Чи потрібно сумувати вартість поточного та капітального ремонту за одним об’єктом?

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Пункт 21 частини 1 статті 1 Закону визначає, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Згідно викладеного, поточний ремонт законодавство відносить до послуг, а капітальний до робіт.

Водночас, щоб детальніше розглянути особливості розглядуваних предметів закупівель варто звернутися до окремих нормативно-правових актів.

Так, згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» одним із видів будівельних робіт є капітальний ремонт об’єкта будівництва.

Окрім цього, в пункті 3.7 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014) міститься визначення капітального ремонту – це сукупність робіт на об'єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають:

• втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у зв'язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації;
• дооснащення, заміну виробничого устатковання та технічного обладнання, що є стаціонарно змонтованим та призначеним для застосування протягом тривалого часу у будівлях та спорудах (за умови зміни навантажень на існуючі несучі та/або огороцджувальні конструкції та/або схем їх прикладання);
• благоустрій території, у тому числі щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Що стосується поточного ремонту, то вітчизняне законодавство не містить універсального визначення поточного ремонту.

При цьому, в окремих нормативно-правових актах містяться визначення поточного ремонту, які стосуються певних об’єктів.

Зокрема, в ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання» визначено, що поточний ремонт – це роботи зі систематичного та своєчасного відновлення експлуатаційного стану автомобільних доріг запобіганням зносу дорожнього покриття, виправлення (усунення) незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги та доведення їхніх параметрів до нормативних вимог.

Також, наказ Держкомітету з питань житлово-комунального господарства №154 від 23.09.2003 передбачає, що поточний ремонт – це роботи, які спрямовані на запобігання дрібним деформаціям пошкодженням об’єктів благоустрою населених пунктів, на негайну ліквідацію, у тому числі спрямовані на обов’язкове облаштування елементами для створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм.

Окрім цього, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України в Листі від 15.07.2009 № 9/9-1056 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту» надало визначення поточного ремонту – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен проводитись із періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Особливості визначення предмета закупівлі поточного та капітального ремонту

Щоб визначити особливості визначення предмета закупівлі поточного та капітального ремонту варто звернутися до наказу 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» (далі-Порядок №708).

Зокрема, відповідно до розділу 1 пункту 4 Порядку №708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі-Настанова) визначають, що об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Пункт 2 розділу 2 Порядку №708 передбачає, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

У відповідності до наведених норм визначати предмет закупівлі поточного та капітального ремонту замовники повинні в аналогічний спосіб - за певним об’єктом - будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, а також для робіт – ще й за комплексом та частиною наведених об’єктів.

Чи потрібно сумувати вартість поточного та капітального ремонту за одним об’єктом?

Керуючись нормами закупівельного законодавства обирати вид закупівлі замовники повинні з огляду на вартість окремо взятого предмета закупівлі.

Так, пункт 22 частини 1 статті 1 Закону передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Отож, з огляду на викладене варто визначити, що поточний та капітальний ремонт є окремими видами предметів закупівель та не можуть утворювати один предмет закупівлі, навіть якщо здійснюються:

• на одному об’єкті;
• протягом одного бюджетного року.

І тому незважаючи на те, що визначення даних предметів закупівель здійснюється в аналогічний спосіб, при визначенні предмета закупівель та обранні виду закупівлі, вартість поточного та капітального ремонту не потрібно сумувати, оскільки йдеться про різні предмети закупівлі.

До прикладу, якщо замовник на початку року проводив закупівлю поточного ремонту на певному об’єкті на суму 150 тис.грн. згідно пункту 11 Особливостей, і в кінці року виникла необхідність провести капітальний ремонт за тим самим об’єктом на суму 1,2 млн.грн., сумувати вартість таких закупівель замовники не повинні.

Відповідно здійснити закупівлю капітального ремонту в даному випадку замовник може також на підставі пункту 11 Особливостей.

Підсумки

Згідно положень законодавчих норм поточний та капітальний ремонт є окремими видами предметів закупівель, і тому при визначенні предмета закупівлі та обранні виду закупівлі замовники не повинні сумувати їхню вартість, навіть, якщо дані види ремонтів здійснюються на одному об’єкті.