Укладення договору про закупівлю у зв’язку із виконанням заходів із мобілізації та цивільного захисту згідно Особливостей

Сьогодні продовжуємо розглядати підстави для укладення прямого договору про закупівлю згідно пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) у випадку, якщо вартість товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, а саме: публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту.

Дана норма передбачає проведення двох видів заходів – мобілізації та цивільного захисту. Тому далі розглянемо обидва види таких заходів.

Проведення заходів із мобілізації

Правові основи мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон) та Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022.

Закон мобілізацію визначає як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 4 Закону визначено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

В Указі Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 визначено заходи, які проводяться в ході мобілізації.

Так, в зазначеному Указі зазначено, що призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

Службі безпеки України здійснити заходи контррозвідувального забезпечення під час виконання заходів загальної мобілізації.

Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1. своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
2. здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;
3. виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Головам обласних державних адміністрацій забезпечити створення та роботу обласних, районних та міських медичних комісій.

З огляду на викладене, замовники, на яких покладено виконання заходів із виконання мобілізаційних завдань, зокрема місцеві органи виконавчої влади, обласні державні адміністрації та підприємства, установи та організації усіх форм власності, які виконують мобілізаційні завдання, можуть придбавати товари, роботи та послуги на виконання зазначених мобілізаційних завдань, без проведення відкритих торгів чи використання електронного каталогу.

При цьому, варто зауважити, що дане виключення стосується саме замовників, які не відносяться до так званих оборонних замовників, які визначені в постанові Кабміну від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» (наприклад, Міністерство оборони України), оскільки дані замовники здійснюють закупівлі у відповідності до постанови Кабміну від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами).

Проведення заходів із цивільного захисту

Основним нормативним документом, який регулює відносини із цивільного захисту є Кодекс цивільного захисту. Відповідно до зазначеного кодексу цивільним захистом є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно статті 6 Кодексу цивільного захисту цивільний захист забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про національну безпеку України», суб’єктами, уповноваженими захищати населення, території, навколишнє природне середовище і майно, згідно з вимогами цього Кодексу - у мирний час, а також в особливий період - у межах реалізації заходів держави щодо оборони України.

Суб’єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадські організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 626 «Про затвердження Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту» визначено процедуру розроблення та затвердження планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту.

Плани реагування на надзвичайні ситуації:

• розробляються з метою упорядкування та координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
• визначають організацію управління реагуванням на надзвичайні ситуації, порядок дій і взаємодії, а також організацію основних видів забезпечення органів управління та сил цивільного захисту, що залучатимуться до реагування у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, переведення органів управління та сил цивільного захисту у режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації.

Серед основних заходів цивільного захисту Кодекс цивільного захисту виділяє наступні:

• оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення надзвичайної ситуації;
• укриття населення у захисних спорудах;
• здійснення заходів з евакуації населення;
• інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист;
• медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Які плани основних заходів визначені законодавством та хто їх затверджує? Відповідь на дане питання міститься у законодавстві, а саме:

• план основних заходів цивільного захисту України на рік розробляється ДСНС та затверджується Кабінетом Міністрів України;
• план основних заходів цивільного захисту функціональної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту на рік розробляється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, що утворив відповідну функціональну підсистему, та затверджується його керівником;
• план основних заходів цивільного захисту територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту на рік розробляється та затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, що утворила відповідну територіальну підсистему;
• план основних заходів цивільного захисту ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту на рік розробляється та затверджується виконавчим органом міської ради, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, що утворила відповідну ланку територіальної підсистеми;
• плани основних заходів цивільного захисту функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок на рік розробляються у місячний строк після затвердження плану основних заходів цивільного захисту України на рік та повинні враховувати заходи, які містяться у зазначеному плані, а також строки їх виконання.

Відповідно задля виконання планів та реалізації заходів із цивільного захисту замовники можуть придбавати товари, роботи чи послуги без використання відкритих торгів та / або електронного каталогу в разі, якщо очікувана вартість таких закупівель буде перевищувати межі, які визначені в пункті 13 Особливостей.

Укладення договору про закупівлю

Також нагадуємо, що в разі укладення договору про закупівлю у відповідності до пункту 13 Особливостей на виконання заходів із мобілізаційної підготовки та цивільного захисту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно із зазначеним пунктом Закону України «Про публічні закупівлі» замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Підсумки

Замовники виконуючи заходи із мобілізації та цивільного захисту можуть не проводити відкриті торги та не використовувати електронний каталог, у випадку, якщо вартість товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, а укласти прямий договір про закупівлю із наступним оприлюдненням звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у відповідності до пункту 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Мобілізаційні заходи, які повинні проводити замовники визначаються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указом Президента України «Про загальну мобілізацію». Серед яких:

1. своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
2. здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;
3. виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

При цьому, дане виключення згідно Особливостей стосується саме замовників, які не є оборонними замовниками, визначеними постановою Кабміну від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель».