Відповідно до пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2-5, 7-9 статті 41 Закону та цих особливостей.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 193 ГКУ суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Водночас при виконанні господарських договорів сторони договору не завжди виконують зобов’язання, які визначені умовами договору про закупівлю. Тому сьогодні розглянемо судову практику щодо виконання договорів на закупівлю вугілля.
Рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/132/23 від 29.05.2023
Обставини справи: замовникАкціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Є» про стягнення 599 889,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про закупівлю № УЗ/ЦЛ-21193/Ю від 05.08.2021.
Пунктом 1.1 Договору визначено, що у порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується у 2021 році поставити виробничим підрозділам Замовника предмет закупівлі: код ДК 021:2015 - 09110000-3 Тверде паливо (вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) в найменуванні, кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації (Додаток №1) до цього договору, яка є його невід`ємною частиною. Замовник та кінцевий отримувач товару приймають товар та оформлюють відповідні документи, а Замовник зобов`язується здійснити оплату в строк та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до пункту 3.1 Договору Постачальник здійснює поставку товару партіями на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита», ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) в пункти призначення за адресами та у кількості, які зазначені у Рознарядці. Строк поставки товару - 30 календарних днів з дати отримання Постачальником відповідної Рознарядки.
Пунктом 3.2 Договору Сторони узгодили, що поставка Товару проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової Рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Товару.
За змістом пункту 6.1.2 Договору, замовник зобов`язаний приймати поставлений Товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару та видаткової накладної.
Пунктом 7.2 Договору Сторони встановили, що у разі порушення строку поставки товару, визначеного умовами Договору, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строку поставки товару понад 30-ть календарних днів, Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни Договору.
Строк дії Договору - до 19.09.2021, а в частині оплати та гарантійного зобов`язання, до повного виконання їх сторонами.
Згідно з Рознарядкою, ТОВ «Є» мав поставити вугілля кінцевому отримувачу товару в строки, визначені у пункті 3.1 Договору.
Проте, товар вказаним кінцевим одержувачам було поставлено з простроченням строку поставки, що підтверджується видатковими накладними (копії накладних та актів наявні в матеріалах справи).
Товар в ПКВЧ-8 у кількості 130 т в м. Полтава та 200 т у м. Кременчук на час звернення з позовом залишився непоставленим.
У зв`язку із невиконанням умов Договору, вважаючи порушеним своє право, АТ «Українська залізниця» нарахувало Постачальнику штрафні санкції та звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «Є» пені у сумі 252 316,80 грн. та штрафу у сумі 347 527,78 грн.
Позиція суду: відповідно до частини 1 статті 193 ГКУ суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
А отже, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відносини, що виникли між сторонами на підставі договору є господарськими зобов`язаннями, а тому згідно положень статей 4, 173-175 і частини 1 статті 193 ГКУ, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.
Положенням частини 1 статті 509 ЦКУ встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526, частини 1 статті 530 ЦКУ, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з вимогами статті 599 ЦКУ зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦКУ встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частини 1 статті 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 7.2 Договору Сторони встановили, що у разі порушення строку поставки товару, визначеного умовами Договору, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строку поставки товару понад 30-ть календарних днів, Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни Договору.
Детальний розрахунок штрафу міститься у поясненнях позивача, які надійшли до суду, у відповідності до якого, сума штрафу складає 347 527,78 грн, яку позивачем розраховано наступним чином - 4 964 682,58 (загальна ціна договору відповідно пункту 4.2) х 7%= 347 527,78 грн. Штраф у розмірі 7% від ціни Договору позивач нараховує, як на товар поставлений з пропуском строку так і на непоставлений товар.
Всього заявлено позивачем до сплати штрафних санкцій (пені на штрафу) по Договору про закупівлю № УЗ/ЦЛ-21193/Ю у розмірі 599 889,58 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 527 499,08 грн. з яких: пеня на загальну суму 179 971,30 грн (63 121 66 грн. - пеня за товар поставлений з пропуском строку + 116 849,64 грн - пеня за непоставлений товар) та штраф (нарахований за поставлений товар з пропуском строку та за непоставлений товар) в заявленому розмірі в сумі 347 527,78 грн.
Постанова Східного апеляційного господарського суду по справі № 913/71/21 від 22.09.2021
Обставини справи: 01.12.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі – замовник, позивач ) та ТОВ «УКРКАРБО» (надалі – постачальник, відповідач) було укладено договір поставки товару № ОД-Т-20/658-НЮ (надалі - договір).
Цей договір укладений за результатами процедури закупівлі в електронній системі закупівель ProZorro за унікальним номером UA-2020-10-02-007477-а, № 7490307 (пункт 1 договору).
У відповідності до пункту 1.2. договору постачальник зобов`язується поставити замовнику у власність товар, найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначається згідно Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 6.6. договору прийом товару за якістю, який поставлено в залізничному піввагону, здійснюється комісією замовника відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966, ДСТУ 7493:2013 «Правила приемки по качеству» та «Правил перевезень вантажів, які змерзаються», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.
В пункті 6.8. сторони визначили, що замовник при отриманні товару на станції передачі товару (зазначеного у пункті 4.8. цього договору) проводить лабораторні дослідження на відповідність показників зольності (Аd), загальної вологи (Wrt) товару вказаним в посвідченні або сертифікаті якості. При невідповідності показників якості, товар не розвантажується.
За результатами лабораторних досліджень було виявлено невідповідність вугілля, що надійшло на станцію Знам`янка 08.12.2020 за накладними № 52011574 та № 52032547 та 10.12.2020 за накладною № 52057569 нормам встановленим ДСТУ 7146:2010.
Так, згідно довідок результатів аналізів твердого палива, які містяться в матеріалах справи, вугілля марки ДГ (13-100) не відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 по завищеній зольності.
З огляду на вказані обставини, згідно пункту 6.8. договору позивачем був викликаний представник постачальника для проведення спільного приймання товару та складання Актів про фактичну якість і комплектність продукції.
Загальна кількість поставленого відповідачем вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) неналежної якості становило 670,12 тон.
Неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару від 01.12.2020 № ОД/Т-20-658-НЮ стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом.
Так, з огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині поставки товару у визначений договором строк позивачем, відповідно до пункту 8.8. Договору, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 0,1% за період з 19.12.2020 по 29.01.2021 в сумі 67 407,48 грн та штраф у розмірі 7% в сумі 112 345,62 грн. Крім того, за постачання товару неналежної якості позивачем нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 320 987,48 грн відповідно до пункту 8.7. договору.
В пункті 6.8. сторони передбачили, що в разі незгоди постачальника з результатами лабораторного дослідження замовника, постачальником проводиться незалежна експертиза товару за рахунок постачальника.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач скористався своїм правом щодо проведення незалежної експертизи якості товару та на його замовлення незалежною експертною установою - ТОВ «Сучасна сертифікація та інспекція «ССІ» була проведена експертиза наданих відповідачем зразків товару.
Згідно протоколів випробувань від 14.01.2021 та від 18.01.2021, як були проведені ТОВ «Сучасна сертифікація та інспекція «ССІ» у період з 13.01.2021 по 14.01.2021 та з 16.01.2021 по 18.01.2021, експертною установою було встановлено, що зольність (Аd) досліджених зразків складала 13,9% та 13,3% відповідно, а загальна волога (Wгt) складала 13,2% та 12,4%.
Посилаючись на вказані висновки експертів, відповідач стверджував, що якість поставленого позивачу вугілля відповідає вимогам викладеним у пункті 2.1. договору та державному стандарту ДСТУ 3472-2015, отже вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) поставлене позивачу в вагонах № 60686920, 65944019, 60968062, 66932088, 65487639, 67674564, 66932989, 65298416, 60789880, 65285272, 60432812, 60663663 за якістю відповідало показникам передбаченим ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам`яне та антрацит для побутових потреб», а відтак було безпідставно визнано позивачем неякісним за відсутності об`єктивних підстав.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було поставлено вугілля у дванадцяти вагонах № 60686920, 65944019, 60968062, 66932088, 65487639, 67674564, 66932989, 65298416, 60789880, 65285272, 60432812, 60663663. При цьому, відповідачем суду надано два протоколи випробувань від 14.01.2021 та від 18.01.2021, в яких зокрема, зазначено, що результати випробувань стосуються тільки проб отриманих від замовника.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача відповідають пункту 6.9 договору, за яким, у випадку поставки товару, що не відповідає вимогам пункту 2.1. цього договору або неприбуття представника за викликом, на вимогу замовника, постачальник повертає цей товар на станцію відвантаження товару за власний рахунок.
Суд першої інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи листи відповідача від 05.01.2021 №05/01, від 03.02.2021 №03/02-1 встановив, що відповідач просив у позивача дозволу на вивезення вугілля, за його рахунок, що за висновком місцевого господарського суду, свідчить про згоду відповідача по факту поставки товару неналежної якості. Станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) належної якості загальною масою 670,12 тон позивачу не поставлено.
У зв`язку із викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 67 407,48 грн пені, 112 345,62 грн штрафу за невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, що визначені договором, а також 320 987,48 грн штрафу за поставлений товар неналежної якості є обґрунтованими.
