Основи проведення закупівлі енергосервісу

Суть енергосервісу доволі зрозуміла - “інвестор” за власний рахунок реалізує енергоефективні заходи на об'єкті замовника і гарантує досягнення економії, а замовник здійснює оплату за рахунок економії енергоресурсів. Здавалося б ідеальний механізм саме для бюджетної установи, але із практичною реалізацією все значно складніше. Тож, для початку пропонуємо зрозуміти основні передумови проведення закупівлі енергосервісу.

Нормативно-правова база

Основними нормативно-правовими актами з якими варто ознайомитися замовнику перед проведення закупівлі енергосервісу є:

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для  послуги енергосервісу.

Особливості  здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Пункти 68-76 Особливостей визначається порядок здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу.

Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі - Закон № 327). Даний закон встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності

Порядок незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів, затвердженого наказом Мінрегіону від 18 жовтня 2018 р. № 276.  Цей Порядок визначає процедуру проведення незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів.

Методика визначення базового річного рівня споживання паливно енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, затверджена наказом Мінінфраструктури від 06.07.2023 № 578.

Що таке енергосервіс?

Енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. 

Для кращого розуміння поняття енергосервісу доречно також звернутися до визначення поняття “енергосервісний договір” - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заход.

Строк дії енергосервісного договору не може перевищувати 15 років.

Енергосервісний договір припиняється достроково у разі, якщо сукупна сума виплат, здійснених на користь виконавця енергосервісу, досягла ціни енергосервісного договору.

Визначення об'єкту енергосервісу?

Важливим етапом проведення закупівлі енергосервісу є обрання об'єкту, який і потребує певнх енергоефективних заходів.

Об’єкт енергосервісу - будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об’єкт та/або елемент (частина) об’єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу.

Умова 1. Здійснити закупівлю енергосервісу замовник може виключно щодо об'єкта:

• будинок, 
• будівля, 
• споруда, 
• їх комплекс, 
• об’єкт та/або елемент (частина) об’єкта благоустрою населених пунктів, 
• група будівель (споруд),
• комплекс (будова).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 327  термін "об’єкт" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", терміни "об’єкт благоустрою населених пунктів" і "елемент (частина) об’єкта благоустрою" - у значенні, наведеному в Законі України "Про благоустрій населених пунктів".

Елементами (частинами) об’єктів благоустрою є:

1. покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм;
2. зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;
3. будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;
4. засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
5. технічні засоби регулювання дорожнього руху;
6. будівлі та споруди системи інженерного захисту території;
7. комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;
8. обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
9. малі архітектурні форми;
10. інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Інші визначення можемо знайти у ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Будівля - штучно створений об’ємний об’єкт, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучих огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні, надземні або підземні приміщення, призначені  для  життєдіяльності людей та виробництва продукції

Будинок - різновид  будівлі,  яка  призначена,  як  правило,  для  проживання  та обслуговування людей.

Комплекс (будова) - сукупність  будівель  та  споруд,  об'єднаних  цільовим  призначенням,  зведення  яких здійснюється за єдиною проектною документацією

Споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові  межі,  встановлений  стаціонарно  (нерухомо)  відносно  землі  та  призначений  для досягнення певних цілей

Умова 2. Такий об'єкт має  перебувати у державній або комунальній власності

Умова 3. Прийнято рішення про закупівлю енергосервісу

Центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу.

Хто може оголошувати дану процедуру?

Закон № 327 застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлі енергосервісу, незалежно від вартості предмета закупівлі.

Хто може бути виконавцем енергосервісного договору?

Енергосервісна компанія (ЕСКО, англ. ESCO — Energy Service Company, «Компанія з надання енергетичних послуг») — суб'єкт господарювання, що здійснює енергоощадні заходи повністю чи частково за рахунок власних, позикових або залучених коштів та забезпечує гарантоване досягнення економії паливно-енергетичних ресурсів і води впродовж терміну реалізації енергоощадних заходів.

За якими процедурами здійснюється закупівля енергосервісу

Публічні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (частина 1 статті 3 Закону № 327).

Разом з тим, норми Закону № 327 мають читатися з урахуванням Особливостей. Так, в період дії воєнного стану не застосовується переговорна процедура закупівлі, а єдиною процедурою закупівлі є відкриті торги.

Разом з тим, закупівлі енергосервісу можуть здійснюватися шляхом укладення енергосервісного договору без застосування відкритих торгів за наявності одночасно двох  підстав, визначених у пункті 74 Особливостей.

Чи треба визначати очікувану вартість закупівлі? Ні, переможець у закупівлі енергосервісу замовник буде визначати за показником ефективності енергосервісного договору. Показник ефективності енергосервісного договору визначається як сумарне за двадцятирічний період з дати оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі енергосервісу значення дисконтованих у кожному інтервалі різниць між щорічними скороченнями витрат замовника та щорічними платежами виконавцю енергосервісу.

Але проведення закупівлі не можливе без визначення базового рівня споживання.

Базовий рівень споживання

Базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг - усереднене значення обсягів річного споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг (у натуральних показниках) об’єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг середньорічних за три роки, що передують року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу (п. 1 ч.1 ст.1 Закону № 327).

