Статті

Казна відмовляє у реєстрації бюджетних зобов’язань: приклади ситуацій та поради уповноваженій особі

1
82

Більшість замовників на практиці хоча б раз, але стикались з ситуацією, коли казначей відмовляв у реєстрації бюджетних зобов’язань, надаючи пояснення в усному або письмовому вигляді. І все ж доцільно пам’ятати, що перелік випадків, в яких такі відмови є законодавчо обґрунтованими.

Керуючись пунктом 2.10 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), Органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі:

  • відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
  • відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
  • відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);
  • невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
  • відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;
  • недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
  • недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.

Також звертаючись до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), згідно якого до здійснення оплати за договором про закупівлю Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

Нагадуємо, що перелік інформації, яка повинна міститися у річному плані закупівель відображена у частині 2 статті 4 Закону, а перелік даних, які зазначаються у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, визначені частиною 2 статті 19 Закону.

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 7 Закону, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Окрім цього пропонуємо розглянути норми пункту 2 частини 2 статті 7 Закону, відповідно до якої Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:

  • відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини;

Як зазначено вище, вимоги пункту 1 частини 2 статті 7 Закону стосуються наявності річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Також пропонуємо розглянути декілька ситуацій, з якими може стикнутися замовник та які можуть призвести до відмови у реєстрації бюджетних зобов’язань за вказаної підстави.

  • відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

Аналізуючи норми пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), замовник відміняє відкриті торги у разі:

  1. відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
  2. неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
  3. скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
  4. коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;
  5. подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.

У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.

Тобто після моменту оприлюднення замовником в електронній системі закупівель рішення про відміну процедури закупівлі, казначей зобов’язаний відмовити замовнику у реєстрації бюджетних зобов’язань за таким договором про закупівлю.

  • набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та / або договору про закупівлю нікчемним;

Звертаючись до статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Окрім цього відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

А тому за наявності рішення суду, яке набрало законної сили та передбачає визначення результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та / або договору про закупівлю нікчемним, казначей зобов’язаний відмовити замовнику в реєстрації такого договору про закупівлю.

  • оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;

Абзацом 5 пункту 67 Особливостей, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною 10 статті 29 Закону і абзацом 4 пункту 49 цих особливостей. Нагадаємо, що частиною 10 статті 29 Закону законодавчо встановлені строки для розгляду тендерної пропозиції / пропозиції, в той час як абзацом 4 пункту 49 Особливостей визначено строки для укладення договору про закупівлю.

Відповідно у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється. Причому абзацом 2 пункту 67 Особливостей визначено, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Тож сторони не мають права укласти договір про закупівлю у період оскарження процедури закупівлі, а казначей у цей же період не зареєструє бюджетні зобов’язання за укладеним договором.

  • наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною 18 статті 18 Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

  1. про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
  2. про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Відповідно якщо Органом оскарження винесено рішення щодо встановлення порушення процедури закупівлі, які призвели до неправомірного укладення договору про закупівлю (наприклад зазначено, що замовник повинен скасувати рішення про визначення переможця закупівлі або ж відмінити процедуру закупівлі, а натомість замовником укладено договір про закупівлю), то казначей повинен відмовити в реєстрації бюджетних зобов’язань за таким договором.

В той же час якщо замовником отримано відмову в реєстрації бюджетних зобов’язань за підстав, не передбачених пунктом 2.10 Порядку № 309 або частиною 2 статті 7 Закону, то замовник може спробувати повторно направити реєстр бюджетних зобов’язань та прикріпити лист-звернення, в якому обґрунтувати власну позицію щодо отриманої відмови.

Наголошуємо, що відмова в реєстрації бюджетних зобов’язань має надаватись саме у письмовому вигляді, тож у частині випадків представник Органу Казначейства не зможе надати офіційну відповідь на лист-звернення замовника із зазначенням підстав, про які йшлося під час розмови. Наведемо декілька прикладів, коли замовнику варто відстоювати позицію щодо неправомірної відмови від реєстрації бюджетних зобов’язань без внесення будь-яких змін до закупівлі або ж договору / договору про закупівлю.

Отже обов’язок щодо визначення предмета закупівлі покладається саме на замовника. Відповідно у переліку повноважень представників Органу Казначейства відсутні обов’язки перевірки правомірності визначення предмета закупівлі, в тому числі коду за Єдиним закупівельним словником. А перелік підстав для відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань не містить підстав, які можна застосувати у даному випадку.

Більш детально наслідки відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань, алгоритм дій замовника в таких випадках та приклади листів-звернень до представників Органу Казначейства відображено у матеріалі «Що робити замовнику якщо Казначейство відмовило в реєстрації договору про закупівлю / договору».

#казначейство#реєстрація бюджетних зобов'язань

пов'язані статті

Публічна офертаПолітика конфіденційностіДля авторівКонтакти

© 2025 TNDR. Освітня платформа у сфері публічних (державних) закупівель. ТНДР.

Visa & Mastercard