Зменшення ціни в договорі про закупівлю згідно з пп. 5 п. 19 Особливостей 

Однією із підстав внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, яка передбачена підпунктом 5 пункту 19 Особливостей є погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Дана підстава використовується сторонами договору, коли є необхідність зменшити ціну договору. В даному матеріалі розглянемо як без порушень застосовувати підпункт 5 пункту 19 Особливостей. 

Умови застосування підпункту 5 пункту 19 Особливостей 

Пунктом 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даним пунктом.  

Підпункт 5 пункту 19 Особливостей передбачає погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) 

Умови застосування  підпункту 5 пункту 19 Особливостей: 

• погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення; 
• незмінна кількість (обсяг) товарів, робіт і послуг; 
• незмінна якості товарів, робіт і послуг. 

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення 

Дана умова говорить про те, що може змінюватися ціна в договорі  про закупівлю і ця зміна ціни може відбутися тільки в сторону зменшення. 

Варто з’ясувати, а що таке ціна, щоб розуміти, що саме можуть змінити сторони договору про закупівлю. 

Ціна це виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару (пункту 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення»). 

Також питання щодо ціни в договорі (у господарських зобов’язаннях) врегульовано статтею 189 ГКУ. Так, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових і немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який потрібно застосовувати як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовують у системі оподаткування. 

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціну зазначають у договорі у гривнях. Ціни в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть бути визначені в іноземній валюті за згодою сторін. 

Згідно частини 3 статті 180 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. 

У відповідності до положень статті 632 Цивільного кодексу України (надалі – ЦКУ) ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.  

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.  

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.  

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. 

З вище вкладеного можемо зробити висновок, що ціна у договорі про закупівлю це виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару, роботи чи послуги. Також ціна у договорі про закупівлю є його істотною умовою,  яка може змінюватися лише у випадках і на умовах, встановлених ним або законом. 

Які особливості  внесення змін під час зменшення  ціни в договорі про закупівлю варто відзначити

1. Загальна ціна в договорі про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару. 

2. Ціна в договорі про закупівлю може зменшуватися як при закупівлі товарів, так і при закупівлі робіт чи послуг. 

3. Підпунктом 5 пункту 19 Особливостей не встановлені підстави для зменшення ціни в договорі,  тому відповідно перелік підстав не є вичерпним і сторони договору відповідно під час зменшення ціни в договорі самостійно визначають підстави для внесення змін до істотних умов договору в залежності від ситуація, яка виникла під час виконання  договору. До прикладу розглянемо можливі ситуації: 

• якщо укладається договір на закупівлю товарів, ціна яких постійно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення: продукти харчування, пальне, електроніка і т.д. Відповідно, якщо коливання ціни на такі товари відбувається в бік зменшення, то замовник може ініціювати зменшення ціни в договорі; 
• під час виконання робіт підрядник може закупити обладнання та / або будівельні матеріали, ціна яких може бути нижчою чим визначена в договірній ціні. В свою чергу підрядник може ініціювати зменшення ціни на обладнання та / або будівельні матеріали та договірної ціни в договорі про закупівлю. 

4. Внесення змін до договору  щодо зменшення ціни в договорі має бути обґрунтованим, тому вбачається, що таке погодження зміни ціни в договорі має відбуватися на підставі письмового звернення сторони договору, яка ініціює внесення змін до договору, із зазначенням підстав та обґрунтування. 

5. Відсутні вимоги щодо документального підтвердження зменшення ціни в договорі про закупівлю. Проте безпечнішим буде для сторін договору мати документально підтвердження необхідності зменшення ціни в договорі про закупівлю. 

Незмінна кількість (обсяг) та якість товарів, робіт і послуг 

При внесенні змін до договору про закупівлю згідно даної підстави замовнику потрібно дотриматися ще однієї умови, а саме:  не можуть змінюватися показники кількості (обсягу) та якості, які далі розглянемо детальніше. 

Згідно тлумачень «Словника української мови» обсяг, у, ч. 1. Розмір, величина чого-небудь. // Зміст чого-небудь з погляду його величини, кількісного вираження і.ін. 

Тобто, з наведених вище понять можна дійти висновку, що «обсяг» - розмір, величина, кількісне вираження товарів, робіт і послуг, які мають придбаватися або придбалися замовником згідно договору про закупівлю. Та враховуючи положення статей 638 ЦКУ та 180 ГКУ це є істотною умовою договору. 

Згідно частини 4 статті 180 ГКУ умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. 

Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. 

У господарському праві існує класифікація нормативних актів господарського законодавства залежно від змісту норм, це, зокрема: 

• акти, норми яких є загальними правилами функціонування господарських відносин; 
• компетенційні акти, які визначають статус учасників господарських відносин; 
• нормативні акти, що виражають норми-завдання; 
• нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати (технологічні процеси, якість продукції тощо). 

Частина 4 статті 180 ГКУ скеровує до нормативно–правових документів, зазначених у статті 15 ГКУ, які стосуються якості предмету закупівлі. У частині 1 цієї статті визначено форми нормативних документів, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати: технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови. 

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов'язковим для: 

• суб'єктів господарювання, якщо обов'язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; 
• учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; 
• виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні. 

Отже, нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як «стандарт», «кодекс усталеної практики» та «технічні умови». 

Водночас, у разі відсутності затверджених нормативно–правових документів, які регулюють чи встановлюють якість товарів, робіт та послуг, в такому випадку сторони керуються положеннями договору про закупівлю, які встановлюють вимоги щодо якісних / технічних характеристик предмету закупівлі. 

Підсумок 

1. Ціна в договорі про закупівлю це істотна умова договору, що є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару, роботи чи послуги, та яка може змінюватися після укладення договору лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а згідно підпункту 5 пункту 19 Особливостей ціна в договорі про закупівлю може змінюватися лише в бік зменшення. 

2. Зміна істотних умов договору у випадку зміни ціни в бік зменшення має відбуватися без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, визначених умовами укладеного договору про закупівлю. 

3.  Загальна ціна в договорі про закупівлю  зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару. 

4. Зміна ціни в договорі про закупівлю може зменшуватися як при закупівлі товарів, так і при закупівлі робіт чи послуг. 

5. Підпунктом 5 пункту 19 Особливостей не встановлені підстави для зменшення ціни в договорі, тому відповідно перелік підстав не є вичерпним і сторони договору відповідно під час зменшення ціни в договорі самостійно визначають їх в залежності від ситуація, яка виникла під час виконання  договору.  

6. Внесення змін до договору  щодо зменшення ціни в договорі має бути обґрунтованим, тому вбачається, що таке погодження зміни ціни в договорі має відбуватися на підставі письмового звернення сторони договору, яка ініціює внесення змін до договору, із зазначенням підстав та обґрунтування щодо зміни ціни в договорі в бік зменшення. 

7. Відсутні вимоги щодо документального підтвердження зменшення ціни в договорі про закупівлю. Проте безпечнішим буде для сторін договору мати документально підтвердження необхідності зменшення ціни в договорі про закупівлю.