Кваліфікаційний критерій «наявність працівників» — враховуємо специфіку предмета закупівлі 

Кваліфікаційні критерії є ефективним інструментом у закупівлях, що дозволяє обрати надійних контрагентів, здатних належно виконати умови договору. 

Одним із важливих кваліфікаційних критеріїв, що його замовники можуть використовувати для відбору переможця закупівлі, є наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. 

Однак, встановлюючи кваліфікаційні вимоги в тендерній документації, замовникам необхідно враховувати специфіку певного предмета закупівлі. 

Тому далі детальніше розглянемо, на що слід звернути увагу при встановленні кваліфікаційного критерію - наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, залежно від специфіки предмета закупівлі. 

Чи потрібно при закупівлях товарів вимагати наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід? 

Норми закупівельного законодавства не визначають при закупівлях яких предметів закупівель потрібно встановлювати той чи інший кваліфікаційний критерій. 

Однак з аналізу такого предмета закупівлі як товар та кваліфікаційного критерію - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, вбачається, що встановлювати даний кваліфікаційний критерій немає потреби, адже кваліфікація працівників постачальника, як правило, не має прямого впливу на якість самого товару чи процес його поставки. Натомість важливо, щоб товар відповідав технічним та якісним вимогам, які були визначені в тендерній документації та умовах договору, а постачальник вчасно та належним чином його доставив замовнику. 

Проте, при закупівлях робіт та послуг наявність кваліфікованих працівників має важливе значення, що розглянемо далі. 

Що врахувати при встановленні вимоги щодо наявності працівників при закупівлі послуг? 

Формуючи вимоги до учасника процедури закупівлі в частині наявності працівників відповідної кваліфікації слід враховувати специфіку послуг, а також складність та обсяг послуг. 

Зокрема, не варто встановлювати надмірні вимоги, які можуть обмежити конкуренцію та призвести до дискримінації учасників, що суперечитиме приписам закупівельного законодавства. 

Окрім цього, надання певних послуг може відбуватися без безпосередньої участі працівників надавача послуг,  наприклад, при оренді транспортних засобів без водія, не варто вимагати наявності працівників, оскільки такі послуги не будуть виконувати працівники надавача послуг. 

Натомість встановлення вимог до наявності працівників при закупівлі подібних послуг, суперечитиме принципам здійснення закупівель та суттєво обтяжуватиме тендерну документацію, що може призвести до оскарження таких вимог до органу оскарження. 

Водночас для певних робіт та послуг замовникам слід обов’язково вимагати підтвердження наявності кваліфікованих працівників, які безпосередньо виконуватимуть роботи чи надаватимуть послуги. 

Наявність працівників при закупівлях робіт 

Роботи, як предмет закупівлі, має особливе значення при здійсненні закупівель, що відрізняє їх від інших видів предметів закупівель - товарів та послуг, та вимагає особливого правового регулювання. 

Зокрема, вітчизняне законодавство містить цілу низу вимог до працівників, які можуть виконувати певні види робіт.  

Відповідно при здійсненні закупівлі робіт, наприклад, будівельних, монтажних, розроблення проектної документації роль працівників є надзвичайно важливою на всіх етапах проведення робіт. До прикладу, їхня кваліфікація, досвід та знання, безпосередньо впливають на успішність закупівлі, якість виконаних робіт, дотримання строків тощо. 

Так, здійснення робіт регулюється, окрім законодавства з публічних закупівель, окремими нормативно-правовими актами, в яких визначено вимоги до працівників, які можуть здійснювати такі роботи.  

Основним документом при здійсненні будівельних робіт є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». В зазначеному Законі визначено, що:   

• проєкт об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проєкт об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат;  
• до проведення експертизи архітектурного рішення проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.  

Стаття 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначає, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. 

З огляду на наведені норми, замовникам, при здійсненні закупівлі розроблення проектної документації та експертизи проектної документації, потрібно враховувати положення зазначених норм. 

В свою чергу, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить вимог до кваліфікації працівників, які здійснюють роботи з нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції.  

При цьому, законодавство містить певні вимоги щодо проходження навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці при здійсненні робіт, які перелічені у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121.  

Разом з тим, встановлювати вимоги до наявності працівників при здійсненні нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції замовники можуть на підставі положень Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників  Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи (випуск 64). 

Наявність працівників, вимоги до кваліфікації яких передбачені окремими НПА 

При здійсненні певних предметів закупівель замовникам необхідно враховувати наявність положень окремих нормативно-правових актів, в яких визначені вимоги до кваліфікації працівників. 

При цьому, таких нормативно-правових актів є доволі чимало. І відповідно встановлювати вимоги до наявності працівників замовники зобов’язані у відповідності до таких нормативно-правових актів, які, зокрема регулюють предмет закупівлі. 

