Робота уповноваженої особи доволі часто нагадує балансування на межі – коли необхідно докласти максимум зусиль аби віднайти ту саму точку рівноваги між «забаганками» замовника та «межами», які формуються законодавчими вимогами. Тож під час складення тендерної документації замовник намагається відобразити ряд вимог таким чином, щоб задовольнити усі законодавчі норми, при цьому максимально запевнившись при цьому у добросовісності обраного переможця перед укладенням договору про закупівлю. 

Відповідно не менш важливим етапом для замовника стає розгляд тендерних пропозицій. Базою для такого розгляду є не лише законодавчі норми, але й вимоги, встановлені тендерною документацією конкретної закупівлі. І звісно ж невиконання або ж виконання не у повній мірі умов тендерної документації тягне за собою ряд наслідків для обох сторін. 

Тож, у даному матеріалі пропонуємо розглянути ряд витягів із рішень Органу оскарження та висновків Державної аудиторської служби України, які стосуються випадків надання учасниками дозвільних документів, в яких відображено не повний перелік видів робіт, що вимагалися замовником в умовах тендерної документації.