Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припиненя або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Здійснюючи закупівлі, зокрема обираючи вид закупівлі замовники повинні керуватися приписами Особливостей. До прикладу, обирати вид закупівлі у відповідності до пунктів 9, 10, 11, 11-1, 11-2 та 13 Особливостей.
Однак в разі, коли закупівля підпадає під приписи пункту 10 Особливостей та замовнику необхідно провести кілька окремих закупівель шляхом застосування відкритих торгів, в деяких замовників виникають сумніви щодо можливості проведення кількох відкритих торгів за одним кодом ДК. Тому далі розглянемо можливість здійснення таких закупівель.
Пункт 14 Особливостей визначає, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) передбачає, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому, визначати предмет закупівлі замовники повинні згідно з Правилами визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020.
Так, зазначений наказ визначає, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Водночас відповідно до абзацу 1 пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Згідно з приписами наведених норм, замовники повинні планувати закупівлі у відповідності до своєї річної потреби та визначати предмет закупівлі для товарів та послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Також пункт 10 Особливостей передбачає, що замовники в разі, коли очікувана вартість предмета закупівлі для товарів та послуг перевищує межі, які визначені даною нормою, повинні проводити закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу.
Проте, жодна із вище наведених норм, і зокрема пункт 10 Особливостей не визначає кількості відкритих торгів, які замовник повинен проводити для закупівлі певного предмета закупівлі.
В свою чергу, єдиною умовою, яку замовник повинен виконати згідно з пунктом 10 Особливостей є здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу.
Разом з тим, розглядаючи зазначене питання потрібно звернутися до пунктів 5 та 6 Особливостей, які визначають:
5. Забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
6. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Так, помічаємо, що зазначені норми забороняють здійснювати закупівлі без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу, окрім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей та ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу.
Однак наведені положення також не містять жодних застережень, щодо неможливості здійснення кількох закупівель шляхом застосування відкритих торгів, як і не містять вимог щодо здійснення закупівлі певного предмета закупівлі в межах єдиної процедури закупівлі.
Окрім цього, частина 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону.
Також варто зазначити, що проведення кількох відкритих торгів за одним кодом ДК не слід трактувати як поділ предмета закупівлі, адже пункт 6 Особливостей передбачає, що поділ предмета закупівлі буде мати місце в разі, коли замовник уникне процедуру закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу, тобто укладе прямий договір без проведення процедури відкриті торги.
Таким чином, видається, що замовники можуть проводити кілька відкритих торгів одного предмета закупівлі за одним кодом ДК, оскільки законодавство не містить жодних заборон щодо здійснення таких закупівель.
