Новий проєкт Закону України «Про публічні закупівлі» 

Сьогодні, 26.08.2024, на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку направлено проєкт Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, у тому числі для забезпечення потреб відновлення України внаслідок повномасштабної війни, а також з метою виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. 

Так, проєктом зазначено Закону пропонується, зокрема: 

• визначити такі терміни як: агреговані закупівлі, варіант, ветеранське підприємство, підприємство осіб з інвалідністю, відкритий конкурс проектів, динамічна система закупівель, замовник конкурсу проектів, зарезервований контракт, кандидат, конкурс проектів, процедура інноваційного партнерства, очікувана вартість предмета закупівлі та ін.; 
• регламентувати, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; 
• визначити, що учасник, який є нерезидентом, подає у складі тендерної пропозиції/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до процедури інноваційного партнерства/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до динамічної системи закупівель, а також під час проведення переговорів (у разі проведення переговорної процедури закупівлі) чи для участі у кваліфікаційному відборі учасників до процедури торгів з обмеженою участю документи, що передбачені законодавством країни їх реєстрації та містять інформацію, що підтверджує відповідність його тендерної пропозиції/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до процедури інноваційного партнерства/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до динамічної системи закупівель, а також поданих ним документів під час проведення переговорів (у разі проведення переговорної процедури закупівлі) чи для участі у кваліфікаційному відборі учасників до процедури торгів з обмеженою участю вимогам, що визначені замовником в тендерній документації; 
• до способів закупівель, окрім тих, що наразі існують в Законі, визначені зарезервовані контракти, процедура інноваційного партнерства, динамічні системи закупівель, спільні закупівлі, агреговані закупівлі. При цьому проект акта не містить  такого способу закупівлі як спрощені закупівлі, що наразі передбачений Законом, оскільки проектом акта пропонується запровадити застосування відкритих торгів (що здійснюються без обов’язкової публікації оголошення про їх проведення англійською мовою, тобто “українські торги”) на таких же умовах, що наразі визначені в Особливостях, тобто зі зменшеними строками проведення; 
• визначаються правила та умови проведення конкурсу проектів за допомогою електронної системи закупівель (за результатами такого конкурсу замовник може укласти договір про закупівлю із застосуванням переговорної процедури закупівлі); 
• запровадження використання варіантів, що являють собою альтернативну тендерну пропозицію. Подання варіанта передбачає, що його технічні характеристики відмінні від тендерної пропозиції та відповідають мінімальним вимогам, що зазначаються замовником у тендерній документації. При цьому замовник в тендерній документації має зазначити про те, що він приймає варіанти та при цьому має зазначати мінімальні вимоги до варіантів; 
• регламентувати, що якщо вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень та є меншою ніж 1,5 мільйона гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення закупівель та може здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до статті 13 цього Закону, або здійснити закупівлю з використанням електронної системи закупівель в порядку, визначеному адміністратором електронної системи закупівель; 
• регламентувати, що якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 143 тисячам євро, а робіт - дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 5 538 тисячам євро, замовник здійснює закупівлю в один із способів, що визначені в частині першій статті 16 проекту акта. При цьому Кабінет Міністрів України може затвердити перелік предметів закупівлі (товари та/або послуги), що обов’язково закуповуються замовниками із використанням електронного каталогу; 
• можливість виправляти учаснику в поданій ним тендерній пропозиції протягом 24 годин невідповідності, що можуть бути в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або відсутність інформації та/або документів (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником), подання яких вимагається тендерною документацією. При цьому документи, що надаються учасником відповідно до повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, не можуть бути створені/видані пізніше, ніж кінцева дата подання тендерних пропозицій, визначена тендерною документацією, крім випадків, якщо такі документи створюються самим учасником (довідки, листи тощо). Не підлягають виправленню невідповідності у випадку, якщо їх виправлення призводить до зміни предмета закупівлі (зміни найменування, марки чи моделі товару тощо, що пропонувались учасником при поданні тендерної пропозиції); 
• визначити, що Кабінет Міністрів України може затвердити типовий договір про закупівлю конкретного предмета закупівлі, на основі якого замовник зобов’язаний укласти договір про закупівлю при здійсненні закупівлі такого предмета закупівлі. При цьому договір про закупівлю укладається за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням вимог Закону. 

Детальніше за посиланням. 

Джерело: rada.gov.ua