Замовник не закупив весь обсяг товару згідно договору про закупівлю: чи може постачальник зобов’язати його це зробити?

Замовники укладаючи договір про закупівлю досить часто закуповують товари певними партіями протягом року. Однак замовникам не завжди вдається закупити весь обсяг товару згідно умов договору про закупівлю. При цьому, чи може постачальник зобов’язати його це зробити?

Так, відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України (далі – ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на все вище наведене, замовник укладаючи договір про закупівлю поставки товарів бере на себе обов’язок виконати умови договору про закупівлю в частині прийняття такого товару та оплату його вартості у відповідності до його умов. Відповідно постачальник, у разі неналежного виконання замовником своїх зобов’язань за договором про закупівлю, має право вимагати від боржника (замовника) виконання його обов'язку належним чином. При цьому, суди у випадках не закупівлі всього обсягу товару замовником, який був визначений умовами договору про закупівлю стають на сторону постачальників. Далі розглянемо подібну судову практику.

Постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду по справі № 916/2090/21 від 21.07.2022

Обставини справи: ТОВ «Т» (позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду з позовом до Комунального підприємства «О» (відповідач, замовник), в якому просило суд зобов`язати відповідача виконати в натурі умови договору про закупівлю товарів № ОМТС-Т/2019/378 від 24.05.2021, укладеного сторонами за результатами проведених торгів № UA-2019-03-04-000399-с в повному обсязі та зобов`язати відповідача прийняти товар Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 108 шт. на загальну суму 3 693 211,12 грн відповідно до специфікації від 24.05.2019 (Додаток №1) до договору про закупівлю товарів № ОМТС-Т/2019/378 від 24.05.2021 за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказав, що уклав з відповідачем договір про закупівлю товарів № ОМТС-Т/2019/378 від 24.05.2021 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати в строк у власність замовника «Товар», в асортименті, кількості та за цінами, що визначено сторонами у специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною до цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його. Відповідно до специфікації від 24.05.2021 (Додаток №1) постачальник зобов`язувався поставити наступну продукцію: Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 112 шт. на загальну суму 3 829 996,80 грн, а замовник прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється протягом 5 календарних днів з дня отримання від замовника письмової заявки на поставку партії товару. В той же час від відповідача надійшла письмова заявка на поставку № 06/07-1001 від 12.07.2019, відповідно до якої до поставки було заявлено товар, Вісь (код УКТ ЗЕД 86071911010) у кількості 4 шт. на загальну суму 136 785,68 грн, який було поставлено позивачем 03.10.2019.

Однак, інших письмових заявок на поставку товару у кількості 108 шт. відповідач не надсилав. У зв`язку з чим позивач 02.02.2021 направляв відповідачу лист, яким просив останнього надати рознарядку на поставку передбаченого Договором товару у кількості 108 шт. на загальну суму 3 693 214,32 грн та прийняти вказаний товар. Проте вказана претензія залишилась відповідачем без розгляду, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду від 18.11.2021 позов ТОВ «Т» до Комунального підприємства «О» про зобов`язання виконати в натурі умови договору задоволено; зобов`язано Комунальне підприємство «О» виконати в натурі умови Договору про закупівлю товарів № ОМТС-Т/2019/378 від 24.05.2019, укладеного сторонами за результатами проведених торгів № UA-2019-03-04-000399-с, в повному обсязі шляхом прийняття від ТОВ «Т» товару Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 108 шт. на загальну суму 3 693 211,12 грн відповідно до специфікації від 24.05.2019 до Договору про закупівлю товарів № ОМТС-Т/2019/378 від 24.05.2019 за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами Договору відсутня така підстава для відмови у прийнятті товару, як відсутність замовлення, що узгоджується із загальними принципами виконання господарських зобов`язань (обов`язковість та належність виконання).

Суд першої інстанції вказав, що укладаючи договір про поставку товару та погоджуючи його умови, ТОВ «Т», як постачальник за договором про закупівлю (переможець публічних закупівель, з яким укладено договір про закупівлю згідно із#nbsp;Законом), мало «виправдане очікування» на виконання договору, за результатами чого товар буде прийнятий покупцем (відповідачем) та ним оплачений.

