Встановлення вимог до предмета закупівлі згідно національних стандартів. Практика моніторингу

Відповідно до пункту 29 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини 2 статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

З огляду на дані норми при закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії замовники можуть встановлювати вимоги до таких предметів закупівлі виключно у відповідності до національних стандартів.

Водночас чи дотримуються замовники зазначених вимог пункту 29 Особливостей розглянемо на прикладі практики Державної аудиторської служби України.

Приклад 1. Замовник в ТД не зазначив технічні характеристики предмета закупівлі, але зробив посилання на ДСТУ. Моніторинг № UA-M-2023-03-21-000146, оголошення № UA-2023-02-13-015130-a

Витяг з висновку за результатами моніторингу: відповідно до норм пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Враховуючи вимоги пункту 31 частини 1 статті 1 Закону Україні «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною 2 статті 22 Закону зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Частиною 1 статті 23 Закону встановлено, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Таким чином, Законом визначено імперативну вимогу до замовника зазначати в тендерній документації всю необхідну технічну, якісну та кількісну інформацію по предмету закупівлі.

Разом з цим, за результатами проведеного моніторингу установлено, що замовником у Додатку №2 до тендерної документації при визначенні технічних та якісних характеристик предмету закупівлі (бензин А-95 – 1890 л, дизельне паливо – 1950 л) зазначено лише, що бензин А-95 та дизельне паливо повинні відповідати Державним стандартам України ДСТУ 7687:2015 та ДСТУ 7688:2015 відповідно. Іншої інформації щодо технічних та якісних характеристик предмету закупівлі замовником у тендерній документації не зазначено. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі – Технічний регламент), затверджені вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.

Так, позначення автомобільного бензину повинно включати назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим / іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10.

Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7. Також, вищевказане позначення палив встановлено у п.3.4 ДСТУ 7687:2015 (Бензини автомобільні євро), та п.3.3 ДСТУ 7688:2015 (Паливо дизельне євро).

Таким чином, не зазначивши в тендерній документації повну інформацію про детальний опис товарів, що закуповуються та їх технічні та якісні характеристики або умовні позначення відповідно до технічного регламенту, а саме: відносно автомобільного бензину щодо екологічного класу та вмісту біоетанолу, відносно дизельного палива щодо кліматичного періоду та екологічного класу замовником не додержано вимоги пункту 3 частини 2 статті 22 Закону, чим порушено абзац 1 пункту 28 Особливостей.

Приклад 2. Встановлено вимоги до подання документів, які не передбачені національним стандартом. Моніторинг № UA-M-2023-02-07-000021, оголошення № UA-2022-12-28-008660-a

Витяг з висновку за результатами моніторингу: за результатами моніторингу закупівлі установлено, що предметом даної закупівлі є вугілля кам’яне для побутових потреб, вимоги щодо відповідності якості якого встановлюються Національним стандартом України, зокрема ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам'яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови» (далі – ДСТУ 7146:2010).

Положеннями ДСТУ 7146:2010 передбачено, що виробник повинен гарантувати відповідність якості вугілля вимогам цього стандарту, а також під час укладання договору на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик. При цьому, наявність будь-яких інших документів, що стосуються підтвердження відповідності якості вугілля кам’яного, ДСТУ 7146:2010 не визначена.

Однак, замовником в тендерній документації встановлено вимоги до предмету закупівлі, а саме щодо надання учасниками у складі тендерної пропозиції:

• спеціального дозволу на користування надрами (а саме видобування корисних копалин), дозволу на експлуатацію гірничошахтного устаткування та дозволу на виконання підземних гірничих робіт, виданого виробникові вугілля, а також листа від виробника, адресованого учаснику та замовнику із зазначенням номеру закупівлі стосовно можливості використання у даній закупівлі таких дозволів (пункт 1 розділу 5 (стор.15));
• сертифікату та висновку походження товару, виданих Торгово-промисловою палатою України (її територіальним органом / управлінням) (пункт 1 розділу 5 (стор.16));
• посвідчення якості на вугілля, виданого лабораторією на учасника закупівлі (пункти 6.4 та 7 додатку 2 до договору про закупівлю «Порядок внесення змін до істотних умов договору» тендерної документації (стор.43,44)), чим порушено вимоги абзацу 2 пункту 29 Постанови №1178.

Приклад 3. Встановлено вимогу до технічних характеристик предмета закупівлі, що не відповідає вимогам щодо цього показника встановленим національним стандартом. Моніторинг № UA-M-2023-03-21-000080, оголошення № UA-2022-12-22-019896-a

Витяг з висновку за результатами моніторингу: відповідно до вимог пункту 4 Додатку №1 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічна специфікація)» до Тендерної документації замовника, учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, а саме: відповідну технічну специфікацію (з описом конкретних якісних та технічних характеристик Товару згідно пункту 3 цього додатку) та оригінал протоколу випробувань, сертифікату якості тощо, який підтверджує відповідність показників товару вимогам замовника згідно цієї документації, видані учаснику не раніше, ніж у 2021 році, незалежною лабораторією, яка акредитована Національним агентством з акредитації України, відповідно до вимог стандарту ISO 17025.

Відповідно до вимог пункту 3 Додатку №1 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічна специфікація)» до Тендерної документації замовника, запропонований учасником товар повинен відповідати вимогам та мати наступні якісні та технічні характеристики або бути не гірше зазначених характеристик, зокрема, вимога до показника «Щільність» - не менше 1200 кг/м3 (підпункту 7 пункту 3 Додатку №1 до Тендерної документації).

Відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Відповідно до вимог частини 1 статті 23 Закону, технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Відповідно до вимог частини 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 №1315-VII, національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Згідно з вимогами пункту 29 Особливостей, у разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

При цьому, нормативний документ, який визначає технічні умови для брикетів та гранул паливних з деревинної сировини - ДСТУ 8358:2015 «Брикети та гранули паливні з деревинної сировини. Технічні умови», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 21.08.2015 № 101 «Про прийняття нормативних документів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами, національних стандартів України, скасування нормативних документів України та міждержавних стандартів в Україні» (далі - ДСТУ 8358:2015).

Згідно з розділом 1 ДСТУ 8358:2015, цей стандарт поширюється на брикети і гранули, що їх виготовляють із будь-яких об’єктів, які містять деревину, і використовують для опалення.

Розділом 6 ДСТУ 8358:2015 встановлено технічні вимоги до брикетів і гранул. Так, згідно вимог таблиці 1 «Технічні вимоги до брикетів та гранул паливних» пункту 6.1 розділу 6 «Технічні вимоги» передбачено нормативи за групами якості, де зазначено що показник щільності має бути: для І групи – не менше 1100 кг/м3.

Виходячи з вищенаведеного, в Додатку 1 до Тендерної документації, замовником встановлено вимогу до показника «Щільність», що не відповідає вимогам щодо цього показника встановленим ДСТУ 8358:2015, чим не дотримано вимоги пункту 29 Особливостей, пункту 3 частини 2 статті 22 Закону.

Коментар: як бачимо, аудитори перевіряють дотримання замовниками вимог абзацу 2 пункту 29 Особливостей. Тому замовникам слід встановлювати вимоги в тендерній документації з огляду на національні стандарти, які визначені для предметів закупівель, які передбачені абзацом 1 пункту 29 Особливостей, а саме: твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії. Наприклад, це стосується певних технічних характеристик предметів закупівель, приклади застосування яких розглядались в прикладі 3.

Також обмеження щодо таких вимог стосуються документів, які не передбачені відповідними національними стандартами, про що аудитори зазначали в прикладі 2.

При цьому, варто відмітити, що замовникам з огляду на пункт 2 частини 2 статті 22 та статтю 23 Закону варто зазначати опис усіх необхідних характеристик розглядуваних предметів закупівель, а не робити посилання на певний національний стандарт, оскільки аудитори таке посилання трактують як порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, як ми бачили в прикладі 1.

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситкації на Clarity App