Плануванням закупівель є одним із найважливіших процесів під час організації та проведення закупівель для потреб замовника у товарах, роботах чи послугах. Чимало замовників планують закупівлі виходячи із наявних видатків, які передбаченні у кошторисі або фінансовому плані. А це може свідчати про те, що фактично замовник підганяє свою потребу у закупівлі товарів, робіт чи послуг під кошти, які виділенні та передбаченні кошторисом або фінансовим планом, при цьому що така потреба не відповідає річній потребі замовника. Такі дії замовника свідчать про ймовірність відсутності порядку планування у замовника закупівель та про можливі ризики для такого замовника, які можуть кваліфікуватися як порушення у сфері публічних закупівель та полягати у «поділі предмету закупівлі» або «здійснення закупівлі товару, роботи чи послуги до / без проведення процедури закупівлі». Чому такі висновки можна зробити, як боротися із відсутністю планування та для чого, які переваги у плануванні закупівель розберемося далі у цьому матеріалі.

Чому відсутність планування може призвести до порушення у сфері публічних закупівель?

Визначення річної потреби виходячи із виділених (затверджених) видатків, які передбаченні кошторисом чи фінансовим планом або відсутність усієї інформації щодо річних потреб замовника, зазвичай, не співпадає із реальною річною потребою замовника у закупівлі товарів, робіт чи послуг і в такому випадку замовник визначає вид закупівлі виходячи із суми затверджених видатків або із тієї інформації, яка є наявна в уповноваженої особи на дату визначення потреби (та здійснення закупівлі), а не із реальної вартості річної потреби у закупівлі товарів, робіт чи послуг. До прикладу:

Приклад 1. Річна потреба у закупівлі пального замовника, виходячи із аналізу попередніх періодів, складала в обсягу, який у грошовому еквіваленті на дату визначення потреби становила 300 тис. грн. Проте, замовнику на початку року затвердили кошторис на суму 90 тис. грн. Що ж як правило вчиняє замовник, керуючись сумою затверджених видатків, укладає «прямий» договір для закупівлі пального, та всі послідуючі закупівлі пального річної потреби проводить за видами закупівель виходячи із суми «додатково» виділених коштів. Тобто, у разі якщо замовнику в подальшому виділили одноразову суму для забезпечення річної потреби 210 тис. грн, то замовники проводять відкриті торги, у разі якщо сума таких «додатково» виділених коштів щоразу не перевищує 99 999 грн. то укладають декілька «прямих» договорів.

Приклад 2. У замовника відсутній порядок планування закупівель і відповідно уповноважена особа такого замовника визначає потребу у закупівлі пального виходячи виключно із аналізу потреб попередніх періодів. При цьому, замовником протягом попереднього року було здійснено придбання автомобіля та генератора, відповідно на дату визначення річної потреби у закупівлі пального уповноважена особа має врахувати додатковий обсяг пального для потреб придбаного автомобіля та генератора. Але, так як у замовника відсутній порядок планування та така інформація не була доступна чи повідомлена уповноваженій особі, уповноважена особа уклала «прямий» договір так як по розрахунках річна потреба не перевищувала вартісних меж, які визначенні пунктом 11 Особливостей.