Окрім того, суд першої інстанції послався на те, що відповідач не надав до суду належних доказів письмового повідомлення позивача про зменшення договірної кількості товару, як то передбачено умовами п. п. 2.2., 10.5., 10.11. договору про закупівлю. У зв`язку з чим суд зазначив, що не встановлено жодних обставини, які б могли бути підставою для відмови відповідача від замовлення та отримання товару відповідно до умов договору про закупівлі.

Позиція апелянта: у зв`язку із ненаданням заявки на поставку товару - Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 108 шт. на загальну суму 3 693 211,12 грн у нього не виник обов`язок прийняти зазначений товар.

Апелянт вказує, що в кінці 2019 року не мав фінансової можливості надати заявку, а після закінчення строку дії договору про закупівлю, виходячи із вимог#nbsp;Закону, був не вправі проводити будь-які закупівлі без проведення торгів.

Позиція суду: колегією суддів встановлено, що договір про закупівлю був укладений за результатами проведення процедури публічної закупівлі, організатором якої виступив саме відповідач, тобто він є зацікавленою особою у придбанні товару. При цьому загальну кількість товару, ціну за одиницю та ціну договору сторони визначили безпосередньо у самому договорі та специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Так, згідно зі специфікацією в редакції додаткової угоди №1 постачальник зобов`язувався поставити наступну продукцію: Вісь, креслення 1-840-2-2-30М1, у кількості 112 шт. на загальну вартість 3 829 996,80 грн (в т.ч. ПДВ).

Отже, відповідач, підписуючи договір про закупівлю та специфікацію, взяв на себе зобов`язання прийняти від позивача товар - Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 112 шт. на загальну суму 3 829 996,80 грн протягом терміну дії договору про закупівлю, проте, за певних умов - надання відповідачем попередньо позивачу письмової заявки на поставку товару (партії).

Як було встановлено вище, згідно із заявкою від 12.07.2019 №06/07-1001 відповідач просив здійснити поставку партії товару в наступному асортименті та кількості: Вісь у кількості 4 шт. загальною вартістю 136 785,68 грн (з ПДВ). 03.10.2019 позивач поставив відповідачу товар Вісь у кількості 4 шт. на загальну вартість 136 785,68 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №58 від 03.10.2019.

Однак, колегією суддів було встановлено, що відповідач до закінчення строку дії договору про закупівлю не оформлював та не надсилав позивачу письмову заявку на поставку передбаченої договором та специфікацією іншої частини товару - у кількості 108 шт.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Ураховуючи вказану норму закону та погоджені сторонами умови договору щодо замовлення товару, визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від його виконання.

Законом встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання є неправомірною (за винятком, коли така відмова передбачена договором) незалежно від того, чи виражена вона відповідною активною дією зобов`язаної сторони чи бездіяльністю, зокрема, невчиненням передбачених договором дій, направлених на його виконання.

Водночас пунктом 2.2. договору сторони домовились, що кількість товару, що поставляється, може бути зменшена замовником в односторонньому порядку в разі недостатності реального фінансування закупівлі, про що він письмово повідомляє постачальника.

Відповідно до п. 10.5. договору сторони серед іншого домовились, що усі повідомлення, що стосуються цього договору, вважаються поданими належним чином, якщо вони передані за адресою сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи направлені електронною поштою стороні з обов`язковим підтвердженням про отримання.

Положення вищевказаного пункту знаходять своє відображення й в пункті 10.11. договору, за яким сторони узгодили, що всі повідомлення, які направляються однією стороною даного договору іншій, повинні бути викладені письмово, скріплені підписом уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і будуть вважатися надісланими належним чином, якщо вони надіслані стороні рекомендованим листом по вказаним у даному договорі адресам.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що за умовами договору про закупівлю немає такої підстави для відмови у прийнятті товару, як відсутність замовлення, що узгоджується із загальними принципами виконання господарських зобов`язань (обов`язковість та належність виконання). Тому посилання апелянта на те, що у зв`язку із ненаданням заявки на поставку товару - Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 108 шт. на загальну суму 3 693 211,12 грн у скаржника не виник обов`язок прийняти зазначений товар, є неспроможними та не приймаються колегією суддів до уваги.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладаючи договір про поставку товару та погоджуючи його умови, ТОВ «Т», як постачальник за договором про закупівлю (переможець публічних закупівель, з яким укладено договір про закупівлю згідно із Законом), мало «виправдане очікування» на виконання договору, за результатами чого товар буде прийнятий покупцем (відповідачем) та ним оплачений.

