Моніторинг у публічних закупівлях

Що таке моніторинг. Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлю» (далі – Закон) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Хто здійснює моніторинг?

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі – Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Також Положенням визначено, що основними завданнями Держаудитслужби, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Тож повноваження щодо проведення моніторингу покладено на Держаудитслужбу.

Які закупівлі підлягають моніторингу?

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений у статті 8 Закону, яка і має ідентичну назву. Відповідно Законом передбачено проведення моніторингу саме процедур закупівель. Відповідно до статті 13 Закону процедурами закупівель є:

• відкриті торги;
• відкриті торги з публікацією англійською мовою;
• торги з обмеженою участю;
• конкурентний діалог;
• переговорна процедура закупівлі.

Відповідно моніторингу не підлягають спрощені закупівлі, закупівлі без використання електронної системи закупівлі та закупівлі, вартість предмета закупівлі яких на рік складає менше ніж 50 тис. грн. Проте це не означає, що Держаудитслужба не може перевіряти спрощені закупівлі, закупівлі без використання електронної системи закупівлі та закупівлі, вартість предмета закупівлі яких на рік складає менше ніж 50 тис. грн. Згідно з Положенням Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль також через здійснення перевірки закупівель і як раз під час здійснення такого виду перевірки і можуть перевірятися закупівлі, зокрема, які не підпадають під моніторинг. Дане твердження підтверджується рішенням суду, яке ми розглянули у статті «Чи є повноваження в ДАСУ щодо контролю закупівель до 50 тис. грн?».

Що не має права перевіряти Держаудитслужба під час проведення моніторингу?

Єдина заборона визначена Законом – це перевірка на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону, а саме: тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

На яких підставах може бути розпочато моніторинг процедури закупівлі?

Частиною 2 статті 8 Закону передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1. дані автоматичних індикаторів ризиків. Наказам Міністерства фінансів України від 28.10.2020 № 647 затверджено методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядку застосування;
2. інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3. повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4. виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5. інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до#nbsp;статті 7#nbsp;цього Закону.

Наведений перелік підстав для початку проведення моніторингу процедур закупівель є виключним.

Етапи проведення моніторингу

1. Прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.

2. Оприлюднення повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

3. Проведення моніторингу процедури закупівлі, який включає в себе, зокрема:

• направлення через електронну систему закупівель запиту до замовника щодо надання пояснення (інформації, документів) щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі та надання відповідних пояснень замовником замовником.
• надання замовником через електронну систему закупівель з власної ініціативи пояснення щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

4. Складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

5. Оприлюднення в електронній системі закупівель висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

6. Звернення замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.

7. Усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень або оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі до суду.

8. Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель у разі не усунення визначених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених Законом, а також висновок не оскаржено до суду.

Далі розглянемо кожен етап моніторингу процедур закупівель, розглянемо дії замовника та надамо рекомендації.

Етап № 1. Прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі

Хто приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі? Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

• дані автоматичних індикаторів ризиків;
• інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
• повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
• виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
• інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

• інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
• інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
• інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім цього, частиною 12 статті 8 Закону визначено, що якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.

Відповідно до частини 15 статті 8 Закону у разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу процедури закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.

У разі наявності підстав, визначених частиною 2 статті 8 Закону, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та / або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, встановленому статтею 18 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили (частина 16 статті 8 Закону).

Тобто аудитори не мають права прийняти рішення про початок моніторингу щодо порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження.

Дії замовника на етапі № 1 – відсутні. Так як замовник дізнається про початок моніторингу процедури закупівлі тільки після оприлюднення повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.

Порада замовнику: після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі перевірити ким прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі та чи відповідає підстава зазначена в електронній системі закупівель тій, що передбачена Законом. Де знайти таку інформацію?

Етап № 2. Оприлюднення повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та / або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Важливо: повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених Законом.

Дії замовника: відсутні.

Порада замовникам: перевірити чи відповідають строки оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі вимогам Закону.

Етап № 3. Проведення моніторингу процедури закупівлі

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Якщо повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі оприлюднено в електронній системі закупівель 04.08.2022, то початок проведення моніторингу процедури закупівлі рахується з наступного дня – 05.08.2022 та триватиме 15 робочих днів, у нашому прикладі до 25.08.2022.

Звертаю увагу, що відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини 1 статті 65, частин 3 - 5 статті 67 та статей 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП. Тобто День незалежності України, який відзначається 24.08.2022 є робочим днем.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону, а саме: тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Тобто аудитори#nbsp;під час проведення моніторингу не мають право перевіряти:

• чи містить тендерна документація вимоги, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
• чи містить тендерна документація вимоги щодо документального підтвердження інформації, яка є публічною та оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Важливо: повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених Законом.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Як виглядає такий запит?

Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Під час оприлюднення пояснення (інформації) в електронній системі закупівель замовник може завантажити необхідні документи.

Ненадання пояснень на запит аудитора може бути розцінено як адміністративне порушенням передбачене частиною 1 статті 164-14 КУпАП, а саме: неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі та тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

Також замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Тобто протягом 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі замовник має право надати пояснення, але звертаю увагу на те, що це є право замовника а не обов’язок.

В електронній системі закупівель відображається інформація про надання пояснень замовником з власної ініціативи.

Крім цього, варто звернути увагу на частину 13 статті 8 Закону, а саме: якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.

Тобто якщо під час проведення моніторингу учасником(ами) подано скаргу на рішення, дії чи бездіяльность замовника, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник має зупинити рішення органу державного фінансового контролю (проведення моніторингу в цілому) незалежно від предмета та підстави оскарження. Таке рішення має бути оприлюднене у вигляді повідомлення в електронній системі закупівель. Без прийняття та оприлюднення відповідного рішення моніторинг процедури закупівлі не зупиняється.

Згідно з частиною 21 статті 18 Закону орган оскарження протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення розміщує його в електронній системі закупівель. Тож продовжується строк проведення моніторингу процедури закупівлі з дати опублікування рішення органу оскарження (включаючи день оприлюднення рішення органу оскарження).

Дії замовника на етапі № 3 – за наявності відповідного запиту до замовник, необхідно протягом трьох робочих днів надати через електронну систему закупівель відповідні пояснення (інформацію, документи). Також замовник може надати під час проведення моніторингу процедури закупівлі пояснення за власної ініціативи, якщо вбачає у цьому необхідність.

Порада замовнику: рекомендую не нехтувати наданням відповіді на відповідний запит до замовника та вчасно надавати відповідь (інформацію, документи).

Етап № 4. Складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

У висновку обов’язково зазначаються:

1. найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2. назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3. унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4. опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5. зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов’язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини 19 статті 8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Так, на виконання даної норми наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552 було затверджено

• форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі;
• порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Дії замовника на етапі № 4 – відсутні.

Порада замовнику: відсутні.

Етап № 5. Оприлюднення в електронній системі закупівель висновку

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Дії замовника на етапі № 5 – ознайомитися з висновком та прийняти для рішення щодо подальших дій.

Порада замовнику: перевірити висновок на відповідність вимогам Закону та наказу Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552.

Етап № 6. Звернення замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.

Це не є обов’язком етапом, адже Законом встановлено право замовника щодо звернення за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.

Етап № 7. Усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень або оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі до суду

Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже на даному етапі замовник обирає свій варіант дій з таких:

варіант № 1. Усунути порушення викладені у висновку. В такому випадку замовник має оприлюднити в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку підтвердну інформацію та / або документи. У такому разі відповідно до частини 9 статті 8 Закону за умови підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та / або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку;

варіант № 2. Надати аргументовані заперечення до висновку. Варто зазначити, що таку дії варто вчиняти у разі прийняття рішення щодо оскарження висновку до суду, адже в іншому випадку не зважаючи на надані замовником аргументовані заперечення, орган державного фінансового контролю притягне до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель;

варіант № 3. Надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Із цим варіантом ситуація аналогічна, відповідно рекомендую при його обранні оскаржувати висновок до суду, адже Законом чітко визначено, що якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині 10 статті 8 Закону, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель;

варіант № 4. Оскаржити висновок до суду. При обранні даного варіанту замовник має вчити наступні дії:

• зазначити в електронній системі закупівель інформацію про оскарження висновку до суду протягом наступного робочого дня з дня його оскарження, такою інформацією може бути позовна заява;
• зазначити в електронній системі закупівель інформацію про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Знайти інформацію про відкриття провадження у справі та його номер замовник може за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень та / або офіційного сайту Судової влади України. У розділі «Справи» обираємо «Стан розгляду справ», вводимо номер справи та отримуємо інформацію про номер провадження.

Етап № 8. Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель у разі не усунення визначених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених Законом, а також висновок не оскаржено до суду

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині 10 статті 8 Закону, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Варто відзначити, що органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про закупівлі (частини 1 і 2 статті 164-14 КУпАП) та накладає відповідні штрафи самостійно, а саме за такі порушення:

• порушення порядку визначення предмета закупівлі;
• несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
• тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону;
• розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом;
• неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
• неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
• ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом;
• порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

Наведені порушення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1#nbsp;700 грн).

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частини 3-6 статті 164-14, а саме:

• придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону;
• застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;
• невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону;
• відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення);
• укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та / або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;
• внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
• внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни;
• порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500-51000 грн);

• невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000-85000 грн);
• укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000-170000 грн).