Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік
На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг опубліковано Постанову НКРЕКП № 2200 від 19 грудня 2024 року. Нею встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік.
Чому так?
Якщо замовник все ж таки укладе договір про постачання електричної енергії споживачу із ціною за 1 кВт.год. електричної енергії в складі якої тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 2024 року, то відповідно постачальник з 01.01.2025 буде ініціювати внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, а саме до ціни 1 кВт.год. електричної енергії у зв’язку із зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Така зміна буде відбувати на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Разом з тим, такі дії замовника не будуть відповідати нормам Закону з урахуванням Особливостей та існуючій судовій практиці. Наведене підтверджується Постановою Верховного суду по справі № 910/6493/23 від 30.07.2024
Верховний суд у зазначеній постанові вказав, що: «Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним і тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом (висновок Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 43 цього ж Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону.
Згідно з частиною 2ю статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Суди попередніх інстанцій виснували про те, що запропоновані позивачем зміни до договору у частині збільшення його ціни необґрунтовані і не відповідають вимогам чинного законодавства. Адже НКРЕКП ще 09.12.2020, тобто до укладення договору № 1715, прийняла постанови № 2353, 2370, 2369 про збільшення тарифів, які стали підставою для внесення змін до нього шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди, до того ж ці постанови оприлюднювалися на офіційному сайті також до моменту укладення цього договору — 10.12.2020. Оскаржувану додаткову угоду № 1 сторони договору підписали 20.01.2021.
Апеляційний господарський суд правильно, пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2023 у справі 903/383/22, зазначив про те, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Суди зазначили, що відповідач, підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, повинен був оцінити можливість виконання зобов`язання щодо поставки електричної енергії станом на 16.12.2020, а тому підписання 20.01.2021 додаткової угоди № 1 з посиланням на збільшення тарифу, який був відомий і діяв на час укладення договору, не може свідчити про дотримання сторонами приписів пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Колегія суддів погоджується з цими висновками місцевого й апеляційного господарських судів про те, що оскільки зміна тарифів відбулася і була відома Товариству до підписання договору, то це не може вважатися підставою для внесення змін до договору, позаяк зміни тарифів з моменту укладення договору № 1715 до моменту укладення оскаржуваної додаткової угоди від 20.01.2021 № 1 не відбулося.
Зважаючи на те, що висновки судів попередніх інстанцій стосовно задоволення позову у частині визнання недійсною додаткової угоди від 20.01.2021 № 1 є правильними і ця угода не створює юридичних наслідків, то обґрунтованими також є висновки судів про стягнення з Товариства на користь Офісу грошових коштів як плати останнього за передачу та розподіл електроенергії за цією угодою.
Джерело: nerc.gov.ua
Останні новини
16 січ.
Лист Мінекономіки щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України16 січ.
Казначейство відзвітувало про надані розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства16 січ.
Професійні закупівлі завершили першу закупівлю за кошти Світового банку16 січ.
Від сьогодні технічна специфікація у ЗПП формується системою автоматично16 січ.
Продовжено строк дії воєного стану