Ціна на хліб під час ЗПП розраховується на 1 кг, а фасування переможець пропонує по 600 гр. – чи є це порушенням та як замовнику вести обрахунок обсягу отриманого товару

Вимоги пункту 11-2 до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) ніяким чином не зобов’язують замовників задовольняти власну потребу у такому товарі, як хліб, виключно через оголошення запиту пропозицій постачальників. Адже у Додатку 2 до Особливостей даний вид товару взагалі відсутній. 

У той же час необхідність здійснювати закупівлю конкретно визначеного переліку продуктів харчування саме через електронний каталог (коли мова йде про вартість закупівлі, що становить або перевищує 100 тис. гривень) призвело до певної адаптації замовників до запиту пропозицій постачальників, як до прямої альтернативи процедури відкритих торгів. Відповідно частина замовників продовжує обирати електронний каталог для придбання й інших різноманітних товарів, наприклад хлібобулочних виробів. Такий вибір мотивований в тому числі й низкою переваг у вигляді коротших термінів здійснення закупівлі, меншої кількості необхідної документації, тощо. 

Та все ж не зважаючи на вищезазначені переваги, закупівельники під час оголошення запиту пропозицій постачальників продовжують стикатися із незрозумілими для них нюансами. І перше що варто проаналізувати замовнику, який потрапив в неоднозначну ситуацію під час здійснення закупівлі, – перелік вимог та умов конкретної закупівлі, а саме: інформацію, відображену в річному плані, оголошенні про закупівлю, прикріпленій документації, тощо. Тож для вирішення основного питання даної статті доцільно спершу зрозуміти яку саме інформацію щодо обсягу та фасування товару замовник має право зазначити під час оприлюднення закупівлі запиту пропозицій постачальників. 

Відображення характеристик товару «хліб» під час здійснення закупівлі, шляхом використання електронного каталогу 

Одним із початкових етапів підготовки запиту пропозицій постачальника є пошук необхідної позиції в електронному каталозі та формування чернетки оголошення про закупівлю. Саме на даному етапі прослідковується перша відмінність, на яку варто звернути увагу: формування назви предмета закупівлі в чернетці оголошення про закупівлю дещо відрізняється від назви, відображеної безпосередньо в електронному каталозі: 

Також під час пошуку в Prozorro Market необхідної позиції хлібобулочних виробів, замовник може побачити далеко не один, а відразу декілька різноманітних варіантів, проте є й те, що їх поєднує: 

Як бачимо, окрім спільної назви виду товару «хліб», у кожному з позицій зазначена фраза «1 кг». Це зроблено тому, що одиниця виміру, доступна замовнику під час формування запиту пропозицій постачальників для даної категорії товару – це саме кілограм: 

Відповідно до вищезазначеної інформації, закупівельникам варто звернути увагу на три вагомі аспекти: 

1. Замовник не має можливості обрати іншу одиницю виміру під час формування запиту пропозицій постачальників на закупівлю такого товару, як хліб. Так як адміністратор каталогу напряму передбачив які із електронних полів доступні для самостійного редагування замовником, а які – ні, електронне поле в якому зазначається «одиниця виміру» є «закритим» для закупівельника. Так, воно відображається під час створення чернетки, проте можливість внести зміни у нього відсутня безпосередньо через сформований функціонал електронних майданчиків. 
2. Учасник подає пропозицію з урахуванням того обсягу (кількості та одиниці виміру), що зазначений в оголошенні про закупівлю. Відповідно, якщо замовник оприлюднив закупівлю на 300 кг хліба з пшеничного борошна в упаковці, то учасник розраховує вартість власної пропозиції базуючись саме на цих та інших, відображених в оголошенні, характеристиках. 
3. Зазначення одиниці виміру «кілограм» ніяким чином не обмежує учасника у виборі фасування товару. Під час подання власної пропозиції, учасник відображає інформацію про загальну вартість такої пропозиції та загальний обсяг предмета закупівлі. Тож на етапі розкриття пропозицій, замовник не володіє інформацією щодо фасування товару, які запропонує йому переможець закупівлі під час укладення договору: 

