На баланс замовника передано нові будівлі або приміщення: як рахувати потребу та обирати вид закупівлі?

Закупівля відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).

Разом з тим, можливі ситуації, які замовник не міг передбачити, організовуючи закупівельний процес на початку року.

Приклад

Департамент житлово-комунального господарства міської ради у квітні поточного року передає КП «Водоканал» приміщення (рішення від квітня місяця).

КП «Водоканал», як замовник розуміє, що нове приміщення потребує подальшого обслуговування до кінця поточного року (забезпечення електричною енергією, послугами з водопостачання, водовідведення). Разом з тим, замовник планував та вже оголошував закупівлі за вищевказаними предметами закупівлі лише на свою потребу, без врахування потреб нового об'єкта власності. Чи будуть для замовника такі закупівлі, як  додаткова потреба та як  підтвердити даний факт?

Положеннями Особливостей передбачене поняття «додаткова потреба», але не надано визначення такого словосполучення.

Відповідно до пункту 15 Особливостей, якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

Замовнику важливо виокремити основні умови, які мають бути виконані одночасно для застосування пункту 15 Особливостей під  час планування закупівель:

• виникнення додаткової потреби;
• замовник не міг передбачити таку потребу на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі;
• тотожність предмета закупівлі;
• закупівля вже була здійснена за таким предметом;
• попередня закупівля була здійснена у поточному році.

Більш детально, що таке додаткова потреба, як її визначити читайте у Статті.

В розрізі ж нашого питання цікаво дослідити, як замовнику документально підтвердити наявність додаткової потреби, яку неможливо було передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі у разі передачі на баланс приміщення.

Відповідно до статті 327 Цивільного Кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Тобто, повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном може здійснювати відповідна місцева рада, так як саме вона представляє інтереси мешканців територіальної громади (конкретного міста, села, селища, об’єднаної громади).

Однак,  майно може бути зареєстроване лише на юридичну або фізичну особу, якою територіальна громада не є. З цієї причини комунальне майно закріплюється за різними суб’єктами комунального сектору – комунальними закладами, установами, підприємствами.

При цьому, передачу майна здійснюють за рішенням засновника як органу управління, якому надано право розпоряджатися майном комунальної власності відповідної громади.

Кінцеве рішення про передачу (відчуження) комунального майна від одного суб’єкта до іншого приймає саме місцева рада виключно на своїх пленарних засіданнях (пункт 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280, далі – Закон № 280). У рішенні може визначатися:

• яка установа припиняє право управління відповідним майном;
• за якою установою закріплюють право  управління відповідним майном;
• якими документами оформляють передачу-отримання майна;
• склад комісії, яка здійснює передачу-отримання майна.

Також у рішенні може бути зазначено, яка установа є балансоутримувачем майна, закріпленого на праві оперативного управління. Зазвичай саме бюджетні установи виступають балансоутримувачами комунального майна, яке вони отримали в оперативне управління.

Отже, бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, при безоплатній передачі майна керуються відповідним рішенням органу місцевого самоврядування як органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності. А от із порядком передачі майна рекомендуємо замовнику за необхідності  ознайомитись у відповідному рішенні органу місцевого самоврядування.

Власник комунального майна - громада, управитель – орган місцевого самоврядування, балансоутримувач – комунальний заклад або комунальне підприємство.

Отже, суб’єкти, за якими місцева рада закріпила майно, отримують його не на праві власності, так як власником залишається територіальна громада, а на правах господарського відання (частина 1 статті 136 ГКУ) або оперативного управління (частина 1 статті 137 ГКУ).

Балансоутримувач –  суб’єкт, у якого має обліковуватися комунальне майно, який повинен нараховувати зокрема  його амортизацію. Майно не може бути одночасно на двох балансах – управителя (ОМС) та отримувача.

Так, з моменту передачі КП «Водоканал» приміщення приносить економічні вигоди саме йому, тому і обліковуватися повинно на балансі отримувача приміщення КП «Водоканал».

Для документального оформлення передачі комунального майна, яке у бухгалтерському обліку відноситься до основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів, складається акт приймання-передачі основних засобів.

Форма такого акта затверджена наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання від 13.09.2016 № 818.

Разом з цим актом передається технічна документація та всі облікові документи (або їхніми копіями), які підтверджують при підписанні Акта приймання-передачі основних засобів КП «Водоканал» передається і технічна документація на передане приміщення, а також облікові регістри (або їх копії) із зазначенням таких даних, як:

• вартість придбання (створення) ОЗ;
• дата введення активу в експлуатацію;
• сума нарахованого зносу за період експлуатації;
• види та вартість проведених ремонтів (поліпшення).

