Згідно абзацу 1 пункту 3 згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Абзац 1 пункту 28 Особливостей передбачає, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Так, формуючи тендерну документацію замовники повинні керуватися вимогами Особливостей та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон).
Зокрема, пункт 3 частини 2 статті 22 Закону визначає, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Водночас абзац 1 частини 3 статті 22 Закону передбачає, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отож, законодавство з публічних закупівель безпосередньо не визначає норм, які б передбачали можливість визначення вимог в тендерній документації щодо надання учасником звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси.
Разом з тим, з’ясовуючи дане питання слід звернутися до норм будівельного законодавства.
В свою чергу, з аналізу норм будівельного законодавства, зокрема положень Настанови з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01 листопада 2021 року № 281 (далі – Настанова № 281), Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 (далі-Настанова № 591) та Постанови Кабміну від 1 серпня 2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» вбачається, що законодавство не відносить до суб’єктів аналізу цін на матеріальні ресурси такого суб’єкта як учасника закупівлі, який подає тендерну пропозицію та який може стати підрядником тільки після визначення його переможцем та укладення договору.
Тому вбачається, що встановлення в тендерній документації вимоги до учасників щодо подання звіту з аналізом ціна на матеріальні ресурси не відповідає приписам законодавчих норм, оскільки законодавство не покладає такий обов’язок на учасника закупівлі.
Водночас практика АМКУ свідчить, що вимога про подання звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси сама по собі не визнається дискримінаційною, якщо вона не містить окремих вимог щодо формування звіту, зокрема вичерпного переліку документів, що підтверджують обґрунтованість вартості матеріальних ресурсів.
Аналогічно аудитори під час проведення моніторингів не розглядають наявність такої вимоги як порушення законодавства.
