Казна відмовляє у реєстрації бюджетних зобов’язань: приклади ситуацій та поради уповноваженій особі
1
82
Більшість замовників на практиці хоча б раз, але стикались з ситуацією, коли казначей відмовляв у реєстрації бюджетних зобов’язань, надаючи пояснення в усному або письмовому вигляді. І все ж доцільно пам’ятати, що перелік випадків, в яких такі відмови є законодавчо обґрунтованими.
Керуючись пунктом 2.10 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), Органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі:
відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);
невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;
недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.
Також звертаючись до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), згідно якого до здійснення оплати за договором про закупівлю Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Нагадуємо, що перелік інформації, яка повинна міститися у річному плані закупівель відображена у частині 2 статті 4 Закону, а перелік даних, які зазначаються у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, визначені частиною 2 статті 19 Закону.
Згідно норм частини 2 статті 4 Закону, у річному плані повинна міститися така інформація:
найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія;
назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;
код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
вид закупівлі та орієнтовний початок проведення:
у разі застосування рамкової угоди зазначається: строк дії рамкової угоди; сторона рамкової угоди (замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника); очікувана вартість з урахуванням усього запланованого строку дії рамкової угоди.
Керуючись частиною 1 статті 19 Закону, у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються:
найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія;
назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота;
вид закупівлі;
застосовані критерії оцінки;
кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю;
дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону;
дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю;
дата укладення договору про закупівлю;
наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю — у разі закупівлі робіт або послуг.
Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 7 Закону, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Окрім цього пропонуємо розглянути норми пункту 2 частини 2 статті 7 Закону, відповідно до якої Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:
відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини;
Як зазначено вище, вимоги пункту 1 частини 2 статті 7 Закону стосуються наявності річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Також пропонуємо розглянути декілька ситуацій, з якими може стикнутися замовник та які можуть призвести до відмови у реєстрації бюджетних зобов’язань за вказаної підстави.
Замовником проведено запит пропозицій постачальників на закупівлю подушок та укладено договір про закупівлю. Проте при формуванні річного плану до цієї закупівлі, уповноваженою особою помилково не зазначено код економічної класифікації видатків бюджету.
Коментар: В даному випадку враховуючи, що внести зміни до річного плану після оприлюднення закупівлі неможливо в зв’язку із технічною реалізацією електронних майданчиків, уповноважена особа може виправити допущену помилку, шляхом оформлення протокольного рішення щодо виявлення та виправлення технічної / механічної помилки. Такий протокол не оприлюднюється в електронній системі закупівель, проте надається казначею при реєстрації бюджетних зобов’язань.
Замовником здійснено закупівлю лікарських засобів, шляхом проведення процедури закупівлі відкриті торги із врахуванням особливостей. На момент реєстрації бюджетних зобов’язань казначей виявив відсутність в річному плані відповідних міжнародних непатентованих назв препаратів, які придбавалися.
Коментар: Звертаючись до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Також аналізуючи пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082 (Порядок № 1082), крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН), у разі визначення предмета закупівлі – лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Відповідно якщо мова йде про придбання лікарських засобів, то Порядок № 1082 передбачає зазначення в електронній системі закупівель інформації щодо МНН кожного з таких засобів. При цьому вимоги Закону вказують на необхідність відображення МНН також у річному плані закупівель. Відсутність МНН лікарських засобів не варто прирівнювати до друкарської помилки, а тому більш безпечним варіантом для замовника буде:
внести зміни до річного плану закупівель, якщо помилка виявлена до моменту оголошення закупівлі / оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель;
відмінити закупівлю, через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, якщо така помилка виявлена після оголошення закупівлі але до моменту укладення договору про закупівлю;
розірвати договір / договір про закупівлю, якщо така помилка виявлена після укладення такого договору.
Замовником проведено відкриті торги із врахуванням особливостей та укладено договір про закупівлю на послуги з кейтерингу. Даний договір містить два додатки, проте під час оприлюднення інформації в електронній системі закупівель разом із таким договором підвантажено лише Додаток №1 та не завантажено Додаток № 2.
Коментар: В даній ситуації замовник може діяти за таким алгоритмом:
якщо термін для оприлюднення договору про закупівлю ще не минув, то замовник може дозавантажити в електронну систему закупівель Додаток № 2 до такого договору разом із протоколом про виявлення та виправлення технічної / механічної помилки, скориставшись при цьому таким функціоналом електронних майданчиків, як оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю;
якщо термін для оприлюднення договору про закупівлю вже минув, то замовник не зможе виправити ситуацію щодо порушення строків оприлюднення інформації, а тому варто зафіксувати таку помилку протоколом про виявлення та виправлення технічної / механічної помилки і оприлюднити в електронній системі закупівель даний протокол разом із Додатком № 2 до такого договору у момент публікації наступних змін до договору про закупівлю.
В обох із зазначених варіантів, замовник може повторно направити до Органу Казначейства реєстр бюджетних зобов’язань та прикріпити до нього скан-копію протоколу уповноваженої особи про виявлення та виправлення технічної / механічної помилки.
відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
Аналізуючи норми пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), замовник відміняє відкриті торги у разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;
подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.
У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.
Тобто після моменту оприлюднення замовником в електронній системі закупівель рішення про відміну процедури закупівлі, казначей зобов’язаний відмовити замовнику у реєстрації бюджетних зобов’язань за таким договором про закупівлю.
набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та / або договору про закупівлю нікчемним;
Звертаючись до статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.
Окрім цього відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
А тому за наявності рішення суду, яке набрало законної сили та передбачає визначення результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та / або договору про закупівлю нікчемним, казначей зобов’язаний відмовити замовнику в реєстрації такого договору про закупівлю.
оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;
Абзацом 5 пункту 67 Особливостей, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною 10 статті 29 Закону і абзацом 4 пункту 49 цих особливостей. Нагадаємо, що частиною 10 статті 29 Закону законодавчо встановлені строки для розгляду тендерної пропозиції / пропозиції, в той час як абзацом 4 пункту 49 Особливостей визначено строки для укладення договору про закупівлю.
Відповідно у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється. Причому абзацом 2 пункту 67 Особливостей визначено, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Тож сторони не мають права укласти договір про закупівлю у період оскарження процедури закупівлі, а казначей у цей же період не зареєструє бюджетні зобов’язання за укладеним договором.
наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Частиною 18 статті 18 Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Відповідно якщо Органом оскарження винесено рішення щодо встановлення порушення процедури закупівлі, які призвели до неправомірного укладення договору про закупівлю (наприклад зазначено, що замовник повинен скасувати рішення про визначення переможця закупівлі або ж відмінити процедуру закупівлі, а натомість замовником укладено договір про закупівлю), то казначей повинен відмовити в реєстрації бюджетних зобов’язань за таким договором.
В той же час якщо замовником отримано відмову в реєстрації бюджетних зобов’язань за підстав, не передбачених пунктом 2.10 Порядку № 309 або частиною 2 статті 7 Закону, то замовник може спробувати повторно направити реєстр бюджетних зобов’язань та прикріпити лист-звернення, в якому обґрунтувати власну позицію щодо отриманої відмови.
Наголошуємо, що відмова в реєстрації бюджетних зобов’язань має надаватись саме у письмовому вигляді, тож у частині випадків представник Органу Казначейства не зможе надати офіційну відповідь на лист-звернення замовника із зазначенням підстав, про які йшлося під час розмови. Наведемо декілька прикладів, коли замовнику варто відстоювати позицію щодо неправомірної відмови від реєстрації бюджетних зобов’язань без внесення будь-яких змін до закупівлі або ж договору / договору про закупівлю.
Замовником здійснено запит пропозицій постачальників, вартістю 150 тис. гривень. Під час реєстрації бюджетних зобов’язань за даним договором про закупівлю, отримано відмову через невірно визначений код за Єдиним закупівельним словником відповідно до предмета закупівлі.
Коментар: Звертаючись до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отже обов’язок щодо визначення предмета закупівлі покладається саме на замовника. Відповідно у переліку повноважень представників Органу Казначейства відсутні обов’язки перевірки правомірності визначення предмета закупівлі, в тому числі коду за Єдиним закупівельним словником. А перелік підстав для відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань не містить підстав, які можна застосувати у даному випадку.
Замовником укладено договір про закупівлю послуг за результатами процедури закупівлі. Проте на момент реєстрації бюджетних зобов’язань, казначей повідомив замовника про невідповідність назви предмета закупівлі укладеного договору до назви предмету закупівлі, зазначеною у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» № 590 від 09.06.2021 (далі – Постанова № 590).
Коментар: Повертаючись до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому пунктом 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (надалі – Порядок № 708) передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно при визначенні предмета закупівлі у розумінні Закону, замовник зобов’язаний враховувати специфіку предмета закупівлі, а також вимоги Порядку № 708 та Єдиний закупівельний словник. В той же час відсутні вимоги, що на момент визначення предмета закупівлі замовник повинен орієнтуватися на положення Постанови № 590.
Більше того, навіть якщо замовник все ж вирішить адаптувати назву предмета закупівлі в договорі до вимог Постанови № 590, то законодавчих підстав для таких дій немає. Адже такого роду дії фактично призведуть до зміни предмета закупівлі, як істотної умови договору. При цьому перелік випадків, в яких можна вносити зміни до істотних умов договору про закупівлю, визначений пунктом 19 Особливостей, не містить даних підстав. Більш детально ризики таких дій описані у матеріалі «Ризики пристосування предмета закупівлі до Постанови № 590».
Окрім цього вищезгадані переліки підстав для відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань не містять вимог щодо обов’язків казначея відмовляти в реєстрації таких зобов’язань за неврахування вимог пункту 19 Постанови № 590 під час визначення предмета закупівлі. А тому замовнику варто повторно направити реєстр бюджетних зобов’язань та прикріпити лист-звернення із аргументацією законодавчих підстав правомірності визначення предмета закупівлі уповноваженою особою.