Відповіді на основні питання, з якими стикаються заклади освіти при виконанні вимог Наказу № 731 від 22.05.2024 року: щодо обладнання кабінетів «Захисту України» 

Частина із закупівельників, які входять в перелік закладів освіти, відносно нещодавно стикнулись із новою проблематикою. І такого роду ажіотаж пояснюється формуванням вимог Особливостей використання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) для забезпечення викладання навчального предмета «Захист України», затверджених наказом Міністерства освіти та науки України №731 від 22.05.24р. (далі – Наказ №731). Тож у даному матеріалі пропонуємо розглянути відповіді на основні питання, з якими стикаються замовники при виконанні вимог Наказу №731. 

Питання 1: Що передбачають вимоги Наказу №731? 

Згідно пункту 3 Наказу №731, територіальні громади, органи управління освітою облдержадміністрацій та районних в місті Києві державних адміністрацій надають обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) заявки щодо створення осередків у закладах освіти, які перебувають у сфері їхнього управління. 

Пункт 8 Наказу №731 зазначає, що осередок повинен відповідати таким критеріям: 

… 

• повинен бути обладнаним для забезпечення освітнього процесу здобувачів освіти відповідно до модельної навчальної програми «Захист України» не пізніше ніж 01 жовтня 2024 року. 

Отже у відповідності до вимог Наказу №731, освітні заклади, яких визначено осередками та яким виділено субвенцію, до 01 жовтня поточного року повинні здійснити закупівлю необхідного переліку товарів з метою обладнання кабінету для забезпечення освітнього процесу за навчальною програмою «Захист України». 

Питання 2: Який саме перелік товарів необхідно закупити замовнику для виконання вимог Наказу №731? 

Пункт 13 Наказу №731 повідомляє, що перелік засобів навчання та обладнання для забезпечення викладання навчального предмета «Захист України» закладами освіти визначено Типовим переліком засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів предмета «Захист України» закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 13 грудня 2021 року № 1357, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2021 року за № 1686/37308 (далі – Типовий перелік). 

Питання 3: Чи має змогу замовник оголосити одну закупівлю відразу на всі позиції, зазначені у Типовому переліку? 

Згідно пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку № 708 від 15.04.2020 р., предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. 

Звернувши увагу на Типовий перелік товарів, що необхідно закупити замовникам у відповідності до Наказу №731, можна відмітити, що він містить велику кількість надзвичайно різних категорій предметів закупівлі, в тому числі й: 

№ п/п	Назва предмета закупівлі	Загальний код ДК за ЄЗС*	Детальний код ДК за ЄЗС*
1.	Стільці та столи для учнів та учителів	39160000-1 - Шкільні меблі	39160000-1 - Шкільні меблі
2.	Дозиметр	38340000-0 - Прилади для вимірювання величин	38341200-9 – Дозиметри
3.	Компас	38110000-9 - Навігаційні прилади	38111100-7 – Компаси
4.	Аптечка індивідуальна багатоцільова «Швидка допомога»	33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні	33196000-0 - Аптечки першої медичної допомоги
5.	Бинт марлевий медичний нестерильний	33140000-3 - Медичні матеріали	33141113-4 – Бинти

*підбір даних кодів є примірним. У будь-якому разі прийняття рішення щодо визначення коду ДК 021:2015 за ЄЗС до предмета закупівлі залишається на розсуд замовника 

Відповідно якщо оголосити закупівлю через електронну систему одночасно на декілька різних категорій товарів, замовник таким чином порушить вищезазначені вимоги порядку визначення предмета закупівлі. У певних випадках даного роду правопорушення також може призвести до визнання договору про закупівлю нікчемним (згідно вимог підпункту 5 пункту 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості)) та/або до адміністративного правопорушення, визначеного у частині першій статті 164-14 КУпАП – порушення порядку визначення предмета закупівлі. 

Також коли мова йде про оголошення запиту пропозицій постачальників, то при обранні різних категорій товарів система певних електронних майданчиків не дозволяє замовнику оголосити єдину закупівлю. Причому функціонал майданчика може залишати відповідні «підказки» щодо даних аспектів, наприклад відділення несумісних предметів закупівлі блакитними лініями: 

Питання 4: Який вид закупівлі доступний вищезазначеним замовникам для задоволення вимог, відображених у Наказі №731? 

В даному випадку доцільно звернути увагу на пункт 15 Наказу №731: закупівля товарів, передбачених цими Особливостями, здійснюється в установленому законодавством порядку. Закупівля товару, передбаченого цими Особливостями, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу в установленому законодавством порядку, у разі, якщо такий товар наявний в електронному каталозі. У випадку, коли закупівля товару, передбаченого пунктом 4 Порядку та умов, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу не відбулася, замовник здійснює закупівлю в установленому законодавством порядку. 

Пропонуємо розглянути вищезазначену норму більш детально для чіткого розуміння прав та можливостей замовника: 

