Перевірка інформації щодо учасника у мережі інтернет: чи правомірні дії замовника?

Під час перевірки тендерної пропозиції учасника замовники бажають впевнитися у достовірності наданої інформації. Одним із таких способів є перевірка аналогічних договорів в електронній системі закупівель або перевірки технічних параметрів товару в мережі інтернет або перевірка інформації про учасника у відкритих або платних ресурсах. Але чи є такі дії замовника правомірними розберемо з вами у цьому матеріалі.

Це питання поставало досить часто на початку оголошеного воєнного стану в Україні та після закриття доступу до реєстрів.

При розгляді питання (не)правомірності перевірки інформації самостійно замовником у мережі інтернет потрібно відповісти на основні питання:

• що таке мережа інтернет;
• у яких випадках законодавець надав право замовнику перевіряти інформацію про учасника;
• у яких джерелах можна підтвердити таку інформацію;
• та чи така перевірка може вважатися належною та допустимою?    

Що ж таке мережа інтернет?

Визначення можна знати у Словнику іншомовних слів, у відповідність до якого «Інтернет» (англ. internet від лат. лат. inter — між і англ. нет — мережа): всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. І. утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою для Всесвітньої павутини (World Wide Web, WWW) і великої кількості інших систем передачі даних.

Тобто, мережа «Інтернет» це є своєрідна система, яка сполучує вулику кількість інших систем, що утворює глобальний інформаційний простір за допомогою якої здійснюється передача даних.  

У яких випадках законодавець надав право замовнику перевіряти інформацію про учасника?

Відповідно до пункту 38 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до цих особливостей, щодо її відповідності вимогам тендерної документації.

Пунктом 39 Особливостей визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною 1 статті 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Окрім цього, абзацом 2 підпункту 1 пункту 41 Особливостей передбачено підставу для відхилення учасника процедури закупівлі за зазначення у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом 2 пункту 39 цих особливостей. А абзацом 6 підпункту 3 пункту 41 Особливостей визначено підставу для відхилення переможця за надання недостовірної інформації, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом 2 пункту 39 цих особливостей.

Звертаємо окрему увагу на те, що звернення замовника та відповідно відповідь на таке звернення має бути документально оформлена.

Так, визначено, що замовник може перевірити інформацію на її достовірність:

• вимогам кваліфікаційних критеріїв,
• підставам, установленим частиною першою статті 17 Закону,
• факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів.

У яких джерелах можна підтвердити таку інформацію? Аналізуючи норми статті 17 та 22 Закону, а також пункту 39 Особливостей можна дійти висновку, що спосіб перевірки замовником інформації також визначений даними нормами, їх є два:

• звернення за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції;
• самостійної перевірки замовником у відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Тобто, законодавчими нормами визначено, що перевірка інформації як у тендерній пропозиції так і про учасника відбувається у відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Доступ до публічної інформації, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» надається шляхом оформлення запитів на публічну інформацію та який має містити необхідну інформацію визначену у зазначеному Законі. Такі запит на публічну інформацію надаються розпоряднику такої інформацію у письмовому або електронному форматі.

Щодо відкритих єдиних державних реєстрах, то у даному випадку замовникам варто врахувати, які реєстри є відкриті і доступ до яких наданий, а до яких доступ закритий. При цьому також замовнику потрібно врахувати чи реєстр який буде замовником перевірятися є держаним реєстром чи ні? Для прикладу до моменту відкриття, хоча обмеженого доступу, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань помилковою дією замовників було здійснення перевірки інформації у таких системах як «Система YouControl» або у правовій системі «LIGA:ZAKON». Чому так? Тому що, такі програмні продукти не є державними реєстрами та не віднесенні до єдиних державних реєстрів України.

Останнім питанням є: чи може перевірка така вважатися належною та допустимою? Враховуючи викладене вище ми доходимо до висновку, що перевірка інформації у мережі інтернет є неправомірною, відповідно не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.

Підсумки

1. Перевірка інформації про учасника закупівлі є правомірною, якщо така інформація буде отримана за результатами звернення за підтвердженням інформації від органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції або отримана самостійно замовником у відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
2. Перевірка інформації про учасника закупівлі є неправомірною, якщо така вимога буде стосуватися перевірки інформації про учасника просто в мережі «Інтернет».