Статті

Чи повинні органи Казначейства перевіряти обґрунтування замовником застосування пункту 13 Особливостей

4
1747

Зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), внесені постановою Кабміну № 952 від 01.09.2023, що передбачають, зокрема, оприлюднення в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) обґрунтування підстав здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей, викликали багато питань у замовників, одним із яких є:

  • чи потрібно надавати документ-обґрунтування на перевірку органам Казначейства при реєстрації бюджетних зобов’язань?

Тож спробуємо розібратися яка роль органів Казначейства у виконанні замовниками нових вимог Особливостей. Але спочатку нагадаємо про вимоги до оформлення обґрунтування.

В якій формі повинно бути обґрунтування застосування п. 13 Особливостей?

Так, змінами, внесеними до Особливостей постановою Кабміну № 952 від 01.09.2023 передбачається, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовнику необхідно оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ та разом з ним:

  • договір про закупівлю та додатки до нього,
  • обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту.

При цьому чіткої форми, в які має бути складено обґрунтування, законодавством не встановлено, а лише зазначено, що такий документ має бути:

  1. у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, підготовленого уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника;
  2. погодженим (затвердженим) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.

Нещодавно з метою роз’яснення замовникам питань щодо оновлених вимог Особливостей Міністерство економіки України оприлюднило листа від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, в якому наголошено, що зміст такого обґрунтування визначається замовником самостійно та може містити, зокрема посилання на законодавство, нормативні акти, умови або обставини, причини, що виникають у замовника стосовно необхідності закупівлі у такий спосіб тощо.

Деякі замовники вже почали застосовувати нові вимоги Особливостей. Приклади таких закупівель можна подивитись за посиланнями:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-20-011420-a - обґрунтування затверджено наказом по установі замовника, який підписаний керівником цієї установи;

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-23-000319-a - обґрунтування підписано уповноваженою особою та погоджено представником керівника замовника.

Більше про обґрунтування читайте у статті «Топ 6 запитань щодо чотирнадцятих змін до Особливостей».

Після укладання договору про закупівлю замовники, які перебувають на казначейському обслуговуванні, повинні подавати до органів Казначейства підтвердні документи для реєстрації бюджетних зобов’язань за укладеним договором про закупівлю

Чи повинні органи Казначейства перевіряти наявність обґрунтування при реєстрації бюджетних зобов’язань?

Органи Казначейства здійснюють свої функції в частини контролю за дотриманням замовниками закупівельного законодавства виключно в межах повноважень, визначених частиною 2  статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та нормами Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309).

Після внесення визначення для замовників вимог оформлювати обґрунтування пункту 13 Особливостей ні до Закону, ні до Порядку № 309 змін в частині визначення повноважень органів Казначейства внесено не було.

Як і раніше – функція органів Казначейства з перевірки документів замовників на відповідність вимог законодавства про закупівлі полягає в тому щоб перевірити:

  • наявність річного плану закупівель, звіту про результати проведення процедури закупівлі та договору про закупівлю, розміщених в ЕСЗ;
  • правильність заповнення Реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі – Реєстр), зокрема, у разі застосування замовником процедури закупівлі – у графі «Дані бюджетного зобов’язання: інформація про закупівлі» цього реєстру має бути зазначений унікальний ідентифікатор закупівлі, присвоєний ЕСЗ.

Стосовно укладання договору про закупівлю на підставі пункту 13 Особливостей, то в такому разі замовник, керуючись пунктом 2.2 Порядку № 309, до органів Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань подає договір про закупівлю, укладений без застосування ЕСЗ, заповнений Реєстр та інші документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

Орієнтовний перелік документів, що які надаються на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань, затверджено наказом Державної казначейської служби України від 19.07.2019  № 213. Серед цього переліку такого документу, як обґрунтування замовником застосування пункту 13 Особливостей, не зазначено. Адже за своєю суттю обґрунтування передбачає підтвердження замовником правильності свого рішення щодо обрання виду закупівлю, а як ми знаємо, за таке рішення замовники несуть відповідальність особисто. Органи Казначейства не перевіряють законність прийняття замовником рішення щодо обрання виду закупівлі.

Отже, при поданні на реєстрацію до органів Казначейства договору про закупівлю, укладеного на підставі пункту 13 Особливостей, замовникам не потрібно подавати на перевірку обґрунтування, складання якого передбачено цим же пунктом, або ж доводити казначею оприлюднення цього документу в ЕСЗ.

Якщо ж працівник органу Казначейства все ж таки наполягає на тому щоб замовник долучив до переліку документів, які подаються на реєстрацію бюджетних зобов’язань, обґрунтування застосування пункту 13 Особливостей, то в такому випадку замовнику треба наполягати на документальному підтвердженні казначеєм його вимог. Також можна попросити казначея надати офіційну відмову у реєстрації бюджетних зобов’язань, якщо підставою є неподання до органу Казначейства відповідного обґрунтування.

Слід зазначити, що статтями 116 та 117 Бюджетного кодексу України передбачено застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, зокрема, оформлення попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Водночас, якщо відсутні правові підставі, то працівники органу Казначейства не стануть оформлювати офіційну відмову у реєстрації бюджетного зобов’язання, адже відповідно до пункту 4.4 Порядку № 309 за порушення бюджетного законодавства в частині необґрунтованої відмови в реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань до органів Казначейства можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.

Підсумки

Нещодавно внесені до Особливостей зміни передбачають оформлення замовниками обґрунтування підстав застосування пункту 13 цих Особливостей. Чітко встановлених вимог щодо форми такого обґрунтування немає. У разі укладення договору про закупівлі на підставі пункту 13 Особливостей, замовники подають до органів Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань документи, передбачені Порядком № 309, а органи Казначейства не мають законних підстав вимагати від замовників надання обґрунтування застосування пункту 13 цих Особливостей або доведення його оприлюднення в ЕСЗ.

пов'язані статті