Однією із складових ціни одного кіловат години електричної енергії є маржа постачальника. Наразі дану складову ціни електричної енергії «називають» по різному «маржа», «коєфіцієнт, який враховує прогнозовані витрати (регульовані та фіксовані платежі, інші платежі тощо) постачальника для забезпечення його діяльності на організованих сегментах ринку (ринку «на добу на перед», внутрішньодобового ринку, балансуючому ринку тощо) та непрогнозована витати (небаланси, тощо...)», «коєфіцієнт інфляції за поточний місяць», «торгівельна надбавка (вартість послуг постачальника з врахуванням обов'язкових податків, зборів та платежів, що передбачені правилами ринку, законодавством та іншими нормативними документами)» тощо. Але, питання постає не у правильності назви самої складової ціни електричної енергії, а у можливості зміни такої складової, що й проаналізуємо у даному матеріалі.

Складова ціни одного кіловат годину електричної енергії, яка є предметом розгляду у даному матеріалі на превеликий жаль, але не може бути перевірена замовником щодо реальності таких витратам, до прикладу:

Приклад 1. Маржа. Нормативного визначення «маржа» немає, водночас термін маржа (англ. Margin - запас) залежно від індустрії застосовується у різних контекстах. Однак загальний принцип маржі можна сформулювати такими словами: це різниця між відпускною ціною за одиницю продукції та витратами на її виробництво. Маржу можна розраховувати й у грошових одиницях, або у відсотках. Тобто, у випадку постачання електричної енергії, «маржа» розуміється різниця між фактичними витратами постачальника на купівлю електричної енергії на різних сегментах ринку, враховуючи ціну (тариф) на послугу з постачання електричної енергії та витратами, які несе електропостачальник для постачання електричної енергії замовнику.

Приклад 2. Коєфіцієнт інфляції. Визначення «коєфіцієнт інфляції» також віднайти немає можливості. Разом з тим є інше тлумачення «Індекс споживчих цін (індекс інфляції)» - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари  та  послуги,  які придбаває населення для невиробничого споживання. Тобто у даному випадку розуміється динаміка рівня цін на електричну енергію, які змінюються та підтверджуються даними Державної служби статистики України, до прикладу умови договору: