Статті

Закупівля товарів, робіт або послуг за грантові кошти

1
1275

Замовники, які отримали або мають отримати кошти кредитів, позик, грантів відповідно до міжнародних договорів від різних установ та організацій задають собі питання чи такі закупівлі замовник має здійснювати згідно положень національного законодавства чи такі положення замовником не застосовуються у таких закупівля. У даному матеріалі розберемося, які положення чинного законодавства встановлюють чи не встановлюють порядок здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за грантові кошти та як діяти замовнику у разі отримання таких коштів.

Що таке «грант» / «гратові кошти»?

Визначення терміну «грант» можна знайти в декількох нормативно-правових актах. У відповідності до підпункту 5 статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» грант – фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової та науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами й на умовах, визначених надавачами гранту.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про культуру» грант – фінансові ресурси, надавані на безповоротній основі суб'єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації культурно-мистецького проєкту.

Положеннями статті 1 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» містяться наступне визначення гранту – грошові кошти (фінансові ресурси), надавані на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі суб'єктам господарювання та фізичним особам за результатами конкурсного відбору, для реалізації програм, проєктів, заходів, а також для інституційної підтримки суб'єктів видавничої справи незалежно від форми власності.

У свою чергу, для цілей податкового обліку у Податковому кодексі України, а саме у підпункті 14.1.277-1 ПКУ наведене визначення бюджетного гранту - цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та / або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Тобто, якщо підсумувати наведенні визначення, то «грант» це грошові кошти, які отримані як цільова допомога, яка надається на безоплатній та безповоротній основі за рахунок коштів державного та / або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проєкту або програми у різних сферах.

Які є гранти? Гранти (грантові програми) бувають постійними, тобто проєкти приймаються на розгляд протягом поточного року. Також є грантові програми, розгляд яких відбувається в межах певного періоду тобто такі гранти можуть бути на декілька років або інший період.

Чи поширюється дія Закон для проведення закупівель за грантові кошти?

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) визначено, що якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині 1 статті 5 цього Закону.

Частиною 2 статті 6 Закону унормовано, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.

Що ж встановлено зазначеною статтею? Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України, які надані:

  • Міжнародним банком реконструкції та розвитку,
  • Міжнародною фінансовою корпорацією,
  • Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій,
  • Міжнародною асоціацією розвитку,
  • Європейським банком реконструкції та розвитку,
  • Європейським інвестиційним банком,
  • Північним інвестиційним банком,
  • а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями.

Перше, закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України зазначеними установами та організаціями.

Друге, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині 1 статті 5 цього Закону.

Третє, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а це:

  1. добросовісна конкуренція серед учасників;
  2. максимальна економія, ефективність та пропорційність;
  3. відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  4. недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
  5. об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;
  6. запобігання корупційним діям і зловживанням.

Також, статтею 5 Закону встановлено, що замовники:

  • забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом;
  • не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників;
  • та учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Четверте, що встановлено частиною 2 статті 6 Закону, що у разі невстановлення таких правил і процедур цими організаціями, то закупівля товарів, робіт та послуг відбуваються відповідно до Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.

Замовники на яких поширюється дія Закону повинні здійснювати закупівлі з урахуванням його вимог та наразі з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), за умови, що інше не передбачено умовами відповідного договору.

Чому так? Тому, що замовник у разі отримання грантових коштів є отримувачами бюджетних коштів та зобов’язані їх витрачати відкрито, у відповідності до вимог законодавства і за їх цільовим призначенням.

Який порядок надання грантової допомоги?

Варто зазначити, що процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, зокрема й державної реєстрації, моніторингу проєктів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб – нерезидентів) визначає у діючому українському законодавстві Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затверджений постановою Кабміну від 15.02.2002 № 153 (надалі - Порядок № 153).

Порядок №153 регулює процедуру надання більшості міжнародних грантів, при цьому також встановленні випадки на які даний порядок не поширюється на проєкти, які:

  • фінансує Агентство США з міжнародного розвитку відповідно до пункту «c» статті 7 Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для сприяння більш прозорим та підзвітним процесам врядування за широкої участі громадян і пункту «c» статті 7 Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для сприяння стійкому економічному розвитку на широкій суспільній основі як засобу забезпечення сталої демократії в Україні, – у частині визначення бенефіціара та його участі у процесі залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги;
  • спрямовані на підтримку розвитку інститутів громадянського суспільства, – у частині визначення бенефіціара та його участі у процесі залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги;
  • фінансує Організація Північноатлантичного договору (НАТО) відповідно до Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні.

