Постанова Київського районного суду м. Одеси по справі № 947/26207/26 від 03.08.2026

Витяг з постанови суду: 12 червня 2026 року головним державним аудитором відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Південного офісу Державної аудиторської служби України Петрушенком Є.С. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №15-0059/2026/пр за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП.

Як убачається з протоколу, під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр №20» Одеської міської ради за період з 01.01.2023 року по 31.03.2026 року Держаудитслужбою було перевірено, зокрема, процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі детекторів та аналізаторів (ідентифікатор закупівлі UA-2025-10-10-005858-а).

За результатами ревізії встановлено, що під час проведення зазначеної процедури закупівлі замовником, всупереч вимогам абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель, не було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Медіпрайм», незважаючи на те, що товариством як переможцем процедури закупівлі не було надано у спосіб, визначений тендерною документацією, документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 6 та 12 пункту 47 Особливостей.

У протоколі зазначено, що відповідно до вимог тендерної документації переможець закупівлі мав надати повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформований у встановленому порядку щодо керівника учасника процедури закупівлі. Натомість ТОВ «Медіпрайм» надало скорочений витяг, який не містив усіх необхідних відомостей, передбачених вимогами тендерної документації, однак його тендерна пропозиція уповноваженою особою відхилена не була.

Органом державного фінансового контролю зазначено, що відповідальним за організацію та проведення відкритих торгів, а також за прийняття відповідних рішень під час здійснення закупівлі був уповноважений з публічних закупівель КНП «Консультативно-діагностичний центр №20» ОСОБА_1 , визначений відповідними наказами керівника підприємства та положенням про уповноважену особу.

У зв`язку з наведеними обставинами орган державного фінансового контролю дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 КУпАП, а саме порушення законодавства про публічні закупівлі шляхом невідхилення тендерної пропозиції учасника, який не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених законодавством для участі у процедурі закупівлі.

ОСОБА_1 правопорушення визнав повністю, фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечував та підтвердив, що під час здійснення повноважень уповноваженої особи з питань публічних закупівель ним було помилково прийнято як належний документ скорочений витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» замість повного витягу, передбаченого вимогами тендерної документації. Пояснив, що таке порушення було допущене ненавмисно, без будь-якого умислу на порушення законодавства у сфері публічних закупівель чи надання будь-яких неправомірних переваг учаснику процедури закупівлі, а стало наслідком значного обсягу службових обов`язків, високого навантаження та специфіки роботи в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Також ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування положень статті 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого. На обґрунтування клопотання зазначив, що допущене ним порушення мало виключно формальний характер, не спричинило будь-яких негативних наслідків для державного чи місцевого бюджету, КНП «Консультативно-діагностичний центр №20» Одеської міської ради або переможця закупівлі ТОВ «Медіпрайм», а договір про закупівлю був виконаний сторонами у повному обсязі без зауважень та взаємних претензій.

Послався на акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби, відповідно до якого договір виконано та оплачено повністю, а порушень щодо своєчасності укладення договору та відповідності умов договору змісту тендерної пропозиції не встановлено. Крім того, зазначив, що вчинене ним порушення не призвело до обмеження конкуренції, дискримінації учасників чи інших негативних наслідків для процедури закупівлі, а будь-які скарги до Антимонопольного комітету України щодо проведення цієї закупівлі відсутні.

Також звернув увагу суду, що директор ТОВ «Медіпрайм» в інших процедурах закупівель до та після проведення спірної закупівлі надавала повні витяги з відповідної інформаційно-аналітичної системи, які підтверджували відсутність судимості, незнятої чи непогашеної судимості, факту перебування у розшуку або притягнення до кримінальної відповідальності. Наголосив, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, дисциплінарних стягнень не має, щиро розкаявся у допущеному порушенні та просив суд визнати його малозначним, звільнивши його від адміністративної відповідальності з оголошенням усного зауваження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження матеріалами справи.

Разом із тим, вирішуючи питання про вид реагування на встановлене адміністративне правопорушення, суд враховує положення статті 22 КУпАП, відповідно до якої при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Інститут малозначності є проявом принципів справедливості, індивідуалізації юридичної відповідальності та пропорційності державного примусу. Застосування статті 22 КУпАП залежить не лише від формальної наявності складу адміністративного правопорушення, а й від оцінки характеру вчиненого діяння, ступеня його суспільної шкідливості, особи правопорушника, наслідків правопорушення та інших обставин конкретної справи.

Оцінюючи наведені обставини, суд бере до уваги, що встановлене порушення полягало у невідхиленні тендерної пропозиції у зв`язку з поданням скороченого, а не повного витягу з інформаційно-аналітичної системи щодо керівника учасника закупівлі. При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що зазначена особа фактично мала судимість, перебувала у розшуку або існували будь-які інші обставини, які відповідно до законодавства унеможливлювали її участь у процедурі закупівлі. Навпаки, матеріали справи свідчать, що в інших процедурах закупівель цією ж особою надавалися повні витяги, які підтверджували відсутність відповідних обмежень.

Суд також враховує, що укладений договір про закупівлю виконано сторонами у повному обсязі, бюджетні кошти використані відповідно до його умов, матеріальної шкоди державі чи територіальній громаді не завдано, порушень щодо виконання договору або відповідності його умов тендерній пропозиції не встановлено, а також відсутні дані про порушення прав інших учасників процедури закупівлі чи подання ними скарг до органу оскарження.

Істотне значення суд надає й особі правопорушника. ОСОБА_1 визнав свою вину, не намагався уникнути відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв всебічному та об`єктивному розгляду справи, раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувався, а матеріали справи не містять відомостей про наявність дисциплінарних стягнень чи інших негативних характеристик його службової діяльності.

За таких конкретних обставин суд приходить до висновку, що хоча в діях ОСОБА_1 формально наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП, ступінь суспільної шкідливості вчиненого є незначним, а застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу не відповідатиме принципу пропорційності та не є необхідним для досягнення цілей адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення статті 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежившись усним зауваженням із закриттям провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 251, 252, 268, 280, пунктом 3 частини першої статті 284, статтями 287289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.