ТОВ «У» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2021 у справі № 913/71/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позиція позивача: позивач зазначає, що на виконання його заявки від 01.12.2020 відповідачем було направлено на адресу позивача 873,68 т вугілля. За результатами лабораторних досліджень локомотивного депо Помічна від 24.12.2020, виявлено невідповідність вугілля, що надійшло на станцію Знам`янка 08.12.2020 за накладною № 52011574, 08.12.2020 за накладною №520032547, 10.12.2020 за накладною №52057569 нормам, встановленим ДСТУ 7146:2010.
Як вказує позивач, відповідно до актів про фактичну якість і комплектність продукції, вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) загальною масою 670,12 т було повернуто постачальнику для здійснення заміни у 20-денний термін відповідно до пунктів 6.9, 6.10 договору з причини невідповідності нормам, встановленим ДСТУ 7146:2010.
Позивач зазначає, що станом на 29.01.2021 вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) належної якості загальною масою 670,12 т йому не поставлено.
У зв`язку із викладеним, позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 67 407,48 грн, у зв`язку з невиконанням постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, що визначені договором, штраф, внаслідок прострочення поставки понад тридцять днів в сумі 112 345,62, штраф за поставку вугілля неналежної якості в сумі 320 987,48 грн, всього на суму 500 740,58 грн.
Позиція апелянта: апелянт зазначає, що незалежною лабораторією, яка не входить до складу ТОВ «У», не є його підрозділом або пов`язаною особою, станом на 12.12.2020, тобто, на дату прийняття вантажу до перевезення органом транспорту, за результатами аналізів зразків товару, відібраних відповідно до ДСТУ 4096-2002 з завантажених залізничних вагонів №№60686920, 65944019, 60968062, 66932088, 65487639, 67674564, 66932898, 65298416, 60789880, 65285272, 60432812, 60663663 на залізничній станції відправлення Кремінне Донецької залізниці встановлено, що показники вологи та зольності складають 12.0 та 13.7 відповідно, що відповідає вимогам, погодженим сторонами у пункті 2.1. договору.
Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, що відповідачем станом на 29.01.2020 не було поставлено позивачу вугілля, оскільки, як зазначає апелянт, 08.12.2020, 10.12.2020 та 11.12.2020 позивач не тільки прийняв товар, а й розподілив його серед своїх підрозділів.
Також апелянт зазначає, що акти про фактичну якість і комплектність продукції були складені та підписані комісією позивача в середньому зі спливом більше ніж 10 діб з дати видачі вугілля, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що на момент складання актів про фактичну якість і комплектність продукції в вагонах знаходилось те саме вугілля, що було поставлено ТОВ «У».
Позиція суду: з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було поставлено вугілля у дванадцяти вагонах № 60686920, 65944019, 60968062, 66932088, 65487639, 67674564, 66932989, 65298416, 60789880, 65285272, 60432812, 60663663.
При цьому, суду першої інстанції надано два протоколи випробувань від 14.01.2021 та від 18.01.2021, в яких зокрема, зазначено, що результати випробувань стосуються тільки проб, отриманих від замовника.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, зі змісту наданих протоколів вимірювань не можливо встановити звідки взагалі відповідачем брались проби, зокрема з яких вагонів та за якими накладними.
Разом з тим, у відповіді на відзив та наданих суду запереченнях позивач посилається на те, що на його електронну адресу відповідачем були надіслані результати лабораторних досліджень, після чого вугілля, яке надійшло за накладною №52057569 у вагонах №60789880, №65282272 було прийнято позивачем, у зв`язку з чим було підписано Акт прийому-передачі товару.
Зазначене підтверджується копією Акту прийому-передачі товару від 22.01.2021, яка міститься в матеріалах справи.
Підписанням цього Акта постачальник та покупець підтверджують факт поставки товару у кількості 133, 56 тон на загальну суму 319 876,20 грн відповідно до умов договору від 01.12.2020 № ОД/Т-20-658-НЮ.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані суду протоколи випробувань ТОВ «Сучасна сертифікація та інспекція «ССІ» є вірогідними доказами того, що за результатами незалежної експертизи вугілля кам`яне марки ДГ (13-100), яке було поставлено позивачу у вагонах № 60789880, № 65282272 за накладною № 52057569, за якістю відповідає вимогам пункту 2.1. договору та ДСТУ 7146:2010.
Доказів того, що відповідач скористався своїм правом щодо проведення незалежної експертизи якості товару, який надійшов по накладній № 52057569 у вагонах № 60432812, 60663663; по накладній № 52032547 у вагонах № 65487639, 67674564, 66932989, 65298416; по накладній № 520011574 у вагонах № 60686920, 65944019, 60968062, 66932088 матеріали справи не містять.
