Встановлення походження товару та у випадку сумнівів відхилення тендерної пропозиції: право чи обов’язок замовника

Витяг із постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі від 02 серпня 2024 р № 480/12908/23: В констатуючій частині висновку зазначено про те, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ, якого визначено переможцем торгів, міститься підсумкова відомість ресурсів у розділі ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти якої, в позиціях 339-340, зазначені світильники походженням з Російської Федерації v., а у розділі IV Устаткування в позиціях 504-507 та 530 зазначено устаткування походженням з Республіки Білорусь. При цьому, слід зазначити, Насос дренажний, походженням з Російської Федерації, був замінений учасником на еквівалент Насос Grundfos UNILIFT AP35B.50.08AIV.

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба констатувала порушення Замовником абз.8 пп. 1 п. 44 Особливостей, а саме замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран та як наслідок порушення абз. 3 п. 2 Постанови №1178 в частині укладення договору, який передбачає закупівлю товарів походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Під час моніторингу з відкритих джерел виявлено, що виробниками певного обладнання, яке зазначене у тендерній документації та пропонується переможцем процедури закупівлі, є компанії походженням з російської федерації та республіки Білорусь.

В зв`язку з зазначеним відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення щодо країни походження товару, у відповідь на який позивач надав лист від ТОВ, переможця процедури закупівлі, яким останній підтвердив походження товару з російської федерації та Республіки Білорусь. Також цим листом повідомлено позивача про надання Товариством замовнику документальні підтвердження факту ввезення даного товару на територію України до 24 лютого 2022 року.

Проте, докази ввезення даного товару на територію України не надано як позивачу, так і на вимогу суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що тендерна документація містить докази обізнаності позивача щодо походження товару із російської федерації та республіки Білорусь, а тому позивач зобов`язаний був відхилити цю тендерну пропозицію.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів підтвердження походження товару із російської федерації та республіки Білорусь, колегія суддів відхиляє, оскільки як Постановою № 1178 так і замовником у тендерній документації визначено обов`язок учасником торгів дотримуватись заборони здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт, послуг у громадян РФ та республіки Білорусь, а також юридичних осіб з місцем реєстрації РФ або республіки Білорусь.

Під час подання тендерної пропозиції переможець торгів самостійно визначив та підтвердив походження товарів з російської федерації та республіки Білорусь, отже саме позивач, як замовник на етапі її розгляду мав вчинити дії щодо встановлення походження товару та у випадку сумнівів відхилити таку пропозицію.

Більше корисної інформації щодо питань, порушених під час розгляду справи у статті Чи потрібно в тендерній документації вимагати від учасників документи про походження товарів?