Порядком № 153 надано також окремі визначення:

  • грантова угода – угода між партнером із розвитку або виконавцем та реципієнтом про передання фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проєкту (програми);
  • міжнародна технічна допомога – фінансові та інші ресурси й послуги, які відповідно до міжнародних договорів України надають партнери з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України;
  • реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою);
  • партнер із розвитку – іноземна держава, уряд та вповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;
  • бенефіціар – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що заінтересована в результатах виконання проекту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проекту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи;
  • виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером із розвитку або вповноваженою партнером із розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), зокрема й на платній основі;
  • субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) у частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за кошти міжнародної технічної допомоги в рамках проєкту (програми).

У відповідності до пункту 3 Порядку № 153 Міжнародну технічну допомогу може бути залучено у вигляді:

  • будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проєктів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;
  • робіт і послуг;
  • прав інтелектуальної власності;
  • фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;
  • інших ресурсів, не заборонених законодавством, зокрема й стипендій.

Даним Порядком № 153 визначено процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проєктів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні разом з тим, зазначений порядок не визначає особливостей та процедур здійснення закупівель таких товарів, робіт або послуг.

Рекомендації для замовників, у разі проведення закупівель за грантові кошти

1. Детально вивчити умови надання гранту. Умовами програм, або договорів може бути встановлено:

  • які товари, роботи чи послуги можуть закуповуватися за грантові кошти;
  • порядок відбору надавачів послуг, виконавців робіт або постачальників товару;
  • вимоги (в тому числі технічні та якісні характеристики) до самих послуг, товарів чи робіт.

2. Визначити у відповідності до яких нормативно-правових актів необхідно здійснювати закупівлю.

3. Врахувати, що може виникнути ситуація, що замовнику потрібно буде здійснювати закупівлю за вимогами Закону та Особливостей, при цьому такому замовнику потрібно буде врахувати вимоги, які встановлені організацією (установою), яка надає грантові кошти. Що це може бути? Положення щодо встановлення вимог: технічних, якісних або кількісних до товарів, робіт чи послуг або інші вимоги. Та, у разі наявності таких вимог обов’язково включити до тендерної документації або до умов проєкту договору про закупівлю. Тому, при здійсненні закупівлі за кошти грантів до тендерної документації замовник має включає умови, що така закупівля відбувається відповідно до угоди (договору, програми), якими передбачено надання грантових коштів. Для чого потрібно прописувати такі умови? Так як вимоги національного законодавства можуть бути відмінні від вимог встановлених такими угодами та з метою дотримання та не порушення умов грантових документів. Для прикладу: «Тендерна документація підготовлена у відповідності вимог чинного законодавства та у відповідності до вимог встановлених умовами Грантової угоди______, фінансування якої здійснюється дана закупівля та у рамках якої проводиться закупівля….».

4. Здійснювати закупівлю виключно тих товарів, робіт та послуг щодо яких наданні грантові кошти.

5. У разі встановлення у договорів або у іншій угоді чи програмі порядку проведення закупівлі, такі закупівлі мають відбуватися у чіткій відповідності такого порядку та встановленого виду закупівлі. У такому випадку замовником не використовуються положення Закону та Особливостей, окрім статті 5 Закону.

6. У разі відсутності порядку проведення закупівлі такі закупівлі мають відбуватися у відповідності до вимог Закону з урахуванням Особливостей.

Особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг отримувачами грантових коштів, які не підпадають під дію Закону та Особливостей

Трапляються випадки, коли міжнародними договорами / угодами визначені умови, які передбачають проведення закупівель товарів, робіт чи послуг шляхом застосування електронної системи закупівель, при цьому такий отримувач грантових коштів, не є замовником у розумінні Закону та Особливостей. І досить логічним є запитання як провести закупівлю та у відповідності до якого порядку? Відповідь знаходимо у положеннях Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджена наказом ДП «Прозорро» від 20.10.2022 № 25 (далі – Інструкція).

Так, у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, замовники у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує суму, що встановлена в Особливостях закупівель, а також незамовники в розумінні цього ж Закону при закупівлях на будь-які суми для вибору постачальника товарів, надавача послуг чи виконавця робіт можуть використовувати електронну систему закупівель шляхом здійснення закупівель через електронний каталог, у порядку, визначеному законодавством, та / або шляхом здійснення закупівель у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному згідно зі статтею 14 Закону, виключно в частині оголошення, подання пропозицій, звернення за роз'ясненням, звернення з вимогою про усунення порушень, надання відповідей, оцінки, розгляду, відхилення пропозицій, визначення переможця, відміни закупівлі.

Тобто, незамовники у розумінні Закону можуть здійснювати закупівлі:

або

  • шляхом здійснення закупівель у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному згідно зі статтею 14 Закону.
#грантові закупівлі

пов'язані статті

Публічна офертаПолітика конфіденційностіДля авторівКонтакти

© 2024 TNDR. Освітня платформа у сфері публічних (державних) закупівель. ТНДР.

Visa & Mastercard