Отже, обґрунтованими є доводи позивача, що за відсутності оспорення зі сторони відповідача факту поставки товару загальною масою 670,12 т неналежної якості, позивач мав виправдані очікування щодоьзаміни неякісного товару на якісний впродовж 20-денного терміну відповідно до умов договору.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою вугілля кам`яне належної якості загальною масою 670,12 т позивачу не поставлено. При цьому, відповідач зазначає, що позивач прийняв товар за договором. Зазначений висновок відповідач здійснив на підставі графи 53 накладних «підтвердження одержання вантажу», у яких зазначена дата видачі вантажу отримувачу.
Однак, слід зазначити, що відповідач помилково ототожнює поняття прийняття вантажу вантажоодержувачем та прийняття товару за якістю відповідно до умов договору поставки.
Відповідачем залишено поза увагою умови пункту 4.11 договору, в якому визначено, що днем отримання товару вважається дата підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі партії товару та видаткової накладної. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на дату звернення позивача до суду з позовною заявою вугілля кам`яне належної якості загальною масою 670,12 т позивачу не поставлено.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦКУ, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 29.01.2021 вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) загальною масою 670,12 т, яке було повернуто відповідачу, не замінено на товар належної якості, а отже є непоставленим.
Згідно зі статтею 611 ЦКУ, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГКУ передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором
Згідно з пунктом 1 статті 230 ГКУ, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У пункті 8.8. договору сторони визначили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, що визначені цим договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотків) від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% (семи відсотків) від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Умови та строки поставки сторони визначили в пункті 4.3. договору, за умовами якого товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) у кількості, визначеній у рознарядці (заявці), упродовж 15-ти (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту отримання такої рознарядки (заявки) будь-яким способом, тобто: факсом, електронною поштою, листом за адресою.
У зв`язку з невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у визначений договором строк, відповідно до пункту 8.8. договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 0,1% за період з 19.12.2020 по 29.01.2021 в сумі 67 407,48 грн та штрафу у розмірі 7% в сумі 112 345,62 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів встановила, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 0, 1% в сумі 67 407,48 грн та штрафу у розмірі 7% в сумі 112 345,62 грн.
Крім того, на підставі пункту 8.7. договору позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 20% за постачання товару неналежної якості в сумі 320 987,48 грн.
У пункті 8.7. договору сторони визначили, що за постачання товару неналежної якості, постачальник виплачує замовнику штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості товару неналежної якості, у тому числі і у випадку заміни товару.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) загальною масою 670, 12 тон поставлено позивачу неналежної якості, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно нараховано штраф в сумі 320 987,48грн на підставі пункту 8.7. договору, тому вказана позовна вимога також вірно задоволена судом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції вирішено спір у цій справі між сторонами та прийнято відповідне рішення, з урахуванням позовних вимог, за встановлених судом першої інстанції обставин та на підставі поданих до місцевого господарського суду доказів.
Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.
Апеляційна скарга ТОВ «У» на рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2021 у справі №913/71/21 не підлягає задоволення.
Коментар: стаття 629 ЦКУвизначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Стаття 612 ЦКУ визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас задля належного виконання сторонами умов договору, і зокрема договору про закупівлю, є визначення в умовах договору порядку його виконання, а також господарських санкцій, які визначені статтею 217 ГКУ, та яка визначає господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання.
Дана стаття господарськими санкціями визначає заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та / або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій:
- відшкодування збитків;
- штрафні санкції;
- оперативно-господарські санкції.
В свою чергу, найбільш ефективними та такими, яких найчастіше застосовують є штрафні санкції, видами яких є неустойка, штраф, пеня.
У вище розглянутих судових рішеннях замовники позивались до господарських судів задля стягнення з постачальників штрафних санкцій, у зв’язку з неналежним виконанням останніми своїх зобов’язань щодо вчасного, у відповідності до умов договору про закупівлю, постачання вугілля, а також постачання вугілля неналежної якості.
Суди в обох рішенням задовольнили позиви замовників, оскільки постачальники не виконали умов договору щодо поставки вугілля.
Окрім цього, Східний апеляційний господарський суд наголосив на тому, що слід розрізняти поняття прийняття вантажу вантажоодержувачем та прийняття товару за якістю відповідно до умов договору поставки, адже прийняти товар за якістю замовник може лише після лабораторних досліджень, що і було здійснено замовником в судовій справі, яка розглядалась Східним апеляційним господарським судом.
Отож, з огляду на вище наведені законодавчі норми та судову практику, варто визначити, що визначальною умовою належного виконання умов договору, зокрема щодо постачання постачальником вугілля у відповідності до строків, які визначені в договорі та вугілля, показники якого відповідають вимогам ДСТУ 7146:2010 є визначення в договорі про закупівлю порядку виконання сторонами умов договору та передбачення господарських санкцій, які визначені статтею 217 ГКУ.