У матеріалах справи наявний лист КП «О» від 08.11.2019 №09/11-1706, адресований Директору ТОВ «Т», згідно з яким відповідач повідомив про скрутне фінансове становище, а також вказав, що замовлена партія товару по заявці №06/07-1001 від 12.07.2019 є останньою, й КП «О» більше не планує закупівлю товару за договором.

Крім того, відповідач надав до справи Звіт про фінансовий стан на 31.12.2019.

Проте, слід зазначити, що відповідач не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів письмового повідомлення позивача про зменшення договірної кількості товару, як то передбачено умовами п. п. 2.2., 10.5., 10.11. Договору.

Матеріали справи не містять додаткових угод до договору про закупівлю, а також будь-якого листування сторін з приводу зменшення передбаченої договором та специфікацією кількості товару.

Серед іншого апелянт посилався на те, що 31.12.2019 строк дії договору про закупівлю закінчився та без проведення нових торгів здійснення будь-яких закупівель є неможливим.

Однак, спонукання відповідача до виконання зобов`язання за договором після закінчення строку дії такого договору, відповідно після закінчення того періоду, коли відповідач міг реалізувати право на розміщення замовлення, тобто визначити кількість одиниць товару в конкретній партії та строку її (партії) поставки, проте в межах строку дії договору, не є зміною істотних умов договору про закупівлю після його підписання.

Враховуючи те, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, а тому не означає звільнення замовника від виконання обов`язку в натурі, у зв`язку з чим постачальник має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у договорі для його виконання.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в кінці 2019 року скаржник не мав фінансової можливості надати заявку, а після закінчення строку дії договору про закупівлю, виходячи із вимог Закону, був не вправі проводити будь-які закупівлі без проведення торгів, з огляду на наступне.

Адже апелянтом не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували направлення повідомлення про зменшення кількості товару до постачання у зв`язку із недостатністю реального фінансування закупівлі чи укладення додаткової угоди до договору про зменшення кількості товару та суми договору. Тож скаржник безпідставно вважає, що після закінчення строку дії договору у нього зник обов`язок прийняти та оплатити товар у кількості, передбаченій специфікацією (Додатком № 1).

Адже Закон не містить жодних заборон виконувати скаржником (замовником) свої договірні зобов`язання за договорами закупівель після закінчення строку їх дій, у разі якщо такі зобов`язання в повній мірі не були виконані протягом строку дії договору.

Отже, суд першої інстанції вірно не встановив жодних обставини, які б могли бути підставою для відмови відповідача від замовлення та отримання товару відповідно до умов договору закупівлі, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання КП «О» виконати умови договору та прийняття від ТОВ «Т» товару Вісь креслення 1-840-2-2-30М1 у кількості 108 шт. на загальну суму 3 693 211,12 грн відповідно до специфікації від 24.05.2019 в порядку та на умовах, визначених договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Коментар: в даній судовій справі суди обох інстанцій стали на сторону постачальника, оскільки замовником не було виконано умов договору про закупівлю в частині закупівлі всього обсягу товару, який був визначений умовами договору про закупівлю. Водночас такі аргументи замовника як не подання заявки постачальнику на закупівлю товару, неможливість закупівлі весь обсяг товару через недостатність коштів чи закінчення строку дії договору про закупівлю не враховувались судом.

Отож, що робити замовникам у випадку не можливості закупити весь обсяг товар, який був визначений умовами договору про закупівлю? Тут замовники можуть скористатися пунктом 1 частини 5 статті 41 Закону - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, та внести зміни до договору про закупівлю, про що у вище наведеній справі наголошували суди обох інстанцій. Інакше існує ймовірність, що постачальники можуть зобов’язати замовника виконати належно умови договору про закупівлю, тобто викупити весь обсяг товару, що і відбулось в розглядуваній судовій справі.