Внесення змін договору про закупівлю у зв’язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін

Пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) дозволяє змінити істотну умови договору про закупівлю, зокрема ціну, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін.

Попередні зміни ціни договору про закупівлю на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону ми розглянули раніше в статтях «Внесення змін до договору про закупівлю у зв’язку із зміною курсу іноземної валюти», «Внесення змін до договору про закупівлю у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів», «Внесення змін до договору про закупівлю у зв’язку із зміною біржових котирувань або показників Platts, ARGUS».

Сьогодні ж розглянемо зміну ціни договору про закупівлю, у випадку зміни індексу споживчих цін. У відповідності до даної норми сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю при наявності наступних умов:

• змінено встановлений згідно із законодавством органами державної статистики індекс споживчих цін;
• опубліковано інформацію про індекс споживчих цін уповноваженим органом;
• встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
• укладення додаткової угоди до договору про закупівлю.

Індекс споживчих цін

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індекс споживчих цін – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до Положення про Державну службу статистики України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481 Державна служба статистики України (далі - Держстат) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики.

Отож, Держстат обчислює індекс споживчих цін у відповідності до Методологічних положень державного статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги), які затверджені наказом Держстату від 16.12.2021 № 310 (далі – Методологічні положення).

В Методологічних положеннях зазначено, що явищем, яке досліджується у спостереженні, є зміни в часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Для відстеження змін цін (тарифів) на споживчі товар в межах державного статистичного спостереження формуються такі показники:

1. індекс споживчих цін (у відсотках, з одним десятковим знаком) – показник характеризує зміни в часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним;
2. базовий індекс споживчих цін (у відсотках, з одним десятковим знаком) – субіндекс індексу споживчих цін, що характеризує інфляцію, яка спричинена тиском з боку попиту, та найбільш повно відображає ефекти від зміни реальних монетарних умов. Він показує динаміку цін з мінімізацією короткострокових нерівномірних змін цін, викликаних шоками пропозиції, адміністративним регулюванням;
3. середні споживчі ціни на товари (послуги) (у гривнях, із двома десятковими знаками) – розраховуються на основі фактичних цін продуктів, що сплачує споживач у момент їх придбання.

Об’єктом статистичного спостереження є кінцеві споживчі витрати домашніх господарств на економічній території країни як резидентами, так і нерезидентами.

Для проведення державного статистичного спостереження використовується комбінація статистичних методів, а саме даних спеціального обстеження за методом несуцільного вивчення сукупностей – вибіркового методу та результатів проведення інших статистичних спостережень.

Одиницею статистичного спостереження є ціни на споживчі продукти. Споживчий набір товарів (послуг) -представників, на підставі якого здійснюються спостереження за змінами цін (тарифів) і розраховується індекс споживчих цін, є єдиним для всіх регіонів країни.

Споживчий набір визначається централізовано апаратом Держстату на основі даних щодо споживчих грошових витрат усіх домогосподарств із використанням методу відсікання, що дозволяє відбирати тільки ті товари (послуги), на які припадають суттєві частки витрат домогосподарств.

Споживчий набір переглядається один раз на п’ять років. За умови суттєвих змін на споживчому ринку регіонів та у структурі споживчих грошових витрат домогосподарств терміни перегляду можуть бути скорочені.

Споживчий набір наведений у додатку 4 до цих Методологічних положень, в якому міститься більше трьохсот позицій. Серед яких велика кількість продуктів харчування, електроенергія, будівельні матеріали, бензин, дизельне пальне, шини для легкових автомобілів, проведення технічного обслуговування автомобіля, мобільний зв’язок, інтернет та ще багато інших товарів та послуг.

Чи можна внести зміни до договору про закупівлю у випадку закупівлі товару (послуги), який не входить до споживчого набору товарів (послуг) – представників?

Відповідаючи на дане питання пропонуємо звернутись до практики Державної аудиторської служби України (далі – ДАСУ).