Чому взагалі йдеться про базовий рівень споживання? Замовник не зможе провести закупівлю без визначеного базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг. На основі розрахованого базового рівня споживання ЕСКО компанія зможе “запропонувати” необхідні енергоефективні заходи та порахувати показник енергоефективності.

Тендерна документація, енергосервісний договір повинні містити, крім складових, що визначені законодавством, базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг в цілому за календарний рік та кожний місяць у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі або на дату укладення енергосервісного договору, якщо закупівля енергосервісу здійснюється шляхом укладення енергосервісного договору без застосування відкритих торгів (пункт 70 Особливостей).

Для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається як усереднене значення в натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання за 2019 та 2021 роки паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг об’єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг.

Якщо на об’єкті енергосервісу комісією, утвореною виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виявлено недотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд, базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається відповідно до методики, затвердженої Мінінфраструктури.

Якщо починаючи з 1 січня 2019 р. та до закінчення 90 днів з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні на об’єкті енергосервісу замовником енергосервісу зафіксовано (розпорядчими документами, інформативними листами) порушення режиму функціонування об’єкта енергосервісу (простій, зупинення роботи, зміна функціонального призначення) на період, який перевищує три календарні місяці сумарно протягом календарного року, базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається відповідно до енергетичного сертифіката об’єкта енергосервісу. 

Річний базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг дорівнює відповідному річному показнику енергоспоживання будівлі, що визначений за результатами сертифікації енергетичної ефективності об’єкта енергосервісу. 

Значення помісячних показників базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг є результатом розподілення відповідного річного показника енергоспоживання будівлі, що визначений за результатами сертифікації енергетичної ефективності об’єкта енергосервісу, пропорційно до обсягів фактичного споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у середньому між 2019 та 2021 роками. 

Для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що визначений за результатом сертифікації енергетичної ефективності об’єкта енергосервісу, переводиться у натуральні показники паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що фактично споживаються об’єктом енергосервісу із використанням установлених перевідних коефіцієнтів одиниць енергетичної величини. Енергетичний сертифікат, що використовується для розрахунку базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, підлягає незалежному моніторингу на підставі звернення замовника енергосервісу до Держенергоефективності відповідно до Порядку незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів, затвердженого наказом Мінрегіону від 18 жовтня 2018 р. № 276.

Базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг не затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) та не затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності). Рішення про закупівлю енергосервісу приймається замовником енергосервісу.

Відповідальність за проведення закупівлі, правильність та достовірність розрахунків, а також спосіб визначення базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг несуть замовники енергосервісу.

Відповідно до пункту 69 Особливостей для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг як значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання визначається відповідно до методики, затвердженої Мінінфраструктури. 

Методику визначення базового річного рівня споживання паливно енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг затверджено наказом Мінінфраструктури від 06.07.2023 № 578. 

Мінекономіки у своєму листі “Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу” зазначає що відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних видів рідкого та твердого палива, енергозбереження, забезпечення енергетичної ефективності. 

Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України атвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 676, Держенергоефективності є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива. 

Крім того, відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про енергетичну ефективність» Держенергоефективності, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, створює умови для розвитку ринку енергосервісу та доступу суб’єктів малого і середнього підприємництва до цього ринку шляхом:

1) поширення інформації про:

• укладені енергосервісні договори;
• рекомендації щодо положень, які гарантують захист прав та інтересів замовника енергосервісного договору;
• фінансові інструменти (гранти, кредити, страхування) та інші механізми, спрямовані на стимулювання здійснення енергосервісу;
• практику здійснення енергосервісу;

2) формування, оприлюднення та оновлення переліку виконавців енергосервісу, потенційних об’єктів енергосервісу або створення інформаційної системи, в якій зазначатимуться відомості щодо виконавців енергосервісу, потенційних об’єктів енергосервісу, відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

3) підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час закупівель енергосервісу;

4) сприяння залученню незалежних ринкових посередників (банків та інших фінансових установ), що стимулюватимуть споживачів і виконавців енергосервісу до укладення енергосервісних договорів;

5) проведення моніторингу ринку енергосервісу

Держенергоефективності спільно з Міненерго на виконання частини третьої статті 17 Закону України «Про енергетичну ефективність» розроблено Порядок формування, оприлюднення та оновлення переліку виконавців енергосервісу, потенційних об’єктів енергосервісу, який затверджено наказом Міненерго від 20 жовтня 2022 р. №360 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 25 листопада 2022 р. за № 1466/38802.

Відповідно до вимог Порядку, Держенергоефективності здійснює збір інформації щодо потенційних об’єктів енергосервісу та виконавців енергосервісу, її узагальнення, оприлюднення, оновлення і розміщення на офіційному веб сайті Агентства.

На час дії правового режиму воєнного стану і до його завершення тимчасово заблоковано відкритий доступ до інформації щодо потенційних об’єктів енергосервісу та виконавців енергосервісу, з метою забезпечення захисту життя громадян, збереження об’єктів інфраструктури, бюджетних об’єктів, суб’єктів господарювання забезпечення захисту інформації органів державної влади та суб’єктів підприємницької діяльності.