Особа, яка була внесена в реєстр корупціонерів не була піддана адміністративному стягненню згідно ст. 39 КУпАП: чи є підстави для виключення відомостей з реєстру НАЗК
1
1255
Згідно пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, які визначені в даному пункті.
Так, однією з підстав для відмови в участі в закупівлі є притягнення осіб до корупційних правопорушень - замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:
відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (пп.2 п.47 Особливостей);
керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією (пп.3 п.47 Особливостей).
Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» дає визначення наступних понять:
корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Водночас в главі 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) передбачено, які ж саме правопорушення є адміністративними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією.
Окрім цього, стаття 59 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
З огляду на зазначені норми, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей в разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей, зокрема, якщо керівника учасника було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією та відповідно дану інформацію внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством (далі-Реєстр).
В свою чергу, в яких випадках інформація з Реєстру може бути вилучена? Чи може, до прикладу, керівник учасника задля захисту своїх прав та можливості участі в процедурі закупівлі звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі-НАЗК) щодо виключення таких відомостей з Реєстру при наявності умов, які визначені в статті 39 КУпАП? Адже перебування в Реєстрі унеможливлює потенційну участь в закупівлі учасників, керівники яких внесені до Реєстру.
Так, відповідно до статті 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Водночас з’ясовуючи дане питання в частині підстав для виключення таких відомостей з Реєстру потрібно звернутися до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, який затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018р. №166 (далі-Положення №166).
Згідно пункту 1 розділу 1 Положення №166 визначено, що це Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Положення №166 Реєстр ведеться з метою:
забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення;
забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком;
аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики;
аналізу відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Згідно пункту 1 розділу 2 Положення №166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Водночас відповідно до пункту 8 розділу 2 Положення №166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є:
ухвала суду про скасування вироку;
винесення виправдувального вироку;
відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
З огляду на розглянуті норми, положення статті 39 КУпАП не слугують підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, оскільки пунктом 8 розділу 2 Положення №166 визначені виключні підстави для вилучення інформації з Реєстру.
Відповідно заява особи до НАЗК про вилучення відомостей з Реєстру у зв’язку із застосуванням статті 39 КУпАП не буде належним способом захисту своїх прав.
Адже, якщо звернутися до пункту 8 розділу 2 Положення №166, такою підставою може бути, до прикладу, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
На підтвердження зазначено розглянемо наступну судову справу.
В даній судовій справі суди обох інстанцій дотримувались позиції, що оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є скасованою, відповідно в НАЗК немає підстав для виключення відомостей з Реєстру.
Окрім цього, суди наголошували, що положення статті 39 КУпАП не можуть слугувати підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, оскільки пунктом 8 розділу 2 Положення №166 визначені виключні підстави для вилучення інформації з Реєстру.
