Рішення Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/36860/23 від 15.04.2026
Витяг з рішення суду: Судом встановлено, що Додатком 1 до тендерної документації Замовника визначено технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, зокрема вимоги щодо підтвердження кваліфікації працівників учасника.
Зокрема, учасникам процедури закупівлі було встановлено обов`язок надати у складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують наявність: вищої освіти за напрямком / спеціальністю у сфері публічних (державних) закупівель, або документів, що підтверджують отримання визначеної кількості кредитів за Європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою, а саме: не менше 5 кредитів за напрямами «електронні закупівлі», «процедури закупівель» або «основи публічних закупівель»; не менше 3 кредитів за напрямом «запобігання оскарженню в публічних закупівлях».
Разом з тим, суд встановив, що Замовником не наведено належного обґрунтування необхідності встановлення саме таких вузькоспеціалізованих вимог до освіти та підтвердження кваліфікації учасників.
Зазначені вимоги фактично обмежують можливість участі у процедурі закупівлі лише тими суб`єктами господарювання, які мають працівників із відповідною освітою саме у сфері публічних закупівель або документально підтвердженою кількістю кредитів ECTS за визначеними напрямами.
Водночас, чинне законодавство не встановлює обов`язковості наявності саме такої освіти або відповідних кредитів для надання консультаційних послуг у сфері підприємницької діяльності та управління, у тому числі у сфері публічних закупівель.
Більше того, як убачається з положень статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», навіть до уповноваженої особи, яка безпосередньо здійснює організацію та проведення процедур закупівель, не встановлено вимог щодо наявності спеціалізованої освіти саме у сфері публічних закупівель або певної кількості кредитів ECTS.
Законодавець передбачає лише наявність вищої освіти, як правило юридичної або економічної, а також можливість підтвердження рівня знань шляхом проходження відповідного тестування.
Отже, встановлення Замовником більш жорстких вимог до учасників процедури закупівлі, ніж ті, що визначені для уповноважених осіб у сфері закупівель, є непропорційним та таким, що не має належного нормативного обґрунтування.
За таких обставин суд дійшов висновку, що встановлені Замовником вимоги звужують коло потенційних учасників, штучно обмежують конкуренцію та мають дискримінаційний характер.