Моніторинг № UA-M-2022-01-28-000033, оголошення № UA-2021-02-23-003388-a

Витяг з висновку за результатами моніторингу: істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.

Індекси споживчих цін обчислюються Держстатом України відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держстату України від 29.08.2016 № 158 (далі – Методологічні положення № 158, втратив чинність з 01.01.2022 на підставі наказу Держстату України від 16.12.2021 № 310). Спостереження за змінами цін (тарифів) і розрахунок індексів споживчих цін здійснюється на підставі споживчого набору товарів (послуг) - представників, який є єдиним для всіх регіонів країни (пункт 1 розділу IV Методологічних положень № 158).

Проте, до споживчого набору товарів (послуг) - представників, який є Додатком № 2 до Методологічних положень № 158, не входить предмет закупівлі, а саме, тромбоцити, апаратний аферез, а відтак зміна індексу споживчих цін в даному випадку не може бути підставою для зміни ціни предмету закупівлі.

Крім того, в договорі про закупівлі відсутній порядок зміни цін у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. Отже, моніторингом встановлено, що замовником не підтверджено настання обставин, передбачених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону та безпідставно укладено додаткову угоду від 19.01.2022 № 3.

Моніторинг № UA-M-2022-01-28-000035, оголошення № UA-2021-02-23-002486-c

Витяг з висновку за результатами моніторингу: істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики.

Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. Індекси споживчих цін обчислюються Держстатом України відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держстату України від 29.08.2016 № 158 (далі – Методологічні положення № 158, втратив чинність з 01.01.2022 на підставі наказу Держстату України від 16.12.2021 № 310). Спостереження за змінами цін (тарифів) і розрахунок індексів споживчих цін здійснюється на підставі споживчого набору товарів (послуг) - представників, який є єдиним для всіх регіонів країни (пункт 1 розділу IV Методологічних положень № 158). Проте, до споживчого набору товарів (послуг) - представників, який є Додатком № 2 до Методологічних положень № 158, не входить предмет закупівлі, а саме, компоненти крові, а відтак зміна індексу споживчих цін в даному випадку не може бути підставою для зміни ціни предмету закупівлі.

Крім того, в договорі про закупівлю відсутній порядок зміни цін у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. Отже, моніторингом встановлено, що замовником не підтверджено настання обставин, передбачених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону та безпідставно укладено додаткову угоду від 19.01.2022 № 3.

Коментар: ДАСУ відсутність товарув споживчому наборі товарів (послуг) – представників при внесенні змін до договору про закупівлю на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону вважає неправомірним. Тому тут можна зробити висновок, що у випадку відсутності товару (послуги) в споживчому наборі товарів (послуг) – представників підстави внесення змін до договору про закупівлю відсутні. Отож, замовникам перед складанням проєкту договору про закупівлю та безпосередньо перед внесенням змін до договору про закупівлю обов’язково потрібно впевнитись у присутності такого товару (послуги) у споживчому наборі товарів (послуг) – представників.

Порядок внесення змін до договору про закупівлю

Необхідною умовою внесення змін до договору про закупівлю у зв’язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін є встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Тобто у випадку не зазначення в договорі про закупівлі порядку зміни ціни внесення таких змін є неправомірним і суперечить Закону. Про що зазначало ДАСУ у вище розглянутих моніторингах.

Тому сторони повинні зазначити в договорі про закупівлю порядок зміни ціни за пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону на підставі статті 188 Господарського кодексу України. Окрім цього, сторонам в договорі про закупівлю варто зазначити формулу, за якою буде розраховуватись ціна після коригування. Наприклад, зазначити наступну формулу:

ціна договору після внесених змін = ціна договору на момент укладення договору * індекс споживчих цін.

Де шукати інформацію про індекс споживчих цін?

