Закупівля електричної енергії через електронний каталог: на що слід звернути увагу замовника

Електрична енергія за правилами визначення предмету закупівель є товаром, а відтак законодавець у нормах Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) надав право замовнику здійснити таку закупівлі шляхом використання електронного каталогу. Такий вид закупівлі може використовуватися замовником, у разі якщо вартість річної потреби предмету закупівлі (електричної енергії) є меншою ніж 100 тис.грн., як альтернатива укладання «прямого» договору, та у разі якщо вартість річної потреби предмету закупівлі (електричної енергії) дорівнює та перевищує 100 тис.грн., як альтернатива проведення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів.

У матеріалах Алгоритм закупівлі через електронний каталог, якщо вартість предмета закупівлі на рік ≥ 100 тис. грн. та Алгоритм закупівлі через електронний каталог, якщо вартість предмета закупівлі на рік є меншою ніж 100 тис. грн. детально описані дії замовника для закупівлі товару шляхом використання електронного каталогу, а тому у даному матеріалі розглянемо специфіку закупівлі електричної енергії та, особливості, які має врахувати замовник у разі закупівлі через електронний каталог.

Якими нормами керуємосяпід час закупівлі електричної енергії через електронний каталог?

Специфіка закупівлі та особливості які має врахувати замовник у разі закупівлі електричної енергії через електронний каталог

Як і кожна закупівля, закупівля електричної енергії через електронний каталог має свої етапи та не секрет, що така закупівля має свою специфіку та проблематику, яку розглянемо далі.

Етап № 1. Включення закупівлі до річного плану

Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для їх безпеки. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього (абзац 2 частини 1 статті 4 Закону).

Яка є специфіка та проблематика під час оприлюднення річного плану закупівлі?

Перше, нагадаємо, що згідно положень пункту 56 Порядку 822 визначено, що замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників, тобто визначений чіткий вид – запит пропозицій постачальників.

Під час оприлюднення в електронній системі закупівель річного плану або змін до нього замовник має обрати вид закупівлі з випадаючого списку, проте вид закупівлі в електронній системі закупівель відображається як «запит ціни пропозиції» замість «запит пропозицій постачальників», що не відповідає вимогам законодавства. Наприклад:

Як вийти із ситуації? У примітках рекомендуємо вказати: «Вид закупівлі - запит пропозицій постачальників».

Друге, назва предмету закупівлі. Досить довгий час замовники під час оголошення запиту пропозицій постачальників (внесенні інформації в електронну форму) не мали технічну можливість змінювати назву предмету закупівлі, яка вказана адміністратором каталогу в профілі товару. А тому назву предмету закупівлі вказували так як було зазначено адміністратором електронного каталогу. Наприклад

Наразі на майданчиках такі технічні обмеження усунуті та у замовника є технічна можливість вказувати назву предмету закупівлі правильно, а саме: Електрична енергія за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, тобто єдине, що має зробити замовник це вказати назву предмету закупівлі в річному плані або змінах до нього в електронній системі закупівель та виправити таку назву у запиті пропозицій постачальників в електронних полях.

Етап № 2. Прийняття рішення про проведення закупівлі через електронний каталог

Для зменшення кількості документів, рекомендуємо одночасно примати рішення про включення закупівлі до річного плану та здійснення закупівлі через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників. Оформити таке рішення необхідно у вигляді протоколу. На даному етапі у замовника не має виникати проблем так як приклад протоколу можна віднайти на платформі.

Етап № 3. Оголошення запиту пропозицій постачальників

Відповідно до пункту 57 Порядку 822 замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про:

• найменування товару;
• очікувану вартість;
• кількість товару;
• строк поставки товару;
• місце поставки товару;
• умови оплати товару;
• кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель).

Яка є специфіка та проблематика на даному етапі проведення запиту пропозицій постачальників?

Перше, назва предмету закупівлі. У даному матеріалі згадували про особливості зазначення назви предмету закупівлі, але є ще інші особливості. Коли замовник заходить до каталогу у розділі «електрична енергія….», то в електронній системі будуть відображатися наступні профілі товару:

У чому ж полягає різниця зазначених адміністратором електронного каталогу назва профілю? Щодо «з/без розподілу» у даному випадку все зрозуміло, що замовником оголошується закупівля електричної енергії «з чи без» можливості розрахунку за послуги з розподілу електричної енергії через електропостачальника.

Тому, якщо замовник приймає рішення здійснити закупівлю електричної енергії за формульним розрахунком і з послугою з розподілу електричної енергії, то в такому випадку останній обрає профіль, до прикладу: «Електрична енергія, вільні ціни, з розподілом» і в предметі закупівлі зазначає: «Електрична енергія, з послугою з розподілу за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія». Відповідно, у такому випадку замовник у річному плані закупівель вказує назву предмету закупівлі: «Електрична енергія, з послугою з розподілу за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія».

У разі якщо замовник здійснює закупівлю електричної енергії без послуги з розподілу електричної енергії, то замовник обирає профіль до прикладу «Електрична енергія, вільні ціни, без розподілу» і в предметі закупівлі зазначає: «Електрична енергія за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія». І в такому випадку замовник у річному плані закупівель назва предмету закупівлі вказує: «Електрична енергія за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія».

А в чому ж полягає різниця в назві профілю «вільні ціни» та «формульне ціноутворення»? Якщо говорити виключно про назву профілю, то різниці як такої немає, так як в профілі не міститься будь якої інформації, яка б відрізняла умови закупівлі. Відмінність полягає в тому, що замовником у проекті договору про постачання електричної енергії споживачу (у договорі про закупівлю) передбачаються умови щодо щомісячної зміна ціни за 1 кВт.год., яка відбувається автоматично, згідно зазначеної формули, а нова ціна вказується у рахунках та актах приймання – передачі товару без укладання додаткової угоди,

Тобто, обираючи профіль «Електрична енергія, формульне ціноутворення……» у окремих замовників склалася хибна думка, що обираючи такий профіль та прописуючи відповідні умови в проекті договору, останньому не потрібно укладати додаткову угоду про зміну ціни і така ціна може змінюватися електропостачальником в односторонньому порядку за формулою та зазначатися у рахунках та актах приймання – передачі товару.

І постає питання, а чи такі дії є безпечними для замовника при виконанні умов такого договору? НІ, враховуючи висновки за результатами перевірок діяльності замовників, моніторингів закупівель, існуючу судову практику та відкриті кримінальні провадження. У чому ж полягає неправомірність дій замовника та що не дотримується замовник у разі встановлення в умовах договору «односторонньої зміни ціни»?

• ціна товару – електричної енергії є істотною умовою договору про закупівлю, в тому числі і за одиницю товару, а відтак зміна ціни має відбуватися з підстав визначених пунктом 19 Особливостей з дотриманням умов договору в частині документального підтвердження настання такої підстави.
• за загальними правилами норм цивільного та господарського кодексів України зміна умови договору про закупівлю відбувається в такій же формі як і вчинявся правочин. У постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 31.05.2021 по справі № 917/ 265/18 суд зазначив, що додаткова угода – є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. Тобто, за його допомогою сторони можуть вносити зміни до діючого договору, тим самим змінюючи свої попередні домовленості. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги ст. 654 ЦК України, яка визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а також можуть бути застосовані положення про нікчемність. Тому, якщо договір укладено у письмовій формі за підписом двох сторін то у такій же формі мають вноситися зміни шляхом укладання додаткової угоди;
• у разі внесення змін до істотних умов договору у замовника є обов’язок оприлюднити повідомлення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю та самі зміни в порядку визначеному пунктом 20 Особливостей;
• у разі внесення змін до ціни за одиницю товару, такі зміни будуть зумовлювати внесення змін до обсягів у разі збільшення ціни 1 кВт.год. електричної енергії та/або до загальної вартості договору. Та, не відображення таких змін у договорі – у додатковій угоді при внесенні зміни у замовника буде відбувати неузгодженість умов договору із фактичними даними. Тобто, у разі зміни ціни електричної енергії у замовника не буде співпадати ціна за одиницю 1 кВт.год. яка визначена в умовах договору та яка буде передбачена в розрахункових документах постачальника. Також, щомісяця у разі зміни ціни не буде відповідати загальна вартість договору виходячи із обсягу визначеного договором та ціни за одиницю кіловат години електричної енергії.

