Статті

Закупівля вугілля: визначаємо предмет закупівлі та очікувану вартість

1
501

Кожного року для великої кількості замовників постає завдання в забезпеченні своїх будівель опаленням. Та для того, щоб забезпечити будівлі опаленням необхідною передумовою є закупівлі вугілля, яке багатьма замовниками використовується як тверде паливо. При цьому, при закупівлі вугілля замовники можуть стикатися з численними труднощами, зокрема при визначенні предмета закупівлі та очікуваної вартості. Тому в даній статті розкриємо ці питання детальніше. 

Положення нормативно-правових актів, якими слід керуватися при закупівлі вугілля

Наказ Мінекономіки від 19.10.2012  № 1157 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови поставки, закладення, зберігання і відпуску вугілля державного резерву на пунктах відповідального зберігання» визначає, що вугілля - це тверда горюча осадова порода, що утворилася переважно з відмерлих рослин унаслідок їх біохімічних, фізико-хімічних та фізичних змін. Вугілля складається з органічних речовин та мінімальних домішок. Основними елементами, що входять в органічну масу вугілля, є вуглець, водень, кисень, азот та органічна сірка. У вугіллі містяться також хімічні з'єднання деяких металів. Для оцінки вугілля як палива його умовно поділяють на горючу масу, яка є безводною та беззольною частиною вугілля, та негорючу - баласт, що складається із золи та вологи.

В пункті 2.3 зазначеного наказу визначено, що вугілля залежно від значення середнього показника відбиття вітриніту, виходу летких речовин, теплоти згоряння на сухий або вологий беззольний стан, спікливості (вираженої товщиною пластичного шару) та індексу Рога згідно з ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація» (далі - ДСТУ 3472-96) поділяється на марки згідно з таблицею додатка 1 до цієї Інструкції.

Так, у відповідності до даного наказу та ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація» існують наступні марки вугілля.

МАРКИ ВУГІЛЛЯ

Також слід врахувати, що нині діють два ДСТУ, які визначають вимоги до вугілля, проте вони містять певні суперечності та посилання на нормативні документи, зокрема на ГОСТ 19242, які вже не є чинними. 

Це вже згадуваний ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація», в якому міститься інформація щодо класифікації вугілля за марками та групами та ДСТУ 7146:2010 «ВУГІЛЛЯ КАМ’ЯНЕ ТА АНТРАЦИТ ДЛЯ ПОБУТОВИХ ПОТРЕБ. Технічні умови», який визначає вимоги до технічних та якісних показників вугілля марок вугілля, які визначені в ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація».  

Відповідно замовники при закупівлях вугілля повинні враховувати положення, які містяться в даних стандартах, зокрема, що стосується встановлення вимог для підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а також документів, які учасники повинні надавати на відповідність таким вимогам.

Визначення предмета закупівлі  вугілля

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону визначено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 наказу Мінекономіки 15.04.2020  № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

З огляду на викладене, замовники визначаючи предмет закупівлі вугілля повинні обирати код Єдиного закупівельного словника - 09110000-3 - Тверде паливо, оскількиу відповідності достатті 5-1Закону України «Про альтернативні види палива» вугілля слід розглядати як тверде паливо

Окрім цього, більш детальніше коди Єдиного закупівельного словника визначені саме як окремі види вугілля, що розглянемо в подальшому.

Зазначення номенклатурних позицій

Порядком розміщення інформації  про публічні закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки 11.06.2020 № 1082 визначено: під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом… в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

  • назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
  • коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

У відповідності до даної норми замовники повинні зазначати код товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Наприклад, замовники повинні обирати наступні найбільш детальні коди Єдиного закупівельного словника: 

  • 09110000-3 - Тверде паливо
  • 09111000-0 - Вугілля та паливо на вугільній основі
  • 09111100-1 – Вугілля
  • 09111200-2 - Паливо на вугільній основі
  • 09111210-5 - Антрацит
  • 09111220-8 - Брикетоване вугілля
  • 09111300-3 - Викопне паливо
  • 09111400-4 - Деревне паливо
  • 09112000-7 - Буре вугілля і торф
  • 09112100-8 - Буре вугілля
  • 09112200-9 – Торф.

Так, при закупівлях вугілля замовники можуть обирати код – 09111100-1 – Вугілля. Не зазначення найбільш детального коду ДК аудитори вважають порушенням.

Моніторинг № UA-M-2023-05-02-000049, оголошення № UA-2023-02-14-000954-a

Витяг з висновку за результатами моніторингу: пунктом 24 Особливостей визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), та Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. 

Вимогами пункту 14 Порядку № 1082 визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. 

За результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що замовником на порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082 в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях не зазначена інформація щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно із Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено лише код предмета закупівлі ДК 021:2015: 09110000-3: «Тверде паливо», тоді як Єдиний закупівельний словник містить код товару, який найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі: 09111100-0 «Вугілля».

Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі

Наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

При цьому, варто зауважити, що примірна методика не є обов'язковою для використання замовником. Відповідно замовник має право обирати інший метод визначення очікуваної вартості. Однак з огляду чималу кількість рекомендацій, які містяться в даному наказі варто розглянути положення даного нормативного документа.

Етапи визначення очікуваної вартості

1. Визначення потреби в товарах, роботах, послугах:

Визначення потреби в товарах, роботах, послугах (номенклатура, кількісні та якісні показники тощо) здійснюється на підставі аналізу фактичного використання товарів, робіт та послуг для забезпечення діяльності замовника у минулих періодах та з урахуванням запланованих поточних завдань замовника.

2. Формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик:

До формування опису предмета закупівлі рекомендується залучати відповідних фахівців замовника, які відповідають за подальше використання товарів, робіт та послуг, що будуть закуплені, а у разі відсутності таких фахівців - залучати експертів на договірних засадах.

3. Аналіз ринку:

На цьому етапі доцільно використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій.

Під час проведення ринкових консультацій замовники можуть направляти учасникам ринку повідомлення (анкети, запити, запрошення до обговорення тощо) з описом необхідних та бажаних вимог до предмета закупівлі, в яких, крім іншого, слід зазначати, що надсилання таких повідомлень (анкет, запитів, запрошень) не тягне за собою виникнення зобов'язань з боку замовника щодо надання переваг учасникам ринку, що брали участь в ринкових консультаціях. Зацікавлені учасники ринку надсилають свої пропозиції із зазначенням можливих варіантів, замовники опрацьовують та аналізують отримані пропозиції. За потреби замовники можуть організовувати зустрічі з зацікавленими постачальниками/підрядниками для консультацій та обговорення. Отримана замовниками під час ринкових консультацій інформація дозволить визначити оптимальні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням актуальних пропозицій ринку та визначити обґрунтовану очікувану вартість.

4. Визначення вимог до умов поставки і оплати:

Вимоги до умов поставки і оплати слід встановлювати з урахуванням періоду запланованого використання товарів та послуг, виконання робіт протягом року, а також з урахуванням фінансових можливостей замовника.

5. Визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі:

Спосіб розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі залежить від виду предмета закупівлі, його розповсюдженості на ринку, порядку формування цін на нього.

Методи визначення очікуваної вартості

1. Розрахунок очікуваної вартості товарів / послуг методом порівняння ринкових цін:

Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни та інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.

Способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг:

  • здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну, до якої відноситься в тому числі;
  • направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг;

2. Розрахунок очікуваної вартості товарів / послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель:

Для розрахунку очікуваної вартості можуть використовуватись як ціни попередніх власних закупівель замовника (укладених договорів) аналогічних/ідентичних товарів/послуг, так і ціни відповідних закупівель минулих періодів, інформація про які міститься в електронній системі закупівель "Prozorro", з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют (у разі, якщо в наявності є валютна складова в ціні товару/послуги), які приведені до єдиних умов. Як інформаційні джерела використовуються: для індексу інфляції - офіційний вебсайтДержавної служби статистики України, для курсів іноземних валют - офіційний вебсайт Національного банку України.

Підсумки

1. Визначати предмет закупівлі вугілля замовники повинні з огляду на положення нормативно-правових актів закупівельного законодавства, а також спеціальних нормативно-правових актів, зокрема ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація» та ДСТУ 7146:2010 «ВУГІЛЛЯ КАМ’ЯНЕ ТА АНТРАЦИТ ДЛЯ ПОБУТОВИХ ПОТРЕБ. Технічні умови».

2. При визначенні очікуваної вартості при закупівлях вугілля замовники можуть керуватися нормами наказу Мінекономіки 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі». Зокрема, використовувати метод порівняння ринкових цін шляхом здійснення пошуку, збору та аналізу загальнодоступної інформації про ціну та направленням запитів комерційнихпропозицій.

пов'язані статті