Які джерела фінансування передбачають погодження завдань, проєктів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації

Однією із необхідних умов планування закупівлі є визначення джерела фінансування, з якого замовники у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) здійснюватимуть оплату за отриманий товар / надані послуги / виконані роботи. В той же час замовники намагаються зрозуміти, а чи впливає обране джерело фінансування на виконання вимог Закону України «Про Національну програму інформатизації» від 01.12.2022 № 2807-IX  (далі – Закон № 2807). 

Нагадаємо, що у матеріалі «Чи поширюються вимоги по інформатизації на власні кошти замовника» описаний факт необхідності погодження проєктів договорів з Генеральним замовником, в тому числі (але не виключно) шляхом оприлюднення повідомлення про вже укладений договір, якщо така закупівля здійснюється за власні кошти. Наразі пропонуємо розглянути дану тематику у розрізі різних джерел фінансування. А для початку розберемо, з якими джерелами фінансування стикається замовник під час здійснення публічних закупівель. 

Джерела фінансування, з якими стикаються замовники в процесі проведення публічних закупівель 

Аналізуючи норми чинного законодавства, в тому числі положення статті 15 Бюджетного кодексу України, джерелами фінансування бюджету є: 

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень; 

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету; 

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів; 

4) вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених цим Кодексом, включаючи залишок коштів державного бюджету, сформований за рахунок понадпланових державних запозичень, здійснених у попередньому бюджетному періоді відповідно до частини одинадцятої статті 16 цього Кодексу; 

5) тимчасово вільні кошти єдиного казначейського рахунка. 

Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України. 

При цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині фінансування є: 

1) кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій; 

1-1) 70 відсотків надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій; 

2) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України. 

Окрім вищезазначених джерел фінансування, замовники час від часу стикаються із термінами: 

• грантові кошти – фінансові ресурси міжнародних фінансових організацій, залучені державою на безоплатній та безповоротній основі для фінансування інвестиційного проекту (керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 70 «Про порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями») ; 
• субвенційні кошти – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (згідно пункту 48 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України); 
• кредитні кошти – грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів (у відповідності до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), тощо. 

В той же час звертаючись до функціоналу електронних майданчиків, під час оприлюднення річного плану закупівель замовник має змогу заповнити електронне поле «джерело фінансування», в якому доступні такі типи джерел фінансування як:  

• державний бюджет України; 
• бюджет Автономної Республіки Крим; 
• місцевий бюджет; 
• власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства); 
• бюджет цільових фондів (що не входять до складу Державного або місцевих бюджетів); 
• кредити та позики міжнародних валютно-кредитних організацій; 
• інше. 

Яких джерел фінансування стосується законодавство про інформатизацію? 

Для отримання відповіді на дане питання, доцільно більш детально зупинитися на нормах Закону № 2807 та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання Національної програми інформатизації» від 02.02.2024 № 119 (далі – Постанова № 119). 

Частиною 1 статті 16 Закону № 2807 визначено, що фінансування реалізації завдань, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. 

Згідно положень пункту 8 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого Постановою № 119, погодження завдань, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації, що виконуються за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про Національну програму інформатизації». 

У відповідності до частини другої статті 16 Закону № 2807, завдання, проекти, роботи з інформатизації, що виконуються за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, погоджуються з генеральним замовником на етапі укладення замовниками або їх представниками, що здійснюють роботи для замовника, відповідних договорів, контрактів, угод про виконання завдань, проектів, робіт з інформатизації з наданням повної інформації про них з метою визначення їх відповідності нормам цього Закону та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють відносини у сфері інформатизації. 

Аналізуючи норми пункту 8 Порядку формування та виконання галузевої програми, проекту, робіт з інформатизації, затвердженого Постановою № 119, програма фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством. 

Положеннями пункту 8 Порядку формування та виконання регіональної програми, проекту, робіт з інформатизації, затвердженого Постановою № 119, визначено, що програма фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. 

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону № 2807, галузеві і регіональні програми, проекти, роботи з інформатизації фінансуються за рахунок коштів: 

• державного бюджету; 
• відповідних місцевих бюджетів; 
• інших джерел, не заборонених законодавством. 

Також фінансування реалізації програм, проектів, робіт з інформатизації органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів: 

• місцевих бюджетів; 
• інших джерел, не заборонених законодавством. 

А тому замовникам у розумінні Закону № 2807 слід застосовувати норми законодавства щодо інформатизації незалежно від джерела фінансування, в тому числі коли мова йде про: 

• кошти державного бюджету; 
• кошти місцевих бюджетів; 
• власний бюджет; 
• бюджет цільових фондів, що не входять до складу Державного або місцевих бюджетів; 
• кредити та позики міжнародних валютно-кредитних організацій; 
• кошти інших джерел, не заборонених законодавством. 

Відповідно закупівлі із застосуванням таких джерел фінансування, як субвенційні кошти, гранти, кредити, а також кошти благодійних внесків чи джерел власного бюджету, також підпадають під вимоги законодавства щодо інформатизації, тож проєкти таких договорів / договорів про закупівлю повинні погоджуватись із Генеральним замовником – Міністерством цифрової трансформації України.