Кожен предмет закупівлі має відповідну економічну характеристику, яку замовники враховують при визначенні напрямку для здійснення бюджетних видатків. Видатки державного та місцевих бюджетів класифікуються за кодами економічної класифікації видатків (далі – КЕКВ), та на етапі планування на наступний бюджетний період визначаються, у проєктах кошторисів установи ґрунтуючись на відповідних розрахунках за кожним КЕКВ.

Класифікація окремих предметів закупівлі за КЕКВ має певну специфіку, наприклад, визначення КЕКВ для закупівлі робіт, адже під час їх виконання виникає потреба у закупівлі супутніх робіт (послуг). Тож розглянемо як правильно:

  • визначити КЕКВ під час закупівлі робіт та пов’язаних з їх виконанням робіт або послуг;
  • оформити підтвердні документів для проведення платежів за такими роботами.

Яку роль виконує бюджетна класифікація видатків?

Класифікації видатків затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», відповідно до якого усі видатки поділяються на поточні (або споживання) (КЕКВ 2000) та капітальні (або розвитку) (КЕКВ 3000). Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затверджена наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 (далі – Інструкція № 333).

Загалом економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків замовників (бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів) за економічними характеристиками операцій, які здійснюються при їх проведенні відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.