Вносяться зміни до НПА: чи потрібно змінювати нумерацію абзаців?

Вже близько двох років закупівлі здійснюються у відповідності до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).

Однак протягом дії зазначеного нормативно-правового акта, до нього вносилися численні зміни. Так, досить часто внаслідок внесених змін до Особливостей певні абзаци/підпункти/пункти/розділи видаляються, або додаються нові.

Водночас уповноважені особи складаючи протоколи під час здійснення закупівель зазначають в таких протоколах окремі абзаци, підпункти, пункти на підставі яких приймають ті чи інші рішення.

Тому уповноважені особи після чергових змін до певної норми Особливостей чи іншого нормативно-правового акту задаються запитанням щодо того, яким чином здійснювати відрахунок абзаців, які законодавець не нумерує:  здійснювати відрахунок абзаців з урахуванням змін? Чи не враховувати зміни (виключення) окремих абзаців/підпунктів/пунктів та нумерувати абзаци в тому самому порядку, що й до внесених змін?

Щоб з’ясувати розглядуване питання звернемося до Постанови Кабміну від 6 вересня 2005 р. № 870 «Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі-Постанова №870).

Так, в пункті 1 зазначеної Постанови №870 йдеться, що Ці Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

Відповідно до пункту 2 Постанови №870 під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів

України (далі - проект акта) слід дотримуватися таких принципів:

• логічна послідовність. Полягає у логічному зв'язку усіх компонентів проекту акта, чітко виявлених причинно-наслідкових зв'язках між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного
  речення, так і в межах усього акта;
• належна ясність викладу, точність опису. Базується на правильному та професійно грамотному доборі слів і словосполучень (термінів), точності, лаконічності і водночас доступності мови
  актів;
• свобода від суперечностей. Виявляється, зокрема, у тому, що обрані слова (словосполучення) належать до різних сфер мовлення. Неприпустима в актах суперечність смислового плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються, а також використання розмовної лексики, русизмів. Слід уникати вузькогалузевих професіоналізмів;
• лаконічність. Досягається шляхом попереднього обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальної заміни складних речень простими, а також уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості;
• правильність компонування проекту акта. Кожен аспект порушеного питання повинен зайняти певне місце в логічній структурі проекту акта та не збігатися з іншим аспектом.
  Недотримання цієї умови призводить до розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів;
• нормативність мовних засобів офіційно-ділового стилю. Мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам. Слід вживати слова (терміни) у значеннях, закріплених за ними словником.

Згідно з пунктом 24 Постанови №870 метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів  Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

Пункт 27 Порядку №870 передбачає, що змінами, що вносяться до акта Кабінету Міністрів України, може бути передбачено:

• нову редакцію його розділів (підрозділів), пунктів, підпунктів абзаців, речень;
• заміну слів або доповнення словами,  цифрами, реченнями та їх виключення;
• доповнення акта розділами (підрозділами), пунктами, підпунктами;
• доповнення пунктів, підпунктів словами, цифрами, реченнями, абзацами.

У разі внесення змін до пункту, який складається з кількох абзаців, слід обов'язково зазначати його місце у тексті цих змін.

Також підпункти 5 та 6 пункту 36 Постанови №870 визначають, що проект акта про внесення змін до акта Кабінету Міністрів України оформляється таким чином:

5) якщо акт Кабінету Міністрів України доповнюється новим пунктом (підпунктом), загальна нумерація пунктів не змінюється, а пункт (підпункт) нумерується цифрою з надрядковим знаком. Наприклад: Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 506 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 16, ст. 861), доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

«2-1. Дія цього Порядку не поширюється на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійну заміну дорожніх транспортних засобів, що підлягають реєстрації в Державтоінспекції МВС»;

6) визнання такими, що втратили чинність, або виключення абзаців, пунктів, розділів (підрозділів) не потребує зміни нумерації інших абзаців, пунктів, розділів (підрозділів).

Таким чином, у відповідності до положень Порядку №870 внесення змін до Особливостей не призводить до зміни нумерації абзаців, підпунктів, пунктів, розділів цих Особливостей.

Тому, до прикладу, внесення змін до пункту 47 Особливостей Постановою Кабміну від 2 квітня 2024 р. № 382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178», якими було виключено абзац 14 пункту 47 Особливостей не призвело до зміни нумерації, зокрема абзаців пункту 47 Особливостей.

Відповідно нумерувати абзаци Особливостей замовники та учасники закупівель мають в тому самому порядку, що й до внесення змін Постановою Кабміну від 2 квітня 2024 р. № 382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178».

На підтвердження зазначеного пропонуємо ознайомитися із позицією Мінекономіки, яке міністерство виклало у відповіді на запитання.

Питання: Добрий день! Після врахування останніх змін до Особливостей постановою КМУ від 2 квітня 2024 р. № 382 не зовсім зрозуміло дещо, а саме :

Абзац 14 пункту 47 останніми змінами виключили, який тепер за номером абзац про переможця 14 або все ж таки 15 так і залишається «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів»?

Відповідь Мінекономіки: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.

Підпунктом 6 пункту 36 Розділу "Підготовка проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України та визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування" Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870, зазначено, що визнання такими, що втратили чинність, або виключення абзаців, пунктів, розділів (підрозділів) не потребує зміни нумерації інших абзаців, пунктів, розділів (підрозділів).

Отже, враховуючи зміни, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024  № 382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178», зокрема щодо виключення абзацу 14 пункту 47 Особливостей, нумерація абзацу 15 пункту 47 Особливостей залишається незмінною.