Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним із способів, який визначений Законом.
Частиною 10 статті 11 Закону передбачено, що рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно викладеного, протокол уповноваженої особи є основним документом, на підставі якого замовник здійснює свої закупівлі.
Водночас складаючи протокол уповноважена особа повинна враховувати вимоги окремих нормативно-правових актів, про що йшлось у вище зазначеній статті.
В той же час, ніхто не може бути застрахований від помилок, і зокрема уповноважені особи. До прикладу, уповноважена складаючи протокол може не врахувати положення нормативно-правових актів, які регулюють складення протоколів, та допустити помилку в протоколі, зокрема не вказати номер протоколу або ж допустити інші «помилки», які суперечитимуть вимогам нормативно-правових актів, на підставі яких складаються протоколи.
І в таких випадках, уповноважену особу цікавить насамперед можливе притягнення до відповідальності за таку «помилку», оскільки в окремих випадках можливе притягнення до адміністративної відповідальності, приміром, за відсутність складення протоколу уповноваженою особою, про що йшлось в статті «Чи передбачена відповідальність за відсутність складення протоколу УО».
Тому далі проаналізуємо положення нормативно-правових актів щодо можливості притягнення уповноваженої особи в разі, допущення помилок при складенні протоколу.
Положення КУпАП
Підстави для притягнення службових (посадових), уповноважених осіб замовника до адміністративної відповідальності при здійсненні правопорушень при проведенні закупівель визначені в статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).
Стаття 164-14 КУпАП
Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції
— тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
— тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації
— тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
— тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом,
— тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу зазначених норм видається, що стаття 164-14 КУпАП не передбачає відповідальності за складення протоколу уповноваженої особи не у відповідності до положень нормативно-правових актів, як має місце, до прикладу, із складенням тендерної документації не у відповідності із вимогами закону.
Тому звернемось до інших нормативно-правових актів.
Положення ДСТУ 4163:2020
При складенні протоколів в паперовій формі уповноваженій особі, окрім законодавства з публічних закупівель, слід керуватися вимогами ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі-ДСТУ).
Томі доцільно проаналізувати і цей нормативно-правовий акт.
В розділі 1 зазначеного ДСТУ визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі — документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — юридична особа) незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.
Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.
Проте, в ДСТУ не наведено видів відповідальності, до яких може бути притягнута уповноважена особа в разі, допущення певних «помилок» при складенні протоколу, приміром, щодо не врахування вимог ДСТУ до форми та змісту протоколу.
Положення Типової інструкції
Окрім паперових протоколів уповноважені особи можуть складати протоколи в електронній формі. Натомість при складенні таких протоколів уповноважені особи повинні керуватися Постановою Кабміну від 17.01.2018 № 55, якою затверджено «Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну» (далі-Типова інструкція).
В свою чергу, Типова інструкція також не містить можливих видів відповідальності до яких може бути притягнуто уповноважену особу за складення протоколів не у відповідності до законодавчих норм.
Положення Кодексу законів про працю України
Водночас з’ясовуючи можливість притягнення уповноваженої особи до відповідальності за складення протоколу не у відповідності до положень нормативно-правових актів, в яких визначені вимоги до форми та змісту протоколу, потрібно звернутися до норм інших нормативно-правових актів.
Так, пункт 35 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) визначає, що уповноважена особа - це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника.
З огляду на дану норму, уповноважена особа повинна перебувати у трудових відносинах із замовником (роботодавцем).
Згідно зі статтею 139 Кодексу Законів про працю України (далі- КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
При цьому, можна припустити, що неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків варто трактувати як порушення трудової дисципліни.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/9493/17 від 22.07.2020 р. зазначив, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
З огляду на викладене, уповноважену особу, яка є працівником замовника може бути притягнуто, зокрема до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків, які визначаються нормативно-правовими актами, трудовим договором, посадовою інструкцією, а також іншими актами замовника (роботодавця), приміром, якщо уповноважена особа не буде належним чином виконувати один із покладених на неї трудових обов`язків - складатиме протоколи, форма та зміст яких не буде відповідати положенням нормативно-правових актів, в яких визначені вимоги до форми та змісту протоколу.
Разом з тим, відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:
Підсумки
Положення нормативно-правових актів, зокрема КУпАП, ДСТУ та Типової інструкції не передбачають можливих видів відповідальності, які можуть бути застосовані до уповноваженої особи в разі, складення протоколів не у відповідності до норм нормативно-правових актів, які регулюють вимоги до форми та змісту таких документів.
Проте, така відповідальність може бути накладена у відповідності до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни у вигляді догани та звільнення.
