Розробка землевпорядної документації є невід’ємною складовою регулювання земельних відносин та ефективного використання земельних ресурсів. Водночас на практиці виникають питання: яким чином визначати вид предмету такої закупівлі – як роботи чи як послуги у розумінні законодавства сфери публічних закупівель. Причому від вірно визначеного виду предмета закупівлі залежить не лише організація закупівельного процесу в цілому, але й етап планування такої закупівлі та безпосередньо обрання виду закупівлі. Тож в даному матеріалі розглянемо базові аспекти терміну «землевпорядна документація» та специфіку визначення виду предмета такої закупівлі.
Що слід розуміти під землевпорядною документацією?
Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі – Закон про землеустрій), землеустрій – сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
В той час як документація із землеустрою (землевпорядна документація) – затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.
Враховуючи статтю 25 Закону про землеустрій, документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, – комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:
- у паперовій формі – підписом та особистою печаткою;
- в електронній формі – накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Перелік загальних вимог до змісту документації із землеустрою визначений в статті 29 Закону про землеустрій, в той же час статтею 30 Закону про землеустрій визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Окрім цього звертаючись до статті 32 Закону про землеустрій, Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті здійснення землеустрою та оцінки земель. Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель ведеться в електронній формі.
Кого відносять до замовників та розробників документації із землеустрою?
Частина 1 статті 26 Закону про землеустрій вказує, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
В той час як частиною 2 статті 26 Закону про землеустрій визначено, що розробниками документації із землеустрою є:
- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Яким чином замовнику визначити вид предмета закупівлі під час придбання розробки землевпорядної документації?
Керуючись пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон про публічні закупівлі), предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому послугами у розумінні Закону про публічні закупівлі є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Аналізуючи вищезазначене, закупівлю розробки землевпорядної документації слід здійснювати саме як закупівлю послуг у розумінні Закону про публічні закупівлі. Проте не все так однозначно.
Адже під роботами у розумінні Закону про публічні закупівлі розуміють розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Відповідно в законодавстві сфери публічних закупівель також виникає поняття «супровідні роботам послуги». А отже замовнику доцільно закуповувати розробку землевпорядної документації, як роботи, у разі якщо:
- такого роду послуги включені до кошторисної вартості робіт;
- вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Підсумки
Аналізуючи значення терміну «документація із землеустрою (землевпорядна документація)», можна дійти до наступних висновків:
- здійснення закупівлі розробки землевпорядної документації зазвичай відбувається як здійснення закупівлі послуг у розумінні Закону;
- в окремих випадках, коли вартість розробки землевпорядної документації включена до кошторисної вартості робіт, а вартість таких послуг не перевищує вартість самих робіт, то такого роду закупівля здійснюється як придбання робіт у розумінні Закону.