Чи застосовувати локалізацію до «вживаних» товарів

На практиці є ситуації коли замовники мають чи можуть закупити товар, який був «вживаний» чи з точки зору технічних характеристик товару, який потрібен замовнику, чи враховуючи видатки, які затвердженні замовнику для закупівлі товару. І все начебто зрозуміло є потреба, тому проводимо закупівлю і закриваємо наявну потребу. Але, як говорить практика не все так просто коли товар, який має на меті закупити замовник є в переліку товарів, які підлягають підтвердження ступеня локалізації виробництва. І постає питання чи підлягає локалізації товар, який був «вживаний» підтвердження ступеня локалізації виробництва та відповідно чи має замовник встановлювати такі вимоги у тендерній документації, розберемося у даному матеріалі.

Які нормативно – правові акти аналізуємо для отримання відповіді?

Положення абзацу 3 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 19.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначено, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6^-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Таким чином, Особливості скеровують замовника до норм Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон).

А що визначено Законом? Відповідно до пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону, визначено, що Уповноважений орган здійснює моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.