До прикладу, якщо певний нормативно-правовий акт, який регулює предмет закупівлі, встановлює вимоги до кваліфікації працівників (приміром, наявність сертифіката, певного рівня освіти, досвіду тощо), замовник не просто має право, а зобов'язаний відобразити це в тендерній документації. Натомість встановлення вимог до наявності працівників без врахування положень певного нормативно-правового акту, досить часто слугує підставою для оскарження таких умов тендерної документації до органу оскарження.  

Монтаж систем пожежної сигналізації 

Значна частина замовників здійснює закупівлі робіт/послуг протипожежного призначення, зокрема замовники визначають такі роботи як капітальний ремонт.  

Водночас встановлювати вимоги до кваліфікації працівників, які будуть здійснювати такий вид робіт/послуг, замовники повинні на підставі положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 № 852 (далі-Постанова №852).  

Так, пункт 14 зазначеної Постанови передбачає, що керівник робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень повинен мати:   

• вищу освіту за однією із спеціальностей у галузях знань «Архітектура та будівництво», «Цивільна безпека» (за спеціальностями «Цивільна безпека», «Пожежна безпека»), «Автоматизація та приладобудування», «Електроніка та телекомунікації», «Електрична інженерія»; 
• стаж роботи за цим видом робіт не менше трьох років або в органах та підрозділах цивільного захисту (за спеціальністю «Пожежна безпека») не менше п’яти років. 

Згідно пункту 15 Постанови №852 виконавці робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень повинні відповідати таким вимогам: 

• електромонтер охоронно-пожежної сигналізації (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатковання, електромонтер з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів) - не нижче 3-го розряду; 
• налагоджувальник приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування (налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики) - не нижче 4-го розряду. 

Кількість виконавців таких робіт повинна становити не менше двох осіб. 

Послуги охорони 

Ще одним предметом закупівлі, закупівлю якого здійснює велика кількість замовників є послуги з охорони. Водночас послуги з охорони регулюються окремими нормативно-правовими актами, зокрема постановою Кабміну від 18.11.2015 № 960 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», яка, зокрема, встановлює кадрові вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.  

Так, в зазначеній Постанові визначені наступні кадрові вимоги: 

До штату суб’єкта охоронної діяльності, його філії, іншого відокремленого підрозділу повинен входити фахівець (фахівці) з організації заходів охорони. 

Зазначений фахівець повинен мати один з таких освітніх та (або) кваліфікаційних рівнів: 

• вищу освіту і стаж роботи не менше трьох років на посадах офіцерського складу в оперативних і слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, міліції охорони, СБУ або стаж не менше трьох років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил, на посадах середнього та старшого начальницького складу правоохоронних органів, військових формувань, утворених відповідно до законів, та відомчої воєнізованої охорони; 
• вищу освіту і стаж роботи на керівних посадах (директора, заступника директора, керівника філії, іншого відокремленого підрозділу) суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років або стаж не менше трьох років на посадах, відповідальних за напрям охорони; 
• вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю в суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років. 

Охоронники, охоронці повинні входити до штату суб’єкта охоронної діяльності та залежно від об’єкта, що охороняється, відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 р. № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Рівень відповідності кваліфікаційним вимогам документально підтверджується згідно із законодавством. 

Працівники, залучені до роботи на пункті централізованого спостереження, повинні входити до штату суб’єкта охоронної діяльності та подати необхідні для прийняття на роботу документи, передбачені абзацами третім - шостим пункту 17 цих Ліцензійних умов. 

Освітня підготовка персоналу пункту централізованого спостереження, який спостерігає за станом систем передавання сповіщень, повинна бути не нижче повної загальної середньої освіти. 

Професійна підготовка персоналу пункту централізованого спостереження забезпечується суб’єктом охоронної діяльності. 

Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб’єктом охоронної діяльності (входять до штату суб’єкта охоронної діяльності). 

Послуги з харчування 

При закупівлі послуг з харчування замовникам необхідно враховувати низку нормативно-правових актів. Зокрема, такими є Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та інші підзаконні нормативно-правові акти. 

Водночас стаття 48 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначає вимоги до гігієни персоналу, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами. Зокрема, в даній статті визначено, що оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами: 

1) на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку; 

2) персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку. 

Тому замовникам слід вимагати в тендерній документації вимоги щодо підтвердження зазначеної законодавчої вимоги.  

Окрім наведеної вимоги, при закупівлі послуг з харчування необхідно враховувати Постанову Кабміну від 23.05.2001 №559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», яка визначає перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, які, зокрема, працюють в харчовій та переробній промисловості, перелік яких визначено в даній Постанові. 

Підсумки 

1. Законодавство з публічних закупівель не визначає при яких предметах закупівель замовники повинні/можуть встановлювати вимогу щодо підтвердження кваліфікаційного критерію – наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. 

2. Встановлюючи розглядуваний кваліфікаційний критерій замовникам потрібно враховувати специфіку предмета закупівлі, зокрема з огляду на вимоги певних нормативно-правових актів, які регулюють предмет закупівлі, закупівлю якого здійснює замовник.