То як реагувати замовнику, якщо вага однієї буханки хліба відрізнятиметься від його «очікувань»? Візьмемо за основу тих же 300 кг хліба з пшеничного борошна в упаковці. Пропозиція учасника відображатиме повну вартість усіх 300 кг, та це ні в якому разі не означає, що він зобов’язується постачати такий товар виключно у вигляді кілограмових буханок. Але чи буде відрізнятися взаємодія замовника та переможця у випадку, коли пропозиція включатиме хліб в упаковці по 1 кг, від тієї, коли така упаковка матиме всього 600 гр.? 

Відповідно замовнику буде максимально легко вести обрахунок фактично поставленого товару: кількість буханок хліба дорівнюватиме кількості кілограм: 3 шт. – це 3 кг. 

Проте обрахунок фактично поставленого товару в даному випадку дещо складніший. В той же час це не означає, що такого роду дії є помилковими – радше вони просто ускладнюють процес обліку, але ніяким чином не вливають на виконання самого договору. Відповідно кількість буханок хліба для задоволення тієї ж потреби буде більшою, ніж у попередньому випадку, проте їх загальна вага не повинна різнитися: для поставки 3 кг хліба постачальник зобов’язаний надати 5 буханок. 

І звісно ж ситуація була б простішою, якби замовник вказав фасування товару ще на етапі оприлюднення оголошення про закупівлю. Та чи будуть правомірними такі дії? 

Чи може замовник самостійно визначити  характеристики щодо фасування такого предмета закупівлі, як хліб, у запиті пропозицій постачальників? 

У відповідності до абзацу другого пункту 12 Особливостей, у запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. Тож законодавство сфери публічних закупівель надає можливість замовникам у конкретних випадках вносити корективи у певні характеристики предмета закупівлі. 

У той же час редагувати можна виключно ті поля, які відкриті для цього адміністратором каталогу. Відповідно серед характеристик такого товару, як хліб, адміністратор каталогу виділяє: 

Як бачимо, серед даних характеристик відсутня можливість обрати конкретну вагу щодо фасування відповідного товару. Окремого електронного поля, призначеного для зазначення даної інформації, у системі також не передбачено. А тому можемо зробити висновок, що Особливості не надають замовнику можливості вказувати інформацію щодо фасування такого товару, як хліб. 

Даного роду обмеження також встановлені абзацом другим пункту 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. N 822 (далі – Порядок). Згідно даних вимог, у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. 

Підсумки 

Під час формування оголошення про закупівлю на такий товар, як хліб, замовник вказує обсяг закупівлі із одиницею виміру «кілограм». Відповідно учасник подає пропозицію, відображаючи загальну вартість потенційної угоди у розрахунку на кількість кілограм хліба, зазначених замовником в умовах закупівлі. Проте обсяг, відображений у кілограмах, аж ніяк не обмежує переможця в обранні комфортного для нього виду фасування такого товару. 

Тож не важливо, запропонував переможець фасування хліба по 1 кг, 800 гр. чи 600 гр., це все одно не буде помилкою за умов, якщо постачальник матиме змогу надати необхідну кількість товару, щоб забезпечити увесь обсяг, вказаний в оголошенні про закупівлю. 

Звісно ж при виконанні договору, замовникам буде дещо важче обраховувати обсяг отриманого товару, якщо вага однієї упаковки/буханки не дорівнюватиме 1 кілограму. Проте у всіх інших аспектах такий договір нічим не відрізнятиметься від договору, згідно якого товар розфасовано по 1 кілограму. 

Додатково нагадуємо, що зазначення інформації щодо фасування товару в електронних полях оголошення про закупівлю або ж проєкті договору є прямим порушенням вимог абзацу другого пункту 12 Особливостей, а також абзацу другого пункту 57 Порядку.