• «закупівля товарів, передбачених цими Особливостями, здійснюється в установленому законодавством порядку» – дана вимога вказує на те, що під час здійснення закупівлі передбачених Наказом №731 товарів, в будь-якому випадку замовник зобов’язаний підпорядковуватися вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей. І це доволі вірна позиція, враховуючи, що і Закон, і Особливості мають вищу юридичну силу, ніж накази МОН. У той же час не варто забувати, що підпорядкування наказам МОН є прямим обов’язком будь-яких освітніх закладів, тож такими нормативно-правовими актами теж не варто нехтувати; 
• «закупівля товарів, …, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу в установленому законодавством порядку» – відповідно якщо мова йде про предмет закупівлі, очікувана вартість якого перевищує 100 тис.грн., замовник змушений здійснювати його закупівлю виключно шляхом оголошення запиту пропозицій постачальників. Проте тут міститься й інша сторона вимоги: якщо очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує 100 тис.грн., то замовник зобов’язаний скористатись вимогами пункту 11 Особливостей та обрати доступний в даному пункті вид закупівлі – пряма закупівля або ж закупівля, шляхом використання електронного каталогу; 
• «у разі, якщо такий товар наявний в електронному каталозі» – якщо конкретний предмет закупівлі відсутній в електронному каталозі, вимоги Наказу №731 дозволяють замовнику здійснювати закупівлю не лише через електронний каталог, але й шляхом оголошення процедури відкритих торгів, керуючись вимогами пункту 10 Особливостей. Більш детально даний аспект розглянемо у одному із наступних розділів цієї статті; 
• «у випадку, коли закупівля товару, передбаченого пунктом 4 Порядку та умов, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу не відбулася, замовник здійснює закупівлю в установленому законодавством порядку» – в даному випадку у замовника є можливість обрати вид «повторної» закупівлі, керуючись вимогами пункту 10 Особливостей: запит пропозицій постачальників або процедура відкритих торгів (з особливостями чи з публікацією англійською мовою). 

Питання 5: Чи може замовник здійснити закупівлю товарів із визначеного переліку, шляхом укладення прямого договору? 

Відповідь: і так, і ні. Вищезазначена вимога пункту 15 Наказу №731 зобов’язує замовника здійснювати закупівлю товарів, очікувана вартість яких не перевищує 100 тис.грн., керуючись встановленими законодавством нормами. Відповідно до вимог Особливостей, у такому разі замовник керується умовами пункту 11 Особливостей та має можливість обрати між прямою закупівлею та запитом пропозицій постачальників. 

Отож, замовник має право здійснити пряму закупівлю, але виключно коли мова йде про перелік предметів закупівлі, вартість яких не перевищує межі у 100 тис. грн., керуючись при цьому вимогами пункту 11 Особливостей. 

У випадках, коли вартість предмета закупівлі становить або перевищує 100 тис. грн., замовник не має можливості укладати пряму угоду, так як це суперечить не лише нормам Особливостей, але й вимогам пункту 15 Наказу №731. 

Питання 6: У яких випадках замовник має можливість здійснити закупівлю товарів через процедуру відкритих торгів? 

Аналізуючи той же пункт 15 Наказу №731, замовник має можливість застосувати процедуру відкриті торги, якщо вартість предмета закупівлі становить або перевищує 100 тис.грн. та виключно у двох випадках: 

• після відміни запиту пропозицій постачальників; 
• якщо необхідний предмет закупівлі відсутній в електронному каталозі. 

Проте у кожному з цих випадків є свої ризики. У першому – це безпосередньо часові втрати для замовника. Так як у Наказі №731 чітко вказаний кінцевий строк виконання даних вимог – до 01 жовтня 2024 року – то після відміни запиту пропозицій постачальників, шанси щодо вчасного завершення процедури відкритих торгів доволі невеликі. 

Щодо другого випадку, окрім часових затрат, замовнику варто подбати, щоб обраного предмета закупівлі і справді не було в електронному каталозі. Для прикладу, якщо обраний замовником товар відсутній, проте у Prozorro Market наявні позиції, що є аналогічними такому предмету, то навряд чи це можна вважати «відсутнім товаром». А тому замовнику доцільно переконатися, що він ніяким чином не має змоги оголосити запит пропозицій постачальників, і лише після цього обрати такий вид закупівлі, як відкриті торги.  

Також нагадуємо, що за бажанням замовник може звернутись до електронного майданчика із запитом щодо додання необхідного товару до електронного каталогу. 

Питання 7: Проблематика визначення очікуваної вартості та поділу номенклатурних позицій на відповідну кількість окремих закупівель 

Як і перед будь-якою іншою закупівлею, в даному випадку замовнику доцільно розпочати процес закупівлі із визначення очікуваної вартості необхідного товару. Найбільш доцільно зробити це, використовуючи Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджену наказом Мінекономрозвитку № 275 від 18.02.2020 р. 

Відповідно дана норма передбачає три можливих методи обрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. Рекомендуємо скористатися найбільш надійним та поширеним серед них, а саме «методом порівняння ринкових цін». Даний метод включає в себе аналіз загальнодоступної інформації (на офіційних сайтах виробників, у відповідних відкритих джерелах, спеціалізованих інформаційно-аналітичних виданнях, аналогічних закупівлях на платформі Prozorro, тощо) та дослідження ринку, шляхом направлення запиту цінових пропозицій. 

Відповідно замовнику варто зробити вибірку із отриманої інформації та визначити середньоринкову ціну, яка буде базою для формування очікуваної вартості предмета закупівлі. Отримавши очікувану вартість кожної із номенклатурних позицій, замовнику варто подбати про групування необхідних товарів за відповідними кодами ДК 021:2015 за ЄЗС (наприклад, відповідний перелік виробів медичного призначення можна розподілити між кодами ДК 021:2015 «33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні» та «33140000-3 - Медичні матеріали» за Єдиним закупівельним словником, тощо). Саме це групування й дозволить замовнику визначити конкретну кількість та види закупівель, необхідних для придбання усіх товарів, зазначених у Типовому переліку. 

Останнім кроком замовника на даному етапі буде формування очікуваної вартості предмета кожної закупівлі окремо. Для цього замовнику достатньо підсумувати визначені очікувані вартості відповідних номенклатурних позицій за кожною із сформованих груп товарів. Відповідно результатом таких дій буде сформована очікувана вартість предмета закупівлі для кожної із потенційних закупівель замовника.