Статті

Наслідки виявлення недоліків під час виконання договору про закупівлю у товарах / роботах / послугах

3
742

Виявлення недоліків у товарах, роботах чи послугах стає невід’ємною частиною прагнення до підвищення продуктивності та задоволення потреб замовників. Однак, разом із бурхливим розвитком технологій та виробничих процесів виникає питання про те, як замовникам ефективно реагувати на них? У цій статті ми розглянемо, що робити замовнику, якщо ним під час виконання договору про закупівлю виявлено недоліки поставленого товару / наданих послуг / виконаних робіт і зазначимо, які кроки можна зробити для мінімізації негативних наслідків виявлення недоліків.

Нажаль, договори про закупівлю не завжди виконуються належним чином, а тому, ці договори повинні передбачати механізми, які будуть стримувати сторін цього договору від його порушення та компенсаторні механізми.

У господарських договорах, механізмами, які стримують сторін договору від його порушення та забезпечують компенсаторну функцію є – господарські санкції. Суть господарських санкцій полягає в тому, що для порушника настають несприятливі економічні та / або правові наслідки.

Підставою для застосування господарських санкцій, є порушення умов договору або законодавства. Одним з найбільш розповсюджених порушень умов договору про закупівлю є постачання неякісних товарів, надання неякісних послуг / виконання неякісних робіт.

Окрім, господарських санкцій, законодавство передбачає різноманітні наслідки виявлення недоліків у товарах / роботах / послугах, направлені на усунення порушення договору про закупівлю, мінімізацію витрат сторін, компенсацію витрат сторін, недопущення порушень у майбутньому.

Наслідки виявлення недоліків залежать від виду договору про закупівлю, який укладено між сторонами.

Наслідки виявлення недоліків товарів

Стандартним договором про закупівлю, за яким замовник отримують товари від постачальника, є договір поставки.

Наслідки виявлення недоліків у поставлених товарах, залежать від стадії, на якій було виявлено ці недоліки.

Найпростіша для сторін ситуація виникає, коли недоліки у товарах виявлені замовником у момент їх приймання, а сам товар ще неоплачений.

В такому випадку замовник може відмовитись від прийняття і оплати товарів неналежної якості, що передбачено частиною 5 статті 268 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

При цьому, договір поставки не розривається та не припиняється, якщо виконавець зможе у передбачений законом строк поставити якісний товар, умови договору про закупівлю не будуть порушені.

Якщо ж виконавець не може у передбачений законом строк поставити якісний товар, після порушення строків поставки товару настають загальні наслідки для неналежного виконання договору про закупівлю (відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції).

Відповідно до частини 5 статті 268 ГКУ, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), якщо товари уже оплачені покупцем, покупець має право вимагати повернення сплаченої суми.

Згідно частини 8 статті 268 ГКУ, у разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам (у разі наявності), зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов’язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Виходячи з принципу свободи договорів, сторони можуть у змінити строки передбачені частиною 8 статті 268 ГКУ.

Також варто зазначити, що кошти, які отримав замовник при реалізації товарів, у порядку частини 8 статті 268 ГКУ, можуть враховуватись при визначенні сум неустойки, збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, які повинен сплатити виконавець у зв’язку з неналежним виконанням договору.

Більш складна ситуація виникає, коли товари неналежної якості були поставлені, а відповідні недоліки виявлені вже після приймання товарів.

Згідно норм частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

  • пропорційного зменшення ціни;
  • безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
  • відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно частини 7 статті 268 ГКУ, якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам (у разі наявності), але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Зверніть увагу, що у випадку зміни ціни за поставлені товари та зміни вимог до якості поставлених товарів, такі зміни повинні відображатись в договорі. У той же час, замовник не має права змінювати умову договору про закупівлю в бік погіршення якості предмета закупівлі.

Пункт 19 Особливостей, передбачає можливість зміни істотних умов договору про закупівлю лише в бік покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, замовнику не слід приймати товари невідповідної якості, за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту.

Згідно частини 6 статті 268 ГКУ, у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Окремі правила встановлені для істотних недоліків у товарах, так згідно частини 2 статті 678 ЦКУ, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

  1. відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
  2. вимагати заміни товару.

Поставка товару неналежної якості є порушенням зобов’язання, а тому можуть наставати загальні наслідки неналежного виконання договору про закупівлю (сплата неустойки; відшкодування збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди).

Наслідки виявлення недоліків робіт / послуг

Найбільш поширеним видом договору закупівлі робіт або послуг є – договір підряду.

На відміну від закупівлі товарів, повернути роботи або послуги, як правило, неможливо, а отже наслідки виявлення недоліків у договорах підряду відрізняються.

У відповідності до статті 852 ЦКУ, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Звертаємо увагу замовників, що у випадку самостійного виправлення недоліків, для отримання відшкодування своїх витрат необхідно встановлювати причинно-наслідковий зв’язок між недоліками та відповідними витратами, також суд може вимагати двосторонній акт про недоліки (аналогічний документ) та доводи не можливості своєчасного усунення існуючих недоліків підрядником.

Відповідні норми, щодо відповідальності за неналежну якість робіт містяться і у статті 858 ЦКУ, згідно якої, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

  1. безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
  2. пропорційного зменшення ціни роботи;
  3. відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до статті 883 ЦКУ, за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Застосування передбачених частиною 1 статті 858 ЦКУ, способів захисту прав і законних інтересів замовника є правом останнього. Замовник може вільно на власний розсуд застосувати чи не застосувати передбачені зазначеною нормою способи захисту.

Варто зауважити, що у договорах про закупівлю робіт або послуг, які передбачені у цивільному або господарському кодексах, необхідно використовувати норми, які передбачені для відповідного виду договорів.

Підсумки

Наслідки виявлення недоліків залежать від виду договору про закупівлю, який укладено між сторонами.

Законодавство передбачає такі наслідки виявлення недоліків, як: відмова від прийняття і оплати товарів, безоплатне усунення недоліків товарів, відшкодування витрат на усунення недоліків товару, відшкодування витрат на виправлення недоліків чи відповідне зменшення плати за роботу.

Якщо недоліки у товарах / роботах / послугах призвели до порушення умов договору про закупівлю, настають загальні наслідки для неналежного виконання договору про закупівлю (відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції).

пов'язані статті