Тому, не рекомендуємо передбачати такі умови договору про закупівлю і тим паче виконувати їх після його укладання.

При цьому, аналізуючи окремі закупівлі із обраним замовником профілем «вільні ціни» та/або «формульне ціноутворення» та умови договорів (проектів або тих, що уже укладенні за результатами запиту пропозицій постачальників), то вбачається, що такі умови є досить схожими так як в одному і в іншому випадку передбачають формулу визначення ціни 1 кВт.год., порядок зміни такої ціни 1 кВт.год. застосовуючи формулу та такі зміни проводяться шляхом укладання додаткової угоди до договору про закупівлю.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що не залежно від того чи замовник обирає профіль «вільні ціни» чи «формульне ціноутворення» значення мають умови проекту договору, який є невід’ємною частиною запиту пропозицій постачальників. І такі умови можуть бути досить схожими та передбачати як в одному так і в другому випадку визначення ціни за 1 кВт.год. електричної енергії за формулою та передбачати порядок її зміни з підстав визначених пунктом 19 Особливостей. Разом з тим, не рекомендуємо передбачати умови договору про закупівлю щодо можливості зміни ціни однієї кіловат години в односторонньому порядку електропостачальником без укладання додаткової угоди.

Друге, умови оплати. Замовник під час оголошення запиту пропозицій постачальників має у такому запиті вказати інформацію про умови оплати, разом з тим на авторизованих електронних майданчиках відсутнє електронне поле для зазначення такої інформації. А тому, як вихід із ситуації інформацію про умови оплати замовник може зазначити у примітках, у разі відсутності поля «примітки», таку інформацію замовнику слід завантажувати окремим файлом до запиту пропозицій постачальників.

Третє, невідповідність назви предмету закупівлі та назви товару в інформації про предмет закупівлі. Як уже зазначалося у даному матеріалі замовник під час заповнення полів у запиті пропозицій постачальників має технічну можливість і право коригувати назву предмету закупівлі, при цьому в інформації про предмет закупівлі, яка буде відображатися в електронній системі закупівель, а саме в «описі окремої частини або частини предмету закупівлі» назва буде відповідати назві профіля, який обраний замовником у каталозі.

Що робити замовнику з такою невідповідністю? Нічого, оскільки такі технічні налаштування майданчиків. Тобто, замовник не має технічної можливості внести зміни у зазначену інформацію, при цьому така невідповідність не буде мати правових наслідків, а відтак замовнику не потрібно акцентувати на цьому увагу.

Четверте, зазначення в інформації запиту пропозицій постачальників вимоги до предмету закупівлі або до учасника. Досить частим є те, що замовники у примітках вказують додаткову інформацію щодо предмету закупівлі або вимог до порядку постачання.

При цьому, враховуючи норми пункту 57 Порядку 822, у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Тобто технічні характеристики товару необхідно зазначати в межах специфікації, визначеної адміністратором каталогу.

Також, при здійсненні запиту пропозицій постачальників товару, вартість предмета закупівлі якого дорівнює або перевищує 500 тис. грн замовник не має права самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення, а використовує ту специфікацію товару, яка сформованої адміністратором електронного каталогу.

