У постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт або замовника змінилися реквізити: чи потрібно укладати додаткову угоду?

У замовника, який уклав договір або договір про закупівлю під час його виконання може виникнути ситуація коли у сторони договору: замовника / постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт змінилися реквізити і логічним постає питання чи такі зміни потрібно оформлювати, як зміни до умов договору про закупівлю шляхом укладання додаткової угоди. Дане питання на перший погляд є досить нескладним, але вирішуючи його замовнику слід врахувати певні особливості, про які опишемо у даному матеріалі.

Особливість № 1. Вид договору та чи такі умови визначенні законодавцем істотними.

Договір про закупівлю, який укладається за результатами закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень Закону та Особливостей.

Враховуючи загальні нормами зазначених кодексі вбачається, що істотні умови договору про закупівлю є: 

• предмет (найменування (номенклатура, асортимент));
• кількість продукції (робіт, послуг);
• вимоги до їхньої якості;
• ціна договору;
• строк дії договору;
• інші істотні умови визначенні окремими нормативно – правовими актами чи необхідні для договорів певного виду;
• а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, положеннями Цивільного та Господарського кодексів України фактично встановлені загальні істотні умови, які поширюються на будь-який договір та вказано на три інші умови, а це: істотні умови визначенні окремими нормативно-правовими актами, істотні умови необхідні для договорів певного виду, істотні умови усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Що ж таке реквізити сторін та чи можуть такі умови бути визначенні як істотними? Насправді реквізити сторін містять певну важливу інформацію, одна із яких це банківські реквізити за якими сторони договору про закупівлю будуть проводити розрахунки. Але умови договору про закупівлю можуть бути різними враховуючи вимоги спеціальних нормативно – правових актів, які визначенні як істотними, до прикладу.

Приклад 1.

Договір будівельного підряду. Особливості укладання та подальшого внесення змін до такого виду договору регулюється окрім, загальних норм Цивільного та Господарського кодексі України, постановою Кабміну від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі — Постанова № 668).

Зазначена Постанова № 668 встановлює, що умови даної Постанови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об’єкта будівництва, а також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Постановою № 668 передбачено, що загальні умови є обов'язковими для врахування під час  укладення та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

При цьому, положеннями Постанови № 668 чітко визначенні істотні умови договору будівельного підряду. І однією із таких істотних умов є найменування та реквізити сторін.

А, тому реквізити сторін визначенні, які істотні умови такого виду договору про закупівлю.

Приклад 2.

Договір про постачання електричної енергії споживачу. Цей вид договору укладається кожним замовником. Укладання такого виду договору про закупівлю регулюється Закон України «Про ринок електричної енергії» (надалі – Закон про ринок) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ). Що ж визначено спеціальними нормами для даної категорії договору? Частиною 7 статті 56 Закону про ринок  та пункту 3.2.7 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ визначено, що найменування та місцезнаходження електропостачальника та реквізити сторін є умови договору, які віднесені до істотних.

Тобто, реквізити сторін Законом про ринок та положеннями ПРРЕЕ визначені, як істотні.

Приклад 3.

Договір постачання природного газу. Також, дана категорія договору про закупівлю укладається майже кожним замовником. Порядок укладання такого виду договору регулюється Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року (надалі – ПППГ). Так, пунктом 5 розділу ІІ ПППГ визначені істотні умови договору постачання природного газу однією із яких є місцезнаходження / місце проживання, банківські реквізити сторін.

Тобто, банківські реквізити та місцезнаходження ПППГ визначені, як істотні.

Коментар: є умови договору про закупівлю, які на перший погляд не можна було би віднести до істотних, водночас зазначені приклади та норми спеціальних нормативно – правових актів, які встановлюють такі вимоги все ж такі відносить їх до категорії «істотних», а тому у разі внесення змін до таких договорів в частині реквізитів сторін чи банківським реквізитів такі зміни вносяться шляхом укладання додаткової угоди. Тобто, зміни до істотних умов договору вносять в такій же самій формі як і уклався сам договір про закупівлю.

Приклад 4.

Договір поставки. Також категорія та вид договору, який укладається кожним замовником. Істотність умов даного виду договору регулюється положеннями ЦКУ та ГКУ. Що ж визначено даними кодексами? Істотні умови договору поставки визначенні у статтях 265- 271 даного кодексу, якими є: предмет, якість та асортимент; строк та порядок поставки; якість товарів, що поставляються; гарантії якості товарів. претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів; комплектність товарів, що поставляються.

Норми Цивільного кодексу України, визначають, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Із аналізу норм, які визначенні для договорів – купівлі продажу можна виділити окрім тих, що встановленні ЦКУ це строк виконання обов’язку передати товар, момент виконання обов’язку продавця передати товар, правові наслідки відмови продавця передати товар, правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, обов'язок продавця зберігати проданий товар, перехід ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, правові наслідки порушення умови договору щодо кількості та асортименту товару, строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару, позовна давність, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару, повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, обов'язок покупця прийняти товар, умови зберігання товару, неприйнятого покупцем, оплата товару, страхування товару.

Тобто, із норм ЦКУ та ГКУ вбачається, що реквізити сторін не є істотними умовами договору, а тому сторони у даному випадку мають керуватися умовами договору поставки. І у разі якщо, умови договору не містять інших умов, які визначають порядок внесення змін чи інформування сторони про зміни реквізитів, то в такому випадку такі зміни вносять шляхом укладання додаткової угоди, але такі зміни не є змінами істотних умов договору.

Особливість № 2. Умови самого договору про закупівлю

Умови договору про закупівлю, це є ті положення, які є обов’язкові для виконання сторонами та яким під час виконання такого договору. І у даному випадку може бути два варіанта розвитку подій, у разі якщо змінюють реквізити у сторони договору про закупівлю.

Перший, є умови договору про закупівлю, якими визначено, що «У випадку зміни статусу платника податку, місцезнаходження або банківських реквізитів однією із Сторін, ця Сторона зобов’язується повідомити іншу Сторону про такі зміни протягом 10-ти днів з моменту настання таких змін. Зміни визначенні у даному пункті Договору не потребують внесення змін до даного Договору». Такі умови договору свідчать про те, що сторони домовилися повідомляти про зміну банківських реквізитів, або статусу платника податків, або місцезнаходження сторони без внесення змін до такого договору. А тому, у разі наявності таких умов у договорі та відсутності спеціальної норми, яка б визначала реквізити, як істотна умова такого виду договору, то сторони лише повідомляють про такі зміни без укладання додаткової угоди.

Другий, інші умови договору, які передбачають, що «Всі зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови їх здійснення в письмовій формі, погодження та підписання обома Сторонами» та при  цьому не містять інших умов щодо особливого порядку повідомлення у разі зміни реквізитів сторін договору. Про що свідчать такі умови? Що всі зміни до договору вносяться у письмовій формі за підписами сторін, тобто шляхом укладання додаткової угоди. І навіть, якщо умови договору про закупівлю передбачають чіткий перелік, які умов є істотні, а які ні, то при таких умовах договору сторони все ж таки оформляю додаткову угоду, але така угода не буде вважатися як змін істотних умов договору про закупівлю.

Важливо: зміни до істотних умов договору про закупівлю вносяться в порядку та з підстав, які плямо визначенні пунктом 19 Особливостей. Якщо аналізувати положення пункту 19 Особливостей, то замовнику буде складно обрати хоч якийсь випадок, який би міг підійти для внесення змін до такої істотної умови договору про закупівлю, як реквізити чи банківські реквізити сторін. Який вихід для замовника?

Перший, оприлюднити змін до істотних умов договору про закупівлю та застосувати одну із найпоширеніших підстав, які застосовуються замовником, якщо замовник не може віднайти підставу, яка б підходила би до випадку внесення змін до істотних умов договору, а це є підпункт 3 пункту 19 Особливостей - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Але, замовник має розуміти ризики: у такому випадку такі зміни все ж таки можуть бути кваліфіковані як порушення у сфері публічних закупівель визначенні статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом».

Другий, більш безпечний варіант, це розірвати договір про закупівлю до якого необхідно внести зміни з підстав, які не визначенні Законом та пунктом 19 Особливостей.

Підсумки

1. Замовник у разі зміни реквізитів у самого замовника  або постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт має проаналізувати загальні та спеціальні нормативно- правові акти для виду договору до якого мають вноситися зміни, і якщо такими нормами встановлено, що реквізити / місцезнаходження / банківські реквізити тощо є істотними умовами договору в такому випадку такі зміни вносяться шляхом укладання додаткової угоди.
2. У разі якщо зміни реквізитів сторін: замовника / постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт не визначені, як істотними, та за умови наявності у договорі пункту, яким передбачено лише інформування та повідомлення сторони про такі зміни без змін умов договору, то додаткова угода не укладається між сторонами.
3. У разі якщо зміни реквізитів сторін: замовника / постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт визначенні, як істотні, та відсутні умови в договорі про закупівлю, якими встановлений порядок дій для сторін у разі зміни реквізитів, то в такому випадку сторони мають враховуємо, що положення пункту 19 Особливостей не передбачають підстави для внесення змін до такої істотної умови договору про закупівлю, як реквізити чи банківські реквізити сторін, тому замовник має два варіанти дій:

• перший, оприлюднити змін до істотних умов договору про закупівлю та застосувати одну із найпоширеніших підстав, які застосовуються замовником, якщо замовник не може віднайти підставу, яка б підходила би до випадку внесення змін до істотних умов договору, а це є підпункт 3 пункту 19 Особливостей - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Але, замовник має розуміти ризики: у такому випадку такі зміни все ж таки можуть бути кваліфіковані як порушення у сфері публічних закупівель визначенні статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом»;
• другий, більш безпечний варіант, це розірвати договір про закупівлю до якого необхідно внести зміни з підстав, які не визначенні Законом та пунктом 19 Особливостей.