Вказана інформація зазначається в  Інвентарній картці обліку об’єктів основних засобів.

Акт введення в експлуатацію основних засобів застосовується для оформлення господарських операцій із зарахування об’єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів, які придбані, створені (виготовлені), а також для введення в експлуатацію безоплатно отриманих основних засобів.

Для зарахування на баланс безоплатно отриманого майна  КП «Водоканал» має оформити наказ про введення в експлуатацію та Акт введення в експлуатацію (форма Акту затверджена наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання від 13.09.2016 № 818 (далі  - Наказ № 818)).

Так, наказ є розпорядженням виконати дії на введення приміщення в експлуатацію, а акт введення в експлуатацію — підтвердженням виконаної дії.

Крім того, замовнику необхідно присвоїти безоплатно отриманому майну (приміщенню) новий інвентарний номер та відкрити нову Інвентарну картку обліку об’єктів  за типовою формою, затвердженою Наказом № 818.

Отже, для замовника КП «Водоканал» документальним підтвердженням виникнення додаткової потреби, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі в даному випадку буде:

• рішення органу управління про передачу приміщення;
• акт приймання-передачі основних засобів (приміщення);
• акт введення в експлуатацію основного засобу (приміщення).

При цьому, якби таке рішення про передачу будівлі було прийнято у грудні попереднього року або у січні поточного року, то замовник не зміг би застосувати положення абзацу 3 пункту 15 Особливостей. Адже замовник в цей час повинен планувати закупівлі на поточний рік.

Як обрати вид закупівлі?

На момент передачі замовнику КП «Водоканал» нового об'єкту у квітні поточного рокувже були  проведені закупівлі на річну потреби електричної енергії та водопостачання.

Звичайно замовнику потрібно проаналізувати та спрогнозувати потребу в кількості кіловат годин (щодо електричної енергії) та об'єм кубічних метрів (водопостачання), які необхідно закупити та визначити орієнтовану вартість закупівлі на дату виникнення такої потреби.

У такому випадку замовник може вважати що це є додаткова потреба та визначати вид закупівлі виходячи із вартісних меж додаткової потреби. Тобто, Особливостями встановлені вартісні межі:

• до 50 тис. грн - укладає прямий договір та оприлюднює річний план;
• від 50 до 100 тис. грн (товар та послуги), до 200 тис. грн (послуг з поточного ремонту), до 1.5 млн грн (роботи) - укладає прямий договір та оприлюднює річний план та звіт про договір про закупівлі, укладений без використання електронної закупівлі;
• дорівнює або перевищує 100 тис  грн (товар та послуги),  200 тис грн (послуг з поточного ремонту),  1.5 млн грн (роботи) - шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному  Особливостями та / або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару чи застосування виключень визначених пунктом 13 Особливостей.

•  

Під час розгляду проблематики у плануванні закупівель при передачі нових приміщень на баланс замовника розглянута  найпоширеніша ситуація, коли передається майно між суб’єктами комунального сектору.

Як щодо передачі державного майна у комунальну власність?

Нормативна база, яка регулює управління державним та комунальним майном, у тому числі безоплатне отримання (передачу) регулюється Законом  України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185 (далі - Закон № 185).

Крім того, Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» визначає порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

Але, досліджуючи наше питання,  важливий момент прийняття рішення про передачу майна.

Закон  України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 № 147/98  регламентує умови «переходу» державного майна саме у комунальну власність.

Так, передача об’єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 51 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність належить до виключної компетенції відповідної ради. Надається вона у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні ради.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 № 147/98-ВР передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням:

• Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому - п’ятому частини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів);
• органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій (щодо об'єктів, визначених в абзаці шостому частини першої статті 2 цього Закону, та нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів).

Якщо установи, між якими має відбутися безоплатна передача основних засобів, підпорядковуються різним органам управління майном, вони складають інший Акт приймання-передачі, форма якого наведена у додатку до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затвердженого постановою Кабміну від 21.09.1998 № 1482 (далі – Порядок № 1482).

Зверніть увагу, це форма відрізняється від форми Акту приймання-передачі у разі передачі майна між комунальними установами.

Акт з Порядку № 1482  обов’язково застосовувати, коли відбувається безоплатна передача основних засобів у комунальну власність з державної або навпаки — з комунальної у державну. Такий акт складається аж у чотирьох примірниках (пункт 10 Порядку № 1482).

Отже, у разі передачі державного майна у комунальну власність замовника і навпаки, документами, які підтверджують факт наявності додаткової потреби у закупівлі будуть:

• рішення відповідного органу про передачу;
• акт приймання-передачі основних засобів;
• акт введення в експлуатацію основного засобу.