Отже, нормами Порядку 822 не надано право замовнику вказувати додаткову інформацію щодо предмету закупівлі, технічні характеристики або вимог до електропостачальника чи умов постачання.   

П’яте, зазначення інформації в примітках запиту пропозицій постачальників. Є випадки коли замовники у примітках вказують додаткову інформацію, яка стосується  підстав відхилення пропозиції переможця відбору. До прикладу: вказано, що маржа постачальника не може бути величиною від’ємною. І постає питання чи має замовник достатніх правових підстав для відхилення пропозиції переможця відбору, у разі якщо у постачальника від’ємна моржа і така інформація зазначена у примітках?  НІ, немає.  Так, як положеннями пункту 64 Порядку 822 визначенні підстави відхилення пропозиції переможця відбору, до яких віднесено: 

1. не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку;
2. письмово відмовився від укладення договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників;
3. пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь.

Отже, з аналізу вказаних у пункті 64 Порядку 822 підставах відхилення відсутня така підстава як надання пропозиції переможцем відбору (постачальником) з від’ємною маржою постачальника в ціні за одиницю 1 кВт.год, тому замовник немає достатніх правових підстав відхилити пропозицію переможця відбору за наведеною підставою. 

Шосте, проект договору. Пунктом 57 Порядку 822 визначено, що запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.

Отже, обов’язковою умовою проведення запиту пропозицій постачальників є наявність проекту договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов.

Варто звернути увагу на те, що проєкт договору обов’язково має містити підстави зміни його умов. Відповідно до пункту 17 Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Це означає, що за результатами закупівлі електричної енергії через електронний каталог, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 100 тис. грн замовник укладає договір про закупівлю. Відповідно зміни до істотних умов такого договору будуть вноситися на підставі пункту 19 Особливостей, а тому замовник має передбачити такі підстави та порядок внесення змін по кожній з них.

Також, варто рекомендувати замовникам в умовах  проекту договору не передбачати «дату початку постачання електричної енергії» (таку дату початку постачання також замовникам не варто вказувати  в електронній системі закупівель під час внесення інформацію у графу «строк поставки товару», рекомендуємо вказувати лише кінцеву дату постачання). Чому не варто вказувати дату початку постачання? Так, як на такий строк може вплинути:

• той факт, що замовник може не встигнути провести запит пропозицій постачальників та укласти договір до вказаної у запиті пропозицій постачальників та в проекті договору дати початку постачання. Та, враховуючи приписи пункту 66 Порядку 822 умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. Тобто, умови договору не повинні відрізнятися від умов запиту пропозицій постачальників та проекту договору та у замовника відсутні правові підстави внести зміни до умов договору в частині початку строку постачання.
• у разі якщо за результатами запиту пропозицій постачальників переможцем буде «новий» електропостачальник (тобто не той електропостачальник з яким укладений договір про постачання електричної енергії споживачу), тому замовнику та новому електропостачальнку потрібно провести процедуру зміни постачальника у порядку визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, яка по строках може становити до 21 дня з дати підписання договору та подання заяви – приєднання до нового постачальника.

Етап № 4. Розкриття та оцінка пропозицій постачальників

Електронною системою закупівель після закінчення строку для подання пропозицій постачальників, визначеного замовником в запиті пропозицій постачальників, розкривається вся інформація, зазначена в пропозиції.

Оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій. У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше ніж інша пропозиція (інші пропозиції) з аналогічним значенням ціни. Постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, визначається переможцем відбору.

Замовнику, переможцю відбору та іншим постачальникам електронною системою закупівель у день визначення постачальника переможцем відбору надсилається повідомлення про визначення переможця відбору із зазначенням його найменування та місцезнаходження.

Проте, враховуючи технічну реалізацію майданчиків, то вбачається, що замовник має виконати технічну дію, а саме «підтвердити» постачальника, аби він набув статусу переможця відбору. Хоч і такі технічні налаштування  не відповідають вимогам законодавства, проте не підтвердивши постачальника він не набуває статусу «переможець», що унеможливлює відхилення пропозиції у разі наявності такої потреби або не розпочнеться перебіг строку для укладання договору за результатами запиту пропозицій постачальників.

