Зобов`язання мають виконуватися сторонами договору належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Вказану норму повинен дотримуватися і постачальник товару, надавач послуг чи виконавець робіт, і сам замовник. Але ситуації бувають різні. В ході виконання договору замовник не може виключити випадки затримання фінансування. Та й будь-який потенційний учасник, який планує працювати з бюджетними коштами, зазвичай розуміє такий ризик. Здавалося б немає жодних проблем, але практика суду говорить про протилежне. Тож, що врахувати для успішного завершення закупівлі будемо розбирати у статті.
Приклад 1. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 у справі № 906/1072/15
У постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446 за позовом Товариства до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС) про стягнення суми основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, які утворилися внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати поставленої продукції, викладено такий висновок. Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо неоплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК і рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік, не виправдовує бездіяльності МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
За змістом положень ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми ст.ст. 614, 617 ЦК кореспондуються із нормами ст. 218 ГК, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наявність у Договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу - неустойка (штраф, пеня), збитки тощо.
Аналіз зазначених норм права та умов Договору в справі, яка розглядається, дає підстави для висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦКУ платежів, адже відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.
Приклад 2. Витяг із мотивувальної частини постанови Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 906/1072/15
“наявність у Договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов`язання.”
Приклад 3. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2019 у справі № 904/2027/19
Обставини справи: за п.4.4 договору "…У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.". На думку скаржника, виходячи з визначеного сторонами строку оплати за договором, строк оплати на даний час не настав, оскільки, незважаючи на виконання Скаржником всіх дій, направлених на отримання фінансування поставленого товару за Договором, на даний час бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок не було отримано. При узгодженні тендерної документації та умов укладеного договору позивач дав згоду на умови оплати, передбачені в п. 4.4 Договору, в тому числі, стосовно строків розрахунків між сторонами у разі затримки бюджетного фінансування.
За поясненнями відповідача саме у зв`язку з відсутністю фінансування між сторонами підписана Додаткова угода №1 від 28.12.2018, якою строк його дії продовжено до 27.06.2019.
Скаржник зазначає, що чинне законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб`єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, виконання договору повинно здійснюватись на загальних підставах.
Позиція суду: Колегія суддів не приймає доводи скаржника про ненастання строку оплати поставленого товару у зв`язку з відсутністю фінансування з огляду на наступне:
Згідно ч. 1 ст. 9 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За приписами ч. 1 ст. 617 ЦК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 617 ЦК України встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.
Слід також зазначити, що п.7.2.3. договору Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
В матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача відносно внесення змін до договору щодо обсягу закупівлі товарів і вартості договору у зв`язку з відсутністю фінансування.
Суд відзначає, що на виконання своїх зобов`язань відповідачем не здійснено жодних дій для оплати поставленого товару. Матеріали містять лише єдиний лист до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради щодо фінансування договору №НА-25/900 направлений 04.07.2018.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з доводами позивача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що вищезазначені положення п.4.4 договору не є застереженням про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування.
Як успішно виконати договір у разі затримки фінансування: ключові поради?
Варто проаналізувати, коли можлива затримка фінансування чи проплат. Така ситуація може скластися, коли “вищестоящий” орган затримує фінансування замовнику, а відповідно органи казначейства не пропускають проплати, або фінансування фактичино наявне, проте проплата затримується органом казначейсва враховуючи черговості розрахунків в умовах правового режиму воєнного часу. Разом з тим, описані обставини настають не з вини (умислу) замовника, проте враховуючи практику суду, замовник все одно повинен довести вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Зазначення в проекті договору алгоритму дій у разі затримки фінансування замовника
Перш за все, рекомендуємо в умовах проекту договору та відповідно самому договорі передбачати наступні умови:
Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється впродовж __ банківських днів з моменту отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій рахунок.
Розрахунки за Договором здійснюються відповідно до підпункту 2 пункту 19 «Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 року № 590 (зі змінами та доповненнями) в національній валюті України гривні у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний у цьому Договорі. Замовник здійснює оплату у межах отриманого бюджетного фінансування.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. Під непереборною силою в цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні або невідворотні події зовнішнього щодо Сторін характеру або їх наслідки, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі й бажанню Сторін, і які не можна, за умови застосування звичайних для цього заходів, передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути).
Замовник не несе відповідальності за затримку бюджетного фінансування та зобов’язується здійснити оплату за надані послуги / виконані роботи / отримані товари. Сторони погодились, що Замовник звільняється від сплати будь-яких штрафів, пені, стягнень, тощо стосовно несвоєчасного виконання фінансових зобов’язань за цим Договором, яке викликане затримкою бюджетного фінансування.
Замовник не несе відповідальності перед Постачальником (Виконавцем / Підрядником) за несвоєчасне проведення розрахунків по причині не здійснення чи затримки оплати органами Державної казначейської служби.
Замовник не несе відповідальності перед Постачальником (Виконавцем / Підрядником) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі затримки фінансування.
Проте, як бачимо із описаних у статті судових рішень, лише умов договору недостатньо, тому далі замовнику варто скористатися практичними рекомендаціями.
Звернення до вищестоящої установи та інформування постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт
Частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
В ході виконання договору рекомендуємо контролювати чи фінансування проходить вчасно та в межах зобов'язань, вказаних у договорі. Як правило, у відповідального підрозділу замовника (бухгалтерії) наявна інформація щодо сум фінансування. Тобто, замовник фактично реєструє договір на суму кошторису. Але, в ході виконання договору фінансування за договором може затримуватися саме органом управління, який розподіляє (виділяє) кошти замовнику. Тож, в такому випадку рекомендуємо замовнику звернутися напряму до вищестоящої установи із проханням виділити кошти для оплати зобов'язань за договором у максимально стислі строки. В такому листі замовник може також посилатися на описані вище норми ЦКУ та ГКУ та вказувати на ризики судового позову від контрагента за договором, стягнення на користь останнього штрафних санкцій від замовника.
За результатами запиту та отриманої відповіді рекомендуємо підготувати лист-повідомлення до постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт примірного змісту:
“За результатами процедури закупівлі _______ (вказати назву предмета закупівлі та код ДК, ID оголошення) між замовником _____(вказати найменування) та переможцем закупівлі______ (вказати найменування) укладено договір ______(вказати реквізити) (далі - Договір).
Кошторис затверджено __________ (вказати необхідне або вказати інший документ : план асигнувань, тимчасовий кошторис, фінансовий план, план використання бюджетних коштів) та Договір фінансується за рахунок ___________ (вказати необхідне).
Умовам ______(вказати конкретний пункт договору) Договору визначено наступне _______________(вказати згідно з умови договору, наприклад: У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється впродовж __ банківських днів з моменту отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій рахунок).
Станом на______ (вказати дату листа) замовник не отримав фінансування за Договору, при цьому потреба у закупівлі ________ (вказати предмет закупівлі) наявна. Разом з тим, замовник вчиняє всі залежні від нього заходи для виконання своїх зобов'язань за Договором. Так, замовником направлено лист ______________ (вказати реквізити та адресата листа) з проханням термінового виділення фінансування за Договором. Копія листа та відповіді додається до даного листа.
Замовник повідомлений про ________ (вказати відповідь від органу управління про можливі строки фінансування). Отже, відповідно до пункту ____ Договору розрахунок буде здійснено впродовж __ банківських днів з моменту отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій рахунок (вказати згідно з умовами договору)”
Звернення до Казначейства щодо наявності (відсутності) факту затримки фінансування чи затримки оплати та інформування постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт
Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в певній черговості відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 року № 590.
Це означає, що може скластися незалежна від замовника ситуація, коли черговість оплати за конкретним договором настає пізніше, ніж передбачено умовами договору. Рідше бувають ситуації, коли орган казначейтсва затримує проплату навіть при наявному фінансуванні.
Якщо фінансування в замовника наявне, тоді казначейство приймає платіжний документ до виконання та ставить на ньому відмітку. Зазвичай, це відбувається шляхом електронного документообігу, тож на цьому етапі замовнику варто зробити копію платіжки із відповідною відміткою казни про прийняття до виконання для подальшого її надання контрагенту за договором. Адже передача платіжного документа замовником до казни означає, що замовник на цьому етапі вже вчинив всі можливі дії, щоб виконати свої зобов'язання в частині оплати. Крім того, також рекомендуємо звертатися із офіційним листом до органу казначейства із обов'язковою відміткою про отримання листа у разі, якщо оплата не здійснюється у строки, визначені договором з метою отримання пояснення факту затримки фінансування чи затримки оплати. Можливо орган казначейства не надасть відповіді, яка б задовольнила замовника, або ж відповідь уже буде не актуально через строки її розгляду, але саме такими діями замовник, за необхідності, буде доводити вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та відсутності в його діях умислу в частині невиконання зобов'язань щодо оплати.
Отже, незалежно від причин, у разі наявного факту затримки фінансування замовника рекомендуємо письмово повідомити про це постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт. А також пояснити причини такої затримки та надати документи, які свідчать про відсутність в замовника, як сторони договору, умислу в частині невиконання зобов'язань та вчинення замовником всіх залежних від нього дії для виконання своїх зобов'язань за договором (додати запит та відповідь органу казначейства, платіжне доручення із відміткою казни про його прийняття до виконання, запити та відповідь вищестоящого органу та додати кошторис / тимчасовий кошторис / план асигнувань / план використання бюджетних коштів / фінансовий план).