Закупівля за кошти благодійної допомоги: чи застосовувати положення Закону з урахуванням Постанови 1178

Замовники в теперішніх складних умовах не завжди мають достатнє фінансування для забезпечення своєї діяльності. Поряд з цим, отримати підтримку у вигляді грошових  надходжень замовники можуть від благодійників. Але чи може замовник розпоряджатися такими коштами на власний розсуд та чи застосовувати до них норми законодавства у сфері публічних закупівель розберемо у статті.

Законодавчі підстави надання та отримання благодійної допомоги

Закон України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” від 05.07.2012 № 5073 (далі - Закон № 5073) визначає благодійну діяльність як добровільну особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка сфер благодійної діяльності у суспільних інтересах.

Сферами благодійної діяльності є:

1) освіта;

2) охорона здоров’я;

3) екологія, охорона довкілля та захист тварин;

4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;

5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;

6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;

7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;

8) наука і наукові дослідження;

9) спорт і фізична культура;

10) права людини і громадянина та основоположні свободи;

11) розвиток територіальних громад;

12) розвиток міжнародної співпраці України;

13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;

14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;

15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Набувачем  благодійної допомоги або бенефіціаром може бути фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених  Законом № 5073. 

Неприбутковими організація є всі замовники - бюджетники. Відповідно до норм Бюджетного Кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.  

Порядком отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений Постановою КМУ від 04.08.2000 № 1222 (далі - Порядок № 1222) надано право одержувати добровільні внески бюджетним установам і закладам освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання. 

Благодійні   внески   можуть   надаватися   благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків,  визначеними благодійником,  а також як товари,  роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено,  шляхи  спрямування  благодійного  внеску  визначаються керівником   установи,   закладу   -   набувачів   відповідно   до першочергових  потреб,  пов'язаних  виключно з основною діяльністю установи, закладу (пункт 2 Порядку № 1222).

Благодійна допомога і публічні закупівлі 

Будь-які благодійні внески стають власними надходження замовника-бюджетника, після їх надходження такій установі.

Такий висновок випливає із положень Бюджетного Кодексу України, яке визначає власні надходження бюджетних установ як  надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Щодо замовників, які є одержувачами бюджетних коштів чи здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання варто розуміти, що благодійна допомога повинна бути спрямована якщо не на конкретні цілі, визначені благодійником, то у будь-якому разі на діяльність замовника.

І тут доречно перейти до застосування замовником Закону із урахуванням Особливостей.

Пункт 1 Особливостей визначає, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. 

У свою чергу, Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 3 Особливостей, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Публічна закупівля (закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 25 частини 1 статті 1 Закону).

Пункт 14 Особливостей передбачає, що закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Крім того, Законом передбаченні випадки коли дія Закону не поширюється. Такі випадки передбаченні частинами 5 та 6 статті 3 Закону та є виключними, у всіх інших випадках замовник проводить закупівлі у порядку визначеному Законом з урахуванням Особливостей.  Аналізуючи норми частин 5 та 6 статті 3 Закону, розуміємо що закупівля замовником товарів, робіт чи послуг за  благодійні кошти не виведено з-під дії Закону.

Як діяти замовнику, якщо при плануванні закупівель на рік, наявність надходжень благодійної допомоги неможливо передбачити?

Норми Особливостей встановлюють, що будь – яка закупівля відбувається виходячи із потреби замовника: наявної потреби (у разі планової потреби наступного року) або додаткової потреби.

Абзацом 3 пункту 15 Особливостей визначено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.

Узагальнемо умови, які мають бути виконані одночасно для того щоб закупівля, яка має бути проведена замовником вважалася як «новий предмет» або як «додаткова потреба», а  саме:

• виникла додаткова потреба;
• замовник не міг передбачити таку потребу на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі;
• тотожний предмет закупівлі;
• за таким предметом закупівлі, закупівля вже була здійснена;
• попередня закупівля була здійснена в поточному році.

При цьому, така умова, як незаплановане надходження благодійної допомоги відсутня. Тобто, лише сам факт наявності благодійних коштів (навіть, тих які не планував замовник) не означає наявність додаткової потреби. Як і в цілому будь-яку закупівлю товару, роботи, послуги замовник повинен  здійснювати із дотриманням порядку, який встановлює Закон з урахуванням Особливостей, незалежно від джерела фінансування.

Від правильності визначення потреби залежить коректність визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та обрання виду закупівлі (прямий договір чи відкриті торги / електронний каталог для закупівлі товарів). Це питання особливо важливе  зважаючи на відповідальність, визначеному законодавством. 

Відповідно до пунтку 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Відповідно до частини 3 статті 164-13 КУпАП придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 6 статті 164-14 КУпАП укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коли благодійна допомога може не відображатися в електронній системі закупівель?

У разі надання такої допомоги в натуральній формі. До прикладу, якщо  благодійна організація від свого імені укладає договір із контрагентом про поставку товарів / надання послуг / виконання робіт на користь третьої сторони (Замовника). Тільки в такому  випадку договірні відносини можуть бути поза межами дії Закону.

Підсумки

Замовник, на якого поширюється дія Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення своїх потреб повинен застосовувати Закон з урахуванням Особливостей, керуючись вартісними межами, визначеними пунктами 10 та 11 Особливостей, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Особливості не містять  розмежування вартісних показників залежно від походження коштів.