В Методологічних положеннях зазначено, що з метою забезпечення вільного та одночасного доступу користувачів узагальнена статистична інформація за результатами державного статистичного спостереження оприлюднюється на офіційному вебсайті Держстату та вебсайтах його територіальних органів у відповідних статистичних продуктах (статистична інформація, статистичні публікації, експрес-випуски тощо). Інформація, що оприлюднюється на вебсайтах ТОД, узгоджена з інформацією, що оприлюднює Держстат.

Окрім цього, щомісячно видається повідомлення для преси, в якому містяться дані про індекс споживчих цін. Дані про індекси споживчих цін наводяться щомісячно (українською мовою) в експрес-випуску «Індекси цін», доповіді «Про соціально-економічне становище України», а також в «Урядовому кур’єрі».

Тому сторони договору про закупівлю можуть брати інформацію із вище наведених джерел.

Якими статистичними даними по зміні індексів споживчих цін (загальноукраїнських чи регіональних) керуватись?

Законодавство не містить певних вимог до виду статистичних даних (загальноукраїнських чи регіональних), якими повинні керуватись сторони. Тому замовнику варто даний вид статистичних даних передбачити в договорі про закупівлю. При цьому, у випадку не зазначення такого сторони можуть використовувати або загальноукраїнський, або ж регіональний. Як, наприклад, зазначив суд в наступному рішенні.

Рішення Черкаського господарського суду по справі № 925/683/18 від 27.09.2018

Витяг з рішення суду: прокурор вважає, що таким встановленим порядком має бути умова про те, якими статистичними даними по зміні індексів споживчих цін (загальноукраїнські чи регіональні) та за який період повинні керуватися сторони при внесенні змін до договору в частині ціни. Також до умов порядку має бути внесений відсоток, на який може бути збільшена ціна товару в залежності від зміни індексу споживчих цін, гранична межа збільшення такої ціни (а. с. 165 том 1).

Суд вважає такі доводи не обґрунтованими положеннями чинного законодавства і при цьому виходить з наступного.

У відповідності до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У розділі 11 договору поставки товару № 140 від 30.05.2017 передбачено, що всі зміни та доповнення до договору оформляються додатковими угодами до договору.

Додаткові угоди мають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

При цьому підставами зміни договору в т. ч. є зміни ціни товару у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін.

На думку суду, сторони договору поставки товару № 140 жорстко не прив’язувалися до можливості використання даних саме конкретного регіонального органу статистики по індексу споживчих цін, оскільки тендерна документація не містила для ТОВ «К» обов’язкової умови закупівлі товарів у конкретному регіоні, для якого такі відомості мали б істотне значення.

Отже, за умовами пункту 11.3. договору № 140 його сторони погодили можливість зміни ціни товару у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. Таким органом може бути як регіональний орган статистики, так і Держстат України, за згодою сторін договору.

При якому відсотку індексу споживчих цін вносити зміни до договору про закупівлю?

Ні Закон, ні Методологічні положення не дає відповіді на це питання. Тому можна зробити висновок, що замовник в проєкті договору про закупівлю може встановити будь-який відсоток коливання індексу споживчих цін, і при коливанні індексу споживчих цін на такий відсоток вносити зміни до договору про закупівлю.

Однак сторонам договору про закупівлю не варто зловживати даною можливістю, оскільки Верховний суд доволі критично ставиться до зміни ціни договору про закупівлю. Як, наприклад, було в наступній Постанові Верховного суду.

Постанова Касаційного господарського суду Верховного суду України по справі № 927/491/19 від 18.06.2021

Витяг з постанови суду: … будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору…

… Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Підсумки

1. Індекс споживчих цін – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
2. Внести зміни до договору про закупівлю у зв’язку із зміною індексом споживчих цін сторони можуть виключно у разі наявності товару (послуги) у споживчому наборі товарів (послуг), що підтверджується практикою моніторингу.
3. Закон не містить мінімального чи максимального розміру відсотку коливання індексу споживчих при якому замовники можуть вносити зміни до договору про закупівлю, тому сторони можуть передбачити відсоток коливання індексу споживчих цін на власний розсуд.