Чи потрібно оформлювати протокол уповноваженої особи щодо «підтвердження» постачальника та, відповідно, визначення його переможцем відбору? Ні, так як в нашому випадку замовник не приймає рішення, а виконує вимогу пункту 61 Порядку у зв’язку з неправильною технічною реалізацією, тобто вчиняє формальну дію – підтверджує постачальника, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною задля того, щоб він набув статусу «переможець відбору».

Етап № 5. Укладення договору про закупівлю

Замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.

Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проєкті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та / або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.

На що звернути увагу замовнику під час укладання договору?

Положеннями Порядку 822 чітко заборонено змінювати умови проекту договору, окрім ціни договору в сторону зменшення без зміни обсягу. 

Якщо замовником допущена технічної помилка, що ж тоді, чи можна коригувати/змінювати такі умови? Замовникам варто розрізняти два поняття «текст договору» та «умови договору». Якщо текст договору буде відрізнятися від проєкту договору, при цьому така зміна не впливатиме на зміни в умовах договору порушення вимог Порядку 822 відсутні.

До прикладу, якщо у проекті договору було посилання на попереднє ДСТУ, а наразі параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT), що був затверджений наказом від 04.12.2023 № 330 «Про прийняття національних стандартів, скасування національних стандартів, змін та поправок до них». То якщо сторони під час укладання договору доповнять або приведуть у відповідність текст договору до чинного ДСТУ, то в такому випадку умови договору не змінились, а були приведенні у відповідність до вимог чинного законодавства  і така зміна не буде порушенням Порядку 822.

Також, не буде вважтися внесенням змін до умов договору у разі виправлення описок та технічних помилок.

До прикладу, якщо в проєкті договору, який укладається в 2024 році зазначено, що такий договір діє до 31.12.2023/ або постачання товару відбувається до 31.12.2023, при цьому, що в інформації, яка зазначена замовником у запиті пропозиції постачальників зазначений строк вказаний протягом/до 2024 року, то стає зрозуміло, що в проекті договору замовник допустив помилку. Тому, у разі якщо замовником під час укладання договору зазначить правильну дату постачання/дії договору, то така зміна не буде порушенням Порядку 822.

Як додатковий аргумент, Верховний Суд у постанові від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21, вказав, що умови проєкту можуть піддаватися редагуванню вже під час укладення договору про закупівлю, коли в проєкті наявні помилки, зазвичай це технічні помилки, однак буває, що ці технічні помилки стосуються умов договору, і тоді посилання, при оскарженні висновку моніторингу закупівлі, на вищевказану практику є дуже доречним для замовників.

Але, у разі якщо замовником будуть вноситися зміни до тексту договору, які будуть впливати на зміну його умов та/або покращуватимуть становище переможця відбору, то такі зміни будуть вважатися зміною умов договору.

До прикладу, у проекті договору замовником визначені умови оплати – після оплата протягом 60 днів з моменту отримання рахунку та підписання акту приймання – передачі. Але укладаючи договір сторони змінили строки оплати протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку та підписання акту приймання – передачі (або взагалі передбачили авансовий платіж), в такому випадку зміст договору змінив умови договору та такими змінами покращив становище переможця відбору, а відтак  така зміна буде вважатися порушенням Порядку 822

У будь – якому випадку слід розуміти, що зміна тексту договору під час укладання договору із переможцем відбору запиту пропозицій постачальників не повинні призвести до покращення становище переможця відбору ніж ті що були визначенні в умовах запиту пропозицій постачальників та /або в проекті договору. 

Договір про закупівлю, який укладається за результатами запиту пропозицій постачальників направляти на офіційну електронну чи поштову адресу переможця відбору із супровідним листом. Для чого потрібно роботи?

У пункті 66 Порядку 822, законодавець визначив строк укладання договору з переможцем відбору, який становить не більше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.

Окрім того, положеннями пункту 64 Порядку 822 визначенні підстави відхилення пропозиції переможця відбору, до яких віднесено:  не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку або письмово відмовився від укладення договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників.

Отже, якщо переможець відбору письмово відмовився від підписання договору або не підписав його у строк, то замовник відхиляє пропозицію переможця відбору. Відхилення пропозиції переможця відбору здійснюється на підставі прийнятого уповноваженою особою рішення, яке оформляється у вигляді протоколу та в якому мають наводитися аргументи такого відхилення.

Відповідно, замовнику варто направляти договір для підписання переможцем відбору на його офіційну електронну адресу із супровідним листом. У супровідному листі чітко вказати, в який строк переможець відбору має підписати та повернути договір про закупівлю замовнику. Також, у такому листі варто зробити застереження на предмет того, що якщо переможець відбору не має намір підписувати договір у редакції згідно умов запиту пропозицій постачальників та проекту договору, то останній має письмово повідомити про це замовника в чіткий строк шляхом направлення листа на електронну адресу замовника та/або у разі не повернення в строк, який зазначений у листі підписаного зі сторони переможця відбору договору, замовник відхилить пропозицію переможця відбору з підстав визначений підпунктом 1 пункту 64 Порядку 822, а саме переможець відбору не підписав договір у строк, визначений абзацом 1 пункту 66 Порядку 822.

Етап № 6. Оприлюднення інформації в електронній системі закупівель

Пунктом 68 Порядку визначено, що за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону.

Згідно пункту 13 частини 1 статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Також, абзацом 2 пункту 10 Особливостей зобов’язано замовника, окрім звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, оприлюднювати договір про закупівлю та додатки до нього.

Тож, якщо закупівля електричної енергії шляхом використання електронного каталогу здійснюється, згідно пункту 10 Особливостей, то замовник в електронній системі закупівель має оприлюднити:

• звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
• договір про закупівлю та додатки до нього у форматі PDF.

У разі якщо замовником оголошувався запит пропозицій постачальників у відповідності до норми пункту 11 Особливостей, то замовник в електронній системі закупівель оприлюднює лише звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Договір з додатками може оприлюднюватися в електронній системі закупівль за власним рішенням замовника, законодавчої вимоги немає.  

Етап № 7. Внесення змін до договору про закупівлю

За результатами описаної у даному матеріалі закупівлі замовник укладає договір про закупівлю в розумінні Закону з урахуванням Особливостей. Отже, зміни до істотних умов договору про закупівлю замовник вносить з врахуванням положень пункту 19 Особливостей. Згідно пункту 19 Особливостей у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною 5 статті 41 цього Закону (на період дії  Особливостей дану норму читаємо з уточненням, а саме «передбачених пунктом 19 Особливостей») оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.

Також враховуємо вимоги пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, яким встановлено, що договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Отже, у разі внесення змін до істотних умов договору про постачання електричної енергії споживачу замовник має оприлюднити в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів:

• повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, з інформацією яка визначена у пункту 20 Особливостей;
• додаткову угоду у форматі PDF.

У разі якщо замовником оголошувався запит пропозицій постачальників у відповідності до норми пункту 11 Особливостей, то замовник в електронній системі закупівель не зобов’язаний оприлюднювати повідомлення про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.

Етап № 8. Оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю

Пунктом 4 Особливостей визначено, що у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 Особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону передбачено, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом 20 робочих днів з дня:

• виконання сторонами договору про закупівлю

або

• закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами,

або

• його розірвання.

Також, у звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 42 Закону (унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)), зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель.

Під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до Закону інформація, передбачена пунктом 13 частини 1 статті 42 Закону (країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару), замовником не зазначається.