Особа, яка була внесена в реєстр корупціонерів не була піддана адміністративному стягненню згідно ст. 39 КУпАП: чи є підстави для виключення відомостей з реєстру НАЗК

Посилання на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/10295/24 від 22.07.2024

Витяг з постанови суду: відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, містяться дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП. Склад корупційного правопорушення: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. 

14.02.2024р. позивач звернувся до НАЗК із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП. 

Вимоги поданої заяви ОСОБА_1 обґрунтовував посиланням на положення ст.39 КУпАП та зазначав, що наявність у Реєстрі відомостей щодо нього позбавляє його можливості брати участь у публічних закупівлях в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі». 

Листом від 06.03.2024р. №49-09/14124-24 НАЗК відмовило позивачу у вилученні із Реєстру даних про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією. Відповідач зазначив, що нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування ст.39 КУпАП, як підстави для вилучення відомостей про особу з Реєстру. Підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, визначені у п.8 розділу II Положення та є вичерпними. Станом на 05.03.2024р. до Національного агентства не надходило судових рішень, які скасовують рішення суду стосовно ОСОБА_1. 

Вважаючи протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не виключення (не вилучення) даних з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, про вчинення ОСОБА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, позивач звернувся з даним позовом до суду. 

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, визначено п.8 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018р. №166.  

Суд не прийняв до уваги посилання позивача на ст.39 КУпАП, зазначивши, що нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування ст.39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру. Наявність у Реєстрі відомостей про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності.  

При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений ст.39 КУпАП, після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. 

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи у вилученні з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про ОСОБА_1, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством. 

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. 

Відповідно до п.9 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі — Закон №1700-VII) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр). 

Згідно ч.1 ст.59 Закону №1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. 

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством. 

Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень. 

Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. (ч.3 ст.59 Закону №1700-VII). 

На теперішній час порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі-Реєстр), та надання відомостей з нього, регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018р. №166, зареєстрованим Міністерством юстиції України 21.03.2018 №345/31797 (далі-Положення №166). 

Пунктом 2 Розділу І Положення №166 встановлено, що реєстр — електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. 

Згідно п.1 Розділу ІІ Положення №166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. 

Вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, передбачено п.8 Розділу ІІ Положення, а саме: 

1. ухвала суду про скасування вироку; 
2. винесення виправдувального вироку; 
3. відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; 
4. скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 
5. розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 
6. заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. 

Матеріалами справи не підтверджено наявність визначених вказаною нормою підстав для вилучення з Реєстру відомостей про ОСОБА_1, як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. 

Доводи позивача, що після винесення постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18 він не вчиняв жодних правопорушень та не притягувався до адміністративної відповідальності, а тому в розумінні ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню, правомірно не враховано судом першої інстанції в якості підстави для вилучення відомостей з Реєстру, оскільки відповідна обставина не визначена Положенням №166. 

Відповідно до ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. 

В сучасному розумінні терміну «адміністративна відповідальність» це різновид юридичної відповідальності за вчинення проступку проти встановлених правил поведінки виражених у приписах законодавчих актів, які регулюють правовідносини у відповідній суспільно-економічній сфері (галузі). 

В свою чергу, адміністративним стягненням є захід адміністративної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. 

Тобто, поняття «адміністративна відповідальність» є ширшим за поняття «адміністративне стягнення», як міри відповідальності за вчинене правопорушення. 

В статті 39 КУпАП йдеться саме про обставину, за наявності якої піддана адміністративному стягненню особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Вказана норма, передусім, застосовується з метою визначення правильної кваліфікації за вчинення відповідною особою в подальшому інших адміністративних правопорушень. 

Однак, на думку колегії суддів, положення статті 39 КУпАП не дають підстав для висновку, що ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності як різновиду юридичної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення. 

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про притягнення особи до відповідальності, не виключає застосування положень ст. 39 КУпАП, позаяк Реєстр лише містить інформацію про осіб, які вчинили корупційне правопорушення без прив`язки до того, чи вони вважаються такими, що були піддані адміністративному стягненню. 

Отже, наявність у Реєстрі відомостей про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності. При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений статтею 39 КУпАП після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. 

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що бездіяльність відповідача щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Реєстру обмежує встановлені законом права позивача, зокрема, як учасника публічних закупівель. 

Колегія суддів вважає такі твердження апелянта необґрунтованими виходячи з наступного. 

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. 

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

У ст.11 Закону №1700-VII встановлено перелік повноважень Національного агентства як державного органу, що по суті є визначенням його владних управлінських функцій. 

Під протиправною бездіяльністю слід розуміти безпідставне не вжиття Національним агентством юридично значимих дій, вжиття яких належить до його компетенції. 

Водночас, у даному конкретному випадку жодної протиправної бездіяльності Національним агентством допущено не було, заяву позивача розглянуто та надано вичерпну відповідь з урахуванням норм чинного законодавства. 

Оскільки на момент звернення позивача до Національного агентства, а також станом на сьогодні постанова Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18, яка була підставою для внесення відомостей про нього до Реєстру, не скасована, підстави для виключення з Реєстру відомостей про ОСОБА_1 відсутні. 

Як вже зазначалося, перелік підстав щодо вилучення відомостей з Реєстру є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, чинне законодавство не передбачає.