суму, яка відповідала змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, а після цього внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди згідно підпункту 1 пункту 19 Особливостей - зменшення обсяг закупівлі/суми договору згідно виділених бюджетних асигнувань.
Водночас у випадку, якщо все ж в замовника буде необхідність обсягу предмета закупівлі, який було зменшено та в разі, виділення додаткового обсягу бюджетних асигнувань, замовнику потрібно провести аналогічну закупівлю, наприклад, якщо вартість предмета закупівлі становить та перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 10 Особливостей, провести нову закупівлю шляхом проведення відкритих торгів або запиту пропозицій постачальників і зареєструвати бюджетні зобов’язання на суму, на яку були виділені бюджетні асигнування.
Варіант № 2. Продовжити строк для укладення договору
Абзац 3 пункту 49 Особливостей передбачає, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
Отож, у відповідності до наведеної норми замовник, в розглядуваному випадку, може продовжити строк для укладення договору.
Створіть аккаунт, щоб відкрити для себе TNDR.
Вже є акаунт?
Як поставити запитання?
Оформити підпискуСтавити питання та читати відповіді можуть усі передплатники TNDR. із активною підпискою, детальніше тут
Відповідь на більшість питань вже є та доступні на платформі, їх потрібно лише знайти. Для цього на TNDR. є розділ із питаннями, з якмим стикаються закупівельники в свої роботі та відповідями на них. Це допоможе вам швидко знайти потрібну інформацію без додаткових запитів.
Найпопулярніші питання
Коли Вам потрібна допомога у проведені закупівлі, внесенні змін у договір, відповіді на запит тощо - на TNDR. можна